КАМЕРА
У дворі корова отримує біле волосся:
Господиня щойно закінчила;
Тут тихо, дуже добре,
Але його голодне теля велике.
Також він б’є ногою кошеня - відпочиває на жуку -
Він відходить з довгим видовженим тілом,
Зупиніть, обведіть: тепер ви раптом зрозуміли
Він крокує в атріум із темпом.
Двері відчинені; світло вогню
Він так заклично випікає його на тарілці.
Обслуговуваний пес має живіт перед дверима,
Він ставить ногу на ноги, він ставить ногу на неї.
Всередині господиня фільтрує молоко,
Він дозволяє маленькому хлопчикові випити один;
Тоді залучіть до дитинства,
Як світ зірок біля ніжного місяця.
Стек, що продається, ставить його на вогонь:
Х - найбільший і найкрасивіший. ранкова зірка.
Залізний вогонь: готовий новий одяг,
Просто прасую. а вранці буде свято.
Навколо деталей, весела казка,
Виглядає як очищений горох або квасоля,
Час від часу вони часто підпалюють:
Це висвітлює їх кулясті обличчя.
Молодший син хліб хліб;
Іноді він малює вогняні свічки.
Читайте більше, не звертаючи уваги:
Цей хлопчик буде священиком, це може побачити кожен!
Принаймні так говорили батьки,
Хоча хлопчик не закоханий:
Він воліє вірші та пісні,
Ви намагаєтесь це зробити самі.
Пендюль мотику зараз, підвів фермера;
Він вішає кривошип на цвях;
Я шукаю маленьку, хотіла б бути в ній
Він знайшов би шматок хліба.
Він закричав від жаху, який охопив:
На жаль! щось а якщо ні, hбt. маленька стрілка!
У мене буде волосся: вони не можуть спати вночі;
Я пропоную його з міцним капустяним листом.
І фермер прощається,
Він зупиняється, щоб відпочити заблукалим тілом,
Протріть лоб пилозахисною кришкою:
З чим закінчується життя?.
Але як тільки ви оглянете саджанець,
Темні щілини на обличчі приємно розгладжуються;
Занурте свою люльку у вогонь;
Її ніжний голос викликає посмішку.
Однак хорошої господині не бракує,
Добре підносити їжу до уру,
Великий настільний стілець ставить посередині,
Заповніть простим способом.
Ви їли раніше, дитина теж не голодна,
Але чоловік закликає: «Підійди ближче, солодкий!»
Краще їсти стіну, якщо вони всі їдять, -
Він дарує крила і стегна малечі.
Але хто дзвонить? Нейз кі, fiam Sбra:
Щось бідне потребує місця на ніч:
Чому б не прийняти це, якщо у вас немає ферми,
Скільки ти все-таки страждаєш, із безліччю замкнених ручок! ?
Діра повернулася, кличе пасажира.
Входить кульгавий боєць, багато добрих вечорів:
? Бог благословить і їжу полотен,
(Ось як працює тканина) і людина. ?
Спасибі фермеру: ?
Завантажте на стіл мами, якщо цього було недостатньо. ?
Тоді він сподівається підійти ближче -
Він також легко стоїть, шкіра вирізається в першу чергу.
Нагрівайте великою водою,
Їх спрагу втамовує вода в банку;
Вони не мають ані слова, поки їдять,
Це вже природа угорського народу.
Але коли закінчується вечеря,
Мовлення жебрака знаходиться не у важкому місці;
Він твердне повільно, як і струмінь,
Чим далі тече, тим більше набрякає.
(1) Він говорить у сонячні дні свободи,
Її груди тремтять, а обличчя червоніє,
Він теж про них говорить - очі у нього світлі -
З ким він ховався деінде. жебрак.
Він передає своє бажання своїй святій землі,
Довго вагітна додому.
(2) Старший син також відкладає книгу,
З уважним обличчям ти згорбився;
І як тільки жебрак перестає говорити:
Скажи мені ще одну - красиво римується.
Не казка для дитини, - Ось як дорікає вам батько,
Погляньте на мандрівника і продовжуйте:
Вони залежать від слова з грацією Неми
Весь будинок, але вигляд чудовий:
Тобто, коли вони не чують, а коли не бачать,
Пірульва скаржиться на це. відгук:
Це вам потрібно запитати згодом,
Він чекав рік, він не збирається одружуватися до тих пір.
Це вечір, це вечір. вогонь не є легким,
Він починає косити пухові вії;
Дитина також сонна, - вона вже спить,
Він нахилив голову на руках матері.
Гість швидко народжує і думає про велике;
Кіт муркоче рука об руку.
Потім шиплячу солому посипають землею.
І він бере на себе тихе царство цвіркуна.