Мієлома, рак кісткового мозку, спричинена дегенерацією плазматичних клітин, які також є у здоровому кістковому мозку. Тривале безсимптомне полегшення, яке надається сучасними ліками, як правило, не означає остаточного лікування. Пацієнтам рекомендується шукати або скористатися можливістю взяти участь у клінічному випробуванні.

online

Клітини плазми - це «солдати» в імунній системі, оснащені хімічною зброєю, завданням яких є вироблення антитіл (імуноглобулінів). При мієломі лише один тип імуноглобуліну виробляється у надзвичайних кількостях завдяки накопиченню певного клону плазматичних клітин. Кількість аномально продукованого імуноглобуліну в крові можна виміряти. Цей імуноглобулін, т. Зв парапротеїн має велике значення для спостереження за захворюваннями та для вимірювання реакції на лікування.

На додаток до повної молекули імуноглобуліну, у крові деяких пацієнтів присутній вільний легкий ланцюг або утворюються лише аномальні кількості. Вільний легкий ланцюг шкідливий для нирок і може спричинити ниркову недостатність.

Мієлома може мати багато симптомів. Найпоширенішими є біль у кістках, втома, анемія, інфекції (наприклад, пневмонія, інфекція сечовивідних шляхів, оперізуючий лишай) та порушення функції нирок.

Хвороба переплітає кістковий мозок, послаблює кісткову структуру і викликає важкий остеопороз. Він також здатний повністю поглинати кістки при вирощуванні у високій концентрації. При постановці діагнозу важливо робити рентген не тільки хворобливих точок, але й інших часто уражених частин кісткової системи (череп, хребет, грудна клітка, таз, стегна, плечі) - або за допомогою КТ, МРТ.

Лікування мієломи

За останнє десятиліття стало доступно низку нових методів лікування, що значно покращило життєві перспективи пацієнтів. Лікування зупиняє прогресування захворювання, регресує симптоми, відновлює аналіз крові та дозволяє загоюватися будь-яким переломам кісток. В даний час пацієнти з мієломою в Угорщині не мають легкого доступу до найсучасніших медикаментозних методів лікування, тому варто (через свого лікаря) дізнатись про можливість участі у клінічних випробуваннях нових препаратів. Лікування призводить до тимчасового припинення захворювання і, як правило, може бути відкладено до тих пір, поки деякі симптоми не стануть необхідними; лікар перевіряє перебіг захворювання кожні 1-2 місяці. Лікування може бути виправдане болем, анемією, високим рівнем кальцію в крові та погіршенням функції нирок.

Доти, поки не буде потрібно активне лікування, можуть застосовуватися знеболюючі препарати або бісфосфонати, що інгібують втрату кісткової маси. Основним побічним ефектом останнього є запалення щелепи, яке найчастіше виникає після видалення зуба, але воно може виникнути і самостійно. Важливо регулярно проходити стоматологічні огляди і щоб стоматолог знав, чи приймає ваш пацієнт цей препарат.

Якщо потрібно активне лікування, важливо включити до комбінації препаратів один із «нових засобів»: бортезоміб, талідомід або леналідомід. Вони набагато ефективніші, ніж класичні хіміотерапевтичні засоби, і мають менше побічних ефектів. Лікування проводиться в спеціалізованій клініці і триває 4-5 місяців. Перед кожним циклом пацієнт перевіряється в амбулаторії, аналіз крові показує реакцію на лікування, може свідчити про ускладнення.

Основним побічним ефектом хіміотерапії є інфекція через недостатній імунний захист. У разі зараження або кровотечі негайно зверніться до лікаря! Частиною стандартного лікування для пацієнтів з мієломою у віці від 65 до 70 років є трансплантація стовбурових клітин, як правило, із власними стовбуровими клітинами, раніше зібраними з крові та повернутими пацієнту після лікування високими дозами мелфалану. Метою трансплантації є постійне відсутність захворювань.