визначення
Термін дизентерія означає криваву діарею. Це шлунково-кишковий розлад інфекційного походження, який може виникати як у дітей, так і у дорослих.

У людей з дизентерією рідкий або тістоподібний стілець, змішаний з кров’ю та слизом, супроводжується гарячкою, колючим болем у животі, здуттям живота, метеоризмом, загальним нездужанням, втратою ваги та зневодненням.

Дизентерія виникає внаслідок вживання зараженої їжі

Дизентерія спричинена інвазією слизової оболонки кишечника шляхом вторгнення мікроорганізмів, найчастішими у цих випадках є шигели, кишкова паличка та Entamoeba histolytica, останній мікроорганізм є причиною амебіаз.

У всіх цих мікроорганізмів спільне те, що вони набуваються при попаданні води або їжі, забрудненої фекаліями від хворих людей або тварин, це забруднення може відбуватися зрошувальною водою, безпосереднім контактом з каловими речовинами або неправильним поводженням з продуктами харчування гігієни рук.

Потрапляючи в організм, ці мікроорганізми потрапляють в кишечник, де починають розмножуватися і вторгатися в його стінки, пошкодження тканин є причиною кровотечі. Якщо вчасно не вилікувати інфекцію, існує ймовірність перфорації кишечника, що призведе до розвитку такого серйозного ускладнення, як перитоніт, який у всіх випадках вимагає екстреної операції.

Амебіаз - одна з найпоширеніших причин дизентерії

Інфекція амебами дуже поширена в країнах Карибського басейну та Південної Америки, а також Африці. Амеба - це одноклітинний паразит, який присутній у великому відсотку населення в цих регіонах у вигляді кіст, які не викликають симптомів. Щоб захворювання виникло, необхідно, щоб амеба була в іншій формі, відомій як трофозоїт, який здатний колонізувати та вторгнутись у тканини.

Дизентерію, спричинену амебіазом, неможливо відрізнити від дизентерії, спричиненої іншими мікроорганізмами, тому для встановлення діагнозу необхідно провести мікроскопічні дослідження стільця, а також посіви калу, щоб визначити збудника симптомів.

Після того, як амеби атакують кишечник, вони здатні поширюватися в інші тканини, викликаючи абсцеси, які відомі як амебоми. Основним місцем розташування цих абсцесів є печінка, оскільки венозні кровоносні судини кишечника з’єднуються в систему, яка називається порталом, який спрямовується в печінку, де поглинаються поживні речовини з їжею, а також різні речовини, що потрапляють в організм, включаючи цих паразитів, що робить печінка - своєрідний фільтр, який робить її вразливою до дії токсинів та різноманітних мікроорганізмів.