антоніми [гр. > лат.], навпроти - слова з протилежним значенням. Вони реалізуються в рамках називання іменників та прикметників, займенників, числівників та прислівників. За значимістю вони поділяються на лічильники (хороші - погані, праві - ліві, вгору - вниз), взаємодоповнюючі (правда - брехня, живі - мертві, хлопчик - дівчинка), векторні (покупка - продаж, зовні - знизу, початок - кінець) і прагматичний (мій - твій, вчитель - учень, батьки - діти). З морфологічної точки зору вони можуть бути основними (дрібні - глибокі, плачуть - сміються, тут і там) і похідні (легальні - протизаконні, симпатії - антипатії, приходь - іди, моральні - аморальні). Окрім основного використання, вони також використовуються в стилістиці для реалізації естетичних намірів, напр. слово з позитивним значенням досить метафорично використовується для позначення негативної риси (симпатичний птах). Антоніми також є важливими композиційними елементами побудови вірша, вони часто є носіями емоційно-естетичної функції тексту.

beliana

антоніми [гр. > лат.], навпроти - слова з протилежним значенням. Вони реалізуються в рамках називання іменників та прикметників, займенників, числівників та прислівників. За значимістю вони поділяються на лічильники (хороші - погані, праві - ліві, вгору - вниз), взаємодоповнюючі (правда - брехня, живі - мертві, хлопчик - дівчинка), векторні (покупка - продаж, зовні - знизу, початок - кінець) і прагматичний (мій - твій, вчитель - учень, батьки - діти). З морфологічної точки зору вони можуть бути основними (дрібні - глибокі, плачуть - сміються, тут і там) і похідні (легальні - протизаконні, симпатії - антипатії, приходь - іди, моральні - аморальні). Окрім основного використання, вони також використовуються в стилістиці для реалізації естетичних намірів, напр. слово з позитивним значенням досить метафорично використовується для позначення негативної риси (симпатичний птах). Антоніми також є важливими композиційними елементами побудови вірша, вони часто є носіями емоційно-естетичної функції тексту.