2019. 02. 18., год - 18:23
Целіакія (також відома як глютеночутлива ентеропатія, спру) є найпоширенішим розладом всмоктування, спричиненим глютеном у злаках (пшениця, жито, ячмінь) у генетично сприйнятливих осіб. Ця форма чутливості до глютену зазвичай проявляється у вигляді хронічної діареї, здуття живота, болю в животі та симптомів дефіциту, спричинених мальабсорбцією. Раніше було науково прийнятою позицією, що хтось народиться з таким захворюванням, і перша зустріч з глютеном спричинить цей процес у їх організмі, або у них ніколи не буде целіакії. Однак сьогодні стало очевидним, що цей шкідливий процес може активізуватися в організмі в будь-якому віці.
У діагностиці та скринінгу целіакії, а також у контролі дотримання безглютенової дієти використовується т.зв. використовуються серологічні методи (антиендомізієві антитіла, ЕМА; антитілові антиглутаміназні антитіла, tTG), широке використання яких дало зрозуміти, що частота цієї форми чутливості до глютену в розвинених суспільствах становить 1: 100. Це означає, що 1% населення має приховану або вже клінічно активну форму целіакії. За аналогією з айсбергом, яка зараз є класичною, лише частина чутливих до глютену людей сприймає власний живіт, або т.зв. позакишкові (нетравні) симптоми, підводна частина айсберга складається з (все ще) безсимптомної целіакії.
Гістологічна оцінка зразка, взятого з верхньої частини тонкої кишки під час дзеркального відображення шлунка, відіграє центральну роль у діагностиці чутливості до глютену. Серед довгострокових ускладнень недотримання безглютенової дієти при целіакії слід виділити остеопороз (остеопороз), розлади фертильності, що загрожують обом статям, та підвищений ризик злоякісних новоутворень. Не можна наголосити на тому, що при стабільній дієті без глютену ризик розвитку ускладнень та супутніх захворювань не більший, ніж у загальної популяції.
Інша помилкова думка полягає в тому, що целіакія обов’язково передається у спадок, а це означає, що при такому зв’язуванні діти таких батьків також будуть чутливими до глютену. На щастя, це неправда, але немає сумнівів, що захворюваність на захворювання серед родичів целіакії першого ступеня вища, ніж серед загальної популяції.
Основним методом лікування чутливості до глютену є безглютенова дієта.
Обстеження та догляд за хворими на целіакію - одне з наших улюблених завдань, оскільки завдяки добре керованому лікуванню високий ступінь зміни якості життя, який зазнає пацієнт, є великим успіхом і для нас.
Чому “самодіагностика” та дієта, розпочата на основі цього, не рекомендується?
Існує ще одна група чутливості до глютену, яка називається Non Celiac Gluten Sensitivity (NCGS). Хоча симптоми шлунково-кишкового тракту у пацієнтів дуже схожі, між цими двома станами також можна виявити величезні відмінності. У разі целіакії аутоімунний процес, що завдає шкоди організму, активізується клейковиною, тому безглютенову дієту потрібно дотримуватися з досконалою точністю протягом усього життя, інакше розвинуться згадані вище ускладнення. Хоча в даний час NCGS є менш відомою областю, дієтичні вимоги, що існують в даний час, далеко не такі суворі, як у випадку з целіакією. Однак тест на целіакію, проведений після безглютенової дієти, може показати помилково негативний результат, що може ввести в оману як лікуючого лікаря, так і пацієнта. Тому рекомендований шлях у кожному конкретному випадку - це лікар, дієтолог, дієта та контрольний огляд, щоб перевірити, чи дієта виконується з належною увагою, а отже, пацієнт із діагнозом целіакія може жити повноцінним життям, не боячись ускладнень.