РОСІЯ БЕСЛАН (прогноз)

Бернардо Суарес Індарт

років

Москва, 1 вересня (EFE). - Росія згадала в цю неділю п'ятнадцяту річницю найбільшого теракту в історії країни, викрадення школи № 1 у місті Беслан на північному сході, де загинули 333 людини, у тому числі 186 дітей.

Протягом трьох днів Північна Осетинська Республіка Північної Осетії буде сумувати за жертвами різанини, яка до сьогоднішнього дня викликає питання щодо дій російської федеральної влади під час викрадення.

1 вересня 2004 року чеченський командос напав на школу № 1 у Беслані під час церемонії відкриття навчального року, забарикадувавшись там приблизно 1200 заручниками та вимагаючи виведення російських військ з Чечні.

Спочатку влада зазначила, що терористи захопили 120 заручників - цифра, яка згодом зросла до 354, і яку вони зберігали до моменту, коли масштаби трагедії стали відомими 3 вересня.

"Якби з самого початку вони повідомили про справжню кількість заручників, які це знали, можливо, дітей було б врятовано, оскільки ця кількість не уможливила успішного нападу", - каже Олена Мілашина, журналістка "Новой газеты", у документальному фільмі, підготовленому до цього щотижнево з нагоди ювілею.

72-хвилинний документальний фільм під назвою "Школа № 1" стверджує, що справжньою метою російських сил безпеки в Бесланській кризі "було не порятунок заручників, а ліквідація терористів".

Згідно з офіційним розслідуванням, після одного дня вдень 3 вересня, через 52 години після початку викрадення, після вибуху двох бомб, встановлених терористами в шкільній гімназії, розпочалася імпровізована рятувальна операція із застосуванням важкої зброї, гранатомети та вогнемети.

Згідно зі свідоцтвами про смерть жертв, усі заручники загинули в результаті вибуху цих бомб, проте свідчення вижилих спростовують цю версію.

Родичі жертв, вичерпавши всі судові інстанції в Росії, передали справу до Європейського суду з прав людини, який у квітні 2017 року засудив Росію за те, що вона не захистила право на життя вбитих під час викрадення.

Вирок дав підставу родичам смертних жертв та тих, хто вижив після викрадення, які засудили, що влада не перешкоджала захопленню заручників, хоча й знала, що готується теракт такого характеру.

Росія також була засуджена до виплати трьох мільйонів євро компенсації.

Однак щодо сімей загиблих особиста відповідальність влади ще не з'ясована, оскільки вони не діяли з метою запобігання викраденню, а наказували і керували операціями силовиків під час цього.

У 2006 році парламентська комісія звільнила російську владу від будь-якої відповідальності в Беслані, дійшовши висновку, що "причиною вибухів стала робота терористів", які здійснили саморобну вибухівку, розміщену в спортзалі.

Натомість в альтернативному звіті, представленому депутатом Юрієм Савєлієвим, зазначається, що велика кількість заручників загинула в результаті вибухів снарядів, випущених силовими структурами, тоді як ще сотня потрапила під перехресний вогонь при спробі втекти із школи.

"Наш фільм стосується не лише того, що насправді трапилось у Беслані у вересні 2004 року, але й того, чому наша країна погодилася забути те, що сталося якомога швидше", - підкреслила "Нова газета" у презентації документального фільму.

Після розправи в Беслані на підставі посилення боротьби з тероризмом президент Росії Володимир Путін ліквідував прямі вибори до губернаторів, зміцнивши тим самим свою вертикальну владну систему.

Путін не планує з'являтися на меморіальних заходах у Беслані, повідомляє Кремль, який нагадав, що 3 вересня в Росії пам'ятають День солідарності в боротьбі з тероризмом.

"Саме в цей день ми пам'ятаємо всіх жертв, які впали від рук терористів внаслідок жахливих терористичних актів", - заявив офіційному агентству РИА "Новости" речник російського президентства Дмитро Пєсков. EFE