Резюме
Мета:
Інформація про модифікуються фактори способу життя, пов'язані із запорами, обмежена, особливо серед незахідних груп населення. Ми вивчаємо зв’язок між споживанням їжі та запорами, які самостійно повідомляють у молодих японських жінок.
Дизайн:
Предмети:
Загалом 1705 японських студенток-дієтологів віком від 18 до 20 років, які не мають захворювань та діючих дієтичних рекомендацій.
Методи:
Дієтичне споживання оцінювали протягом 1 місяця за допомогою перевіреної, самостійно введеної анкети, історії дієти та змінних способів життя, включаючи запори, про які повідомляли самі, за допомогою другої анкети, розробленої для цього опитування.
Результати:
Загалом 436 жінок (26%) були зареєстровані як "запори". Багатофакторний коефіцієнт шансів (АБО) для жінок з найвищим споживанням квартиля рису становив 0,47 (95% довірчий інтервал (ДІ): 0,33, 0,68) порівняно з найнижчим. Окрім того, у жінок із вищою категорією споживання кави було багатоваріантне АБО 0,67 (0,47, 0,94) порівняно з жінками найнижчого рівня. На відміну від цього, у жінок із найбільшим квартилем споживання кондитерських виробів було багатоваріантне АБО 1,54 (1,12, 2,13) порівняно з жінками з найнижчим. Крім того, багатоваріантність АБО при запорах у жінок із найбільшим квартилем споживання чаю з Японії та Китаю становила 1,49 (1,09, 2,05) порівняно з жінками з найнижчим. Ні загальне споживання харчових волокон, ні інші досліджені фактори способу життя не були пов’язані із запорами.
Висновки:
Споживання рису та кави було навпаки пов'язане із споживанням кондитерських виробів, а японський та китайський чай позитивно асоціювались із поширеністю запорів, про які повідомили самі.
Доступ надано
Вступ
Запор є основною проблемою для здоров'я, хоча критерії запору залишаються довільними (Thompson et al., 1999), а симптоми запору варіюються від відносно незначної зміни звички кишечника до рідкісних наслідків (Talley et al., 2003). Зафіксована поширеність запорів коливається від 2% до 30% у західних країнах, залежно від застосовуваного визначення (Garrigues et al., 2004; Higgins and Johanson, 2004). У Японії поширеність запорів, що визначається як ⩽ 3 щотижневих випорожнення, також виявляється відносно високою (6–25%) (Hirai and Takezoe, 1997; Hirai et al., 2001). Внаслідок високої поширеності, хронічного характеру та впливу на якість життя (Talley, 2004) необхідно визначити модифікуються фактори способу життя, пов’язані із запорами.
Предмети та методи
Суб'єкти та збір даних.
Випробуваними були студенти, які поступили на курси дієтології в 22 коледжах і технікумах Японії в квітні 1997 р. (N = 2069) (Sasaki et al., 2002, 2000a, 2003a). Всього в опитуванні взяли участь 2063 студенти (2017 жінки та 46 чоловіків) (рівень відповіді: 99,7%). Подані анкети були перевірені працівниками кожної школи згідно з протоколом опитування. Коли були виявлені відсутні значення та/або логічні помилки, випробовуваних попросили виконати запитання ще раз. Анкети переглядались принаймні один раз працівниками кожної школи та працівниками оглядового центру. Більшість опитувань було проведено наприкінці травня 1997 року.
Анкети
Вага та зріст тіла були зареєстровані самостійно як частина DHQ. ІМТ розраховували як вагу (кг), поділену на квадрат висоти (м). Ми класифікували ІМТ за трьома категоріями (2 для ІМТ. Загалом 436 (26%) з 1705 жінок повідомили, що «запорилися». У таблиці 1 представлені багатовимірні ОР (95% ДІ) для запорів у кожній категорії факторів. Демографія та вибір способу життя Проживання в місті або селищі було пов’язано зі зменшенням поширеності запорів порівняно з життям у місті з населенням million 1 млн. (АБО: 0,64; 95% ДІ: 0, 43, 0, 97) Житловий квартал, фізична активність, статус куріння, звички до вживання алкоголю та ІМТ не були суттєво пов’язані із запорами.
Повний розмір таблиці
У таблиці 2 наведено зв’язок між прийомом їжі та запорами. Споживання енергії не асоціювалось із поширеністю запорів. Існував чіткий взаємозв'язок доза-реакція між збільшенням споживання рису та зменшенням поширеності запорів (P для тенденції