tbl vag 50x500 мг (бліс. Al/ПВХ)

Зміст короткого опису характеристик (SPC)

Додаток № 1 до зміни реєстрації лікарського засобу, ev. ні. 2107/9527

таблетки

Додаток № 1 до зміни реєстрації лікарського засобу, ev. ні. 2107/1911

Додаток № 2 до повідомлення про лікарський засіб, ev. ні. 2107/3056

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ

Ентізол 500 мг вагінальні таблетки

2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД

Кожна вагінальна таблетка містить 500 мг метронідазолу

Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

Таблетки від білого до злегка жовтуватого кольору у вигляді довгастих стрижнів, звужених на обох кінцях.

4. КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Терапевтичні показання

Вагінальні таблетки Ентизол 500 мг призначені для місцевого лікування:

трихомоніаз, спричинений вагінальною трихомонадою;

бактеріальний вагіноз, спричинений Gardnerella vaginalis, Bacteroides species та Mycoplasma hominis.

4.2 Дозування та спосіб введення

Дорослі та підлітки: одна таблетка по 500 мг вводиться у піхву перед сном на 10 ночей.

Перед введенням таблетку можна трохи змочити кип’яченою, а потім охолодженою водою. Лікування не повинно перериватися під час менструації.

Трихомоніаз потрібно лікувати одночасно у обох статевих партнерів, оскільки чоловіки, як безсимптомні носії, є частою причиною повторних інфекцій у жінок. Бактеріальний вагіноз, як правило, не вимагає супутнього лікування з партнерами.

4.3 Протипоказання

Підвищена чутливість до препарату, будь-якої допоміжної речовини або будь-якого іншого похідного 5-нітроімідазолу.

4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання

З обережністю рекомендується пацієнтам із:

важке порушення функції печінки (що призводить до уповільнення метаболізму метронідазолу з подальшим накопиченням препарату та його метаболітів в організмі).

епілепсія або інші неврологічні розлади (повідомлялося про випадки периферичної невропатії та судом після системного прийому метронідазолу)

лейкопенія або лейкопенія в анамнезі (вагінальні таблетки метронідазолу можуть викликати або погіршити лейкопенію, особливо при тривалому або багаторазовому застосуванні).

Вагінальний або шийний кандидоз може виникнути під час лікування метронідазолом, що може вимагати використання відповідного протигрибкового засобу.

Не рекомендується вживання алкоголю під час лікування метронідазолом та принаймні протягом однієї доби після припинення лікування через можливі побічні реакції на лікарські засоби (див. Розділ 4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії).

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Одночасне лікування метронідазолом з кумариновими антикоагулянтами подовжує протромбіновий час, тому дозу цих препаратів слід відповідно відрегулювати.

Активатори мікросомальних ферментів, таких як напр. фенітоїн та фенобарбітал, можуть прискорити виведення метронідазолу, тоді як засоби, що знижують активність мікросомальних ферментів (наприклад, циметидин), можуть продовжити його біологічний період напіввиведення.

Метронідазол може підвищувати рівень літію та токсичність у сироватці крові. Якщо потрібно одночасне введення, слід контролювати рівень літію та креатиніну в сироватці крові.

Метронідазол може посилити токсичну дію алкоголю. Вживання алкоголю під час лікування метронідазолом може спричинити такі побічні ефекти, як почервоніння, пітливість, головний біль, нудота, блювота та біль у верхній частині живота.

Одночасне застосування дисульфіраму може спричинити гострий психоз та сплутаність свідомості. Вагінальні таблетки Ентизол 500 мг не слід вводити раніше, ніж через 2 тижні після припинення прийому дисульфіраму.

Метронідазол може впливати на деякі лабораторні результати (АСТ, АЛТ, ЛДГ, тригліцериди, глюкоза, лейкоцити).

4.6 Вагітність та лактація

Вагітність:

Не існує адекватних та добре контрольованих досліджень метронідазолу у вагітних.

Метронідазол проникає через плацентарний бар’єр.

Метронідазол не слід застосовувати під час вагітності, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Лактація

Метронідазол виводиться з грудним молоком і досягає рівнів, подібних до поточних рівнів у плазмі крові. Вагітальні таблетки Ентизол 500 мг не слід застосовувати під час лактації. Якщо лікування необхідне, годування груддю слід припинити.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Істотного впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не спостерігалось.

Побічні ефекти

Наступні побічні ефекти можуть виникнути при місцевому лікуванні метронідазолом:

Потрібна медична допомога:

Поширені (6-15%): кандидоз шийки матки або піхви (свербіж, хворобливий акт, густі, білі, вагінальні виділення без запаху або м’якого запаху).

Нечасто: судоми або біль у животі (3,4%); печіння або подразнення пеніса партнера; печіння при сечовипусканні або частому сечовипусканні; вульвіт (свербіж, пекучий біль або почервоніння статевих органів).

Потрібна медична допомога, лише якщо проблеми не зникають або викликають:

Нечасто: порушення смаку, напр. металевий смак, розлади центральної нервової системи (запаморочення, запаморочення, головний біль), сухість у роті, покриві язика, шлунково-кишкові розлади (діарея, нудота або блювота), втрата апетиту.

Не вимагає медичної допомоги

Нечасто: темна сеча.

Потребуючи медичної допомоги, якщо вони виникають після припинення лікування:

Вагінальний кандидоз (свербіж у піхві або зовнішніх статевих органах, хворобливий статевий акт, густі, білі виділення з піхви без запаху або легкого запаху).

Рідко повідомляється про шкірний висип, кропив'янку, багатоформну еритему, ангіоневротичний набряк, судоми, периферичну невропатію, що представляє собою оніміння і поколювання в кінцівках або атаксію при системному введенні метронідазолу, але може також спостерігатися при вагінальному введенні. Якщо розвиваються неврологічні симптоми, прийом препарату слід негайно припинити. Серйозні випадки можуть вимагати негайної медичної допомоги.

4.9 Передозування

Смертельна доза для людини невідома.

Після перорального прийому більше 15 г на дозу спостерігали: нудоту, блювоту та атаксію.

Судоми та периферична нейропатія виникали після введення 6-10,4 г метронідазолу протягом 5-7 днів під час лікування раку шкіри радіотерапією.

LD50 у мишей становить 5 г/кг маси тіла.

Лікування передозування:

Специфічного антидоту не існує. У разі інтоксикації рекомендується симптоматичне лікування.

5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

5.1 Фармакодинамічні властивості

Фармакотерапевтична група: гінекологічні протиінфекційні та антисептичні засоби, похідні імідазолу;

Код ATC: G01A F01

Метронідазол - це похідне 5-нітроімідазолу, що має антипротозойну та протимікробну дію.

Метронідазол легко проникає в одноклітинні мікроорганізми, найпростіші та бактерії, але не проникає в клітини ссавців. Потенціал відновлення окислення метронідазолу нижчий, ніж потенціал відновлення окиснення феродоксину, білка, що передає електрон. Цей білок міститься в анаеробних організмах і в організмах з низькою потребою в кисні. Різниця в потенціалах спричиняє зменшення нітрогрупи в метронідазолі. Відновлена ​​форма метронідазолу викликає розщеплення ДНК у цих організмів.

Метронідазол ефективний проти різних видів найпростіших: Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica та Balantidium coli.

Він має значну бактерицидну дію проти анаеробних бактерій:

Грамнегативні бактерії: Bacteroides sp. включаючи групу Bacteroides fragilis (B. fragilis, B. distasonis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron, B. vulgatus) та Fusobacterium sp.

Грампозитивні бактерії: Eubacterium, Clostridium

Грампозитивні коки: Peptococcus sp., Peptostreptococcus sp.

Метронідазол має in vivo ефект проти таких вагінальних бактерій: Gardnerella vaginalis, Bacteroides species та Mycoplasma hominis.

5.2 Фармакокінетичні властивості

Поглинання

Приблизно 20% вагінально введеної дози метронідазолу (500 мг) всмоктується системно, при цьому концентрація у плазмі крові досягає приблизно 12% від рівня, досягнутих при одноразовій пероральній дозі 500 мг. Максимальна концентрація в сироватці Cmax 1,89 мг/л досягається через tmax = 20 год.

Поширення

Менше 20% метронідазолу зв’язується з білками плазми.

Метронідазол розподіляється у більшості тканин та рідин в організмі, включаючи жовч, кістки, слину, очеревинну рідину, вагінальний секрет, насінну рідину, ліквор, мозок та печінку. Він проникає через плацентарний бар’єр і виводиться з грудним молоком у концентраціях, подібних концентраціям, виявленим у плазмі.

Період напіввиведення метронідазолу у плазмі крові (t0,5) у дорослих із нормальною функцією нирок та печінки становить 8 годин. У пацієнтів з печінковою недостатністю період напіввиведення метронідазолу в плазмі може бути довшим.

Обмін речовин

30-60% перорально введеного метронідазолу метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання, окислення та кон’югації з глюкуроновою кислотою. Основний метаболіт 2-гідроксиметронідазол також має антибактеріальну та антипротозойну дію.

Ліквідація

Метронідазол та його метаболіти виводяться переважно нирками (60-80%). Лише 6-15% введеної дози виводиться з калом. Нирковий кліренс метронідазолу становить 70-100 мл/хв. Водорозчинні пігменти, отримані в результаті метаболічного розкладання метронідазолу, можуть спричинити темне забарвлення сечі.

Є деякі докази того, що ниркова екскреція метронідазолу зменшується у пацієнтів літнього віку.

Метронідазол можна вивести з організму за допомогою гемодіалізу, перитонеальний діаліз не ефективний.

5.3 Доклінічні дані про безпеку

Генотоксичність

Дослідження in vitro показали мутагенність, але у ссавців in vivo не спостерігалося.

Довготривалі дослідження на мишах та щурах підтвердили, що метронідазол, що вводиться перорально, має мутагенну дію. Цей результат у хом'яків не спостерігався.

Канцерогенний потенціал

Згідно з кількома дослідженнями, у мишей розвивалося злоякісне захворювання легенів після введення метронідазолу. У самців щурів, які отримували високі дози метронідазолу, спостерігалося помітне збільшення злоякісних пухлин печінки.

Одне дослідження повідомило про збільшення частоти злоякісних лімфом та раку легенів у мишей, які отримували метронідазол довічно.

Дослідження на щурах з тривалим пероральним введенням метронідазолу показали значне збільшення частоти різних форм пухлин у самок, особливо раку молочної залози та злоякісних пухлин печінки.

Репродуктивна токсичність

Метронідазол не чинив тератогенного впливу на плід у дозах, що перевищують норму для людини. Метронідазол, що вводиться парентерально вагітним мишам у кількостях, що відповідають звичайній дозі для людини, був токсичним для плода; цей ефект не спостерігався при пероральному прийомі метронідазолу.

6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ

6.1 Перелік допоміжних речовин

Мікрокристалічна целюлоза, повідон, кросповідон, колоїдний безводний діоксид кремнію, стеаринова кислота

6.2 Несумісність

6.3 Термін зберігання

6.4 Особливі заходи щодо зберігання

Зберігати у сухому місці при температурі до 25˚С, захищати від світла.

6.5 Вид та вміст контейнера

Оригінальна упаковка з 10 або 50 вагінальних таблеток у блістерах Al/PVC (1 блістер містить 10 таблеток) у картонній коробці з відбитком.

6.6 Спеціальні запобіжні заходи щодо утилізації та поводження з ними

Ніяких особливих вимог.

7. ВЛАСНИК РАЗРЕШЕННЯ НА МАРКЕТИНГ

Фармацевтичний завод Polpharma S.A.

Вулиця Pelplińska 19, 83-200 Starogard Gdański, Польща

8. РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР

9. ДАТА ПЕРШОГО РЕЄСТРУВАННЯ/ПОВНОВЛЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ