Що писали газети в минулому.

років

10 травня 2020 року о 0:00 Томаш Ондрейшик

Льодовик

Після тривалої посухи вчора опівдні опівдні дощ пішов. Майже хвилину з неба падали шматочки льоду розміром із горошину. Але потім пішов сильний дощ, який достатньо вкрив висохлі поля та луки.

(Kassai Napló, 5 травня 1920)

Літературне свято кошицьких письменників

Інтерес нашої публіки до літературного святкування кошицьких письменників невблаганний. Представники усіх літературних джерел матимуть слово на майбутній недільній культурній події. Серед інших виступлять чудовий декламатор Джула Беркес та молодий талановитий актор Реззо Хомоне. У програмі будуть Шандор Марай, який нещодавно повернувся з Німеччини, та Імре Келлер. Чудова подія відбудеться в неділю вранці в кінотеатрі Korzó Mozgó. Квитки можна придбати в книгарні Vitéz.

(Kassai Napló, 6 травня 1920 р.)

Не проти духу Стефаника

Місто Кошице показало невдячну протилежність духу Штефаніка, після значення та розмірів другого міста Словаччини, тим, що, крім євангельських служб та гри "Сиріт" у Національному театрі, воно не віддало шану його пам'яті в будь-яким іншим способом. Чехословацькі чехословаки були байдужими до людини та його найбільшого сина, який був би гордістю навіть великої нації, в першу річницю його смерті.

(Словацький Схід, 7 травня 1920 р.)

Партія Гвієздослава

У четвер (6 травня) ввечері в Чехословацькому домі зібралася велика аудиторія серед провідної Генеральної Ради, повітового радника Бика, округу hl. нотаріус д-р. Бенько, гл. слуги Бугана, щоб привітати старого поета Павла Оршага - Гвієздослава, який зараз перебуває в нашому місті. Від імені присутніх директор реф. Гімназія Кароля Мургаша. Навіть в інші часи, - сказав спікер, - словацька нація переживала весну, про красу якої не можна було хвалити, яку хвалити більше. Але тоді все-таки в ті роки купа розчарованих сподівань на звільнення національної свободи завжди лише засмучувала нас, люблячих навесні приманки природи.

Тепер нашу радість весняної природи не порушує жодна думка про нудоту, бо ми вільні на своїй вільній батьківщині. Тому з великим задоволенням я вітаю фортецю, присутню в нашому колі, яка вже у ті важкі дні, як соловей, оспівувала всіх цих красунь у юнацьких шатах одягненої природи.

Такому поетові, якому навіть Всевишній висловить свою вдячність, який він так високо цінує, такий цінний для чесної душі, - ми повинні віддати свою щиру данину. Старий поет відповів на вітальні слова оратора, зворушившись тим, що нам слід робити погано, коли ми святкуємо його з такою старістю і закінченою роботою, з духом. Кажуть, що він завжди жив тісно в своїй натурі, в тиші.

Тим не менше, він вдячний за приємний прийом, він дуже цінує його і щасливий, що ми насолоджуємось його такою родиною тут, у Кошице. Тоді начальник поштового відділення привітав нашого Гвіездослава від імені чехів, яких чехи справедливо пам’ятають біля Врхліцького. Музика місцевих залізничників з кількома приємно підібраними творами підняла святковий настрій присутніх.

(Словацький Схід, 8 травня 1920 р.)

Харчові пакети з Америки

Американський допоміжний склад у Кошицях повідомляє, що пакунки з їжею з Америки вже прибули до Кошице. Власники продуктових чеків можуть забрати посилки з їжею в офісі на вулиці Hlavná. 78. Якщо вам потрібна їжа, пишіть своїм друзям в Америці. Вони з радістю допоможуть вам! Надішліть їм лист із поясненнями всієї події. Ці квитки надруковані словацькою, чеською, німецькою, угорською та русинською мовами та їх можна отримати в офісі Чехословацького центрального центру догляду за дітьми, Hlavná ul. ні. 78. у Кошицях.

(Словацький Схід, 8 травня 1920 р.)

Угорський театр у Словаччині

Оден Фараго, адміністратор Угорського театру в Кошице, прийняв театр у Братиславі на наступний театральний період. Під час голосування Загальних зборів він набрав 18 голосів, але його сок Кароль Полгар та нинішній адміністратор Братиславського театру отримали 15 голосів. Угорський театр у Словаччині відтепер потрапить під єдину адміністрацію. Акторська компанія Faragóova виступатиме поперемінно в Братиславі та Кошице.

(Словацький Схід, 9 травня 1920 р.)

Поштове відділення № 3

Поштове відділення № 3 знаходиться в найбільш жвавому місці в Кошицях, на розі вулиць Главна та Шробарова. Щодня його відвідують сотні людей. Тому само собою зрозуміло, що повинен бути службовець пошти, який може обслуговувати аудиторію принаймні трьома мовами - словацькою, угорською та німецькою. Навіть якщо він не знає німецької, він повинен безумовно розмовляти угорською, враховуючи, що 70% населення тут розмовляє лише угорською. Якщо угорська мова для нього також чужа, як державного службовця його обов'язок - оволодіти основними фразами та технічними виразами (поштова марка - bélyeg, листівка - levelezőlap).

Коли минулого разу я пішов на цей пост, 18-річний бешкетник сидів за вікном і просто незрозуміло дивився на моє прохання: "Будь ласка, 20 листівок". Його невиразний вираз обличчя посилився, коли я кілька разів повторив своє прохання.

Незабаром після цього до незрозумілого юнака приєдналися його колеги. Четверо вже стояли за вікном і сперечалися про моє прохання. Нарешті, одному прийшла в голову рятувальна думка: «Was wünschen Sie?» Гаразд, гаразд, я подумав. Я знаю німецьку, але що б робила людина, яка знає лише угорську мову? Оскільки я германофоб, і ніхто не може зобов’язати мене спілкуватися другою мовою з чеським чиновником, який зобов’язаний служити мені, навіть якщо хтось звертається до нього угорською мовою. Тож я залишився з угорською.

Нарешті пан з Галичини змилосердився над молодими чиновниками пошти та пояснив їх побажання.

(Kassai Napló, 9 5.1920)

Примітка ми залишили статті в оригінальній версії.