табл 30х300 мг

Зміст короткого опису характеристик (SPC)

Додаток No 2 повідомити про зміну реєстрації лікарського засобу, ev. №: 2012/08433

мілурит

Короткий опис характеристик продукту (SPC)

НАЗВА ЛІКУВАННЯ

ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ЛІКОВОГО ПРОДУКТА

Мілурит 100 мг: кожна таблетка містить 100 мг алопуринолу.

Мілурит 300 мг: кожна таблетка містить 300 мг алопуринолу.

ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

КЛІНІЧНІ ДАНІ

Терапевтичні показання

Лікування первинної гіперурикемії.

Профілактика та лікування первинної сечокислої нефропатії із симптомами подагри або без них.

Лікування вторинної гіперурикемії, пов’язаної з гематологічними розладами. При радіо- та/або хіміотерапії лейкемії, лімфоми та інших злоякісних новоутворень для профілактики та лікування гіперурикемії, що розвивається внаслідок руйнування клітин.

Профілактика та лікування сечокам’яної хвороби та розвитку оксалатно-кальцієвих каменів, пов’язаних з гіперурикозурією.

Дозування та спосіб введення

ДОРОСЛІ: початкова доза становить 100-300 мг один раз на день. За необхідності добову дозу можна поступово збільшувати на 100 мг, одночасно контролюючи рівень сечової кислоти в сироватці кожні 1-3 тижні, поки не буде досягнутий бажаний ефект.

Якщо добова доза більше 300 мг, її слід вводити у 2-4 рівномірно розділених кількостях.

За один-два дні до початку протипухлинного лікування слід розпочинати лікування дозою 600-800 мг алопуринолу на день і продовжувати протягом 2-3 днів. Підтримуюча доза залежить від зміни рівня сечової кислоти.

Дітей із вторинною гіперурикемією після злоякісного гемопоетичного або пухлинного захворювання, а також з порушеннями ферментів, як правило, слід лікувати 10-20 мг/кг маси тіла щодня. Параметрами, що визначають рівень дози, є розмір пухлини, периферичне збільшення кількості клітин та швидкість інфільтрації кісткового мозку.

ЛІТНІ ХВОРИХ повинні мати зменшену дозу у разі ниркової або печінкової недостатності, оскільки існує підвищений ризик токсичності.

Ліки слід приймати після їжі з великою кількістю рідини.

Протипоказання

Підвищена чутливість до алопуринолу та до будь-якої з допоміжних речовин.

Важкі захворювання печінки.

Вагітність (див. Також попередження).

Ідіопатичний гемохроматоз (або сімейний анамнез).

Лікування алопуринолом не можна розпочинати під час гострих нападів подагри.

Особливі попередження

При безсимптомній гіперурикемії лікування антиуратиками та алопуринолом не показано, якщо сечова кислота в сироватці становить o C та 0,75 мг/мл при 37 o C. Алопуринолова мононатрієва сіль відносно розчинна.

Оксипуринол, метаболіт алопуринолу, менш розчинний у воді, ніж вихідна сполука. Алопуринол швидко та добре всмоктується після прийому всередину. Пікові концентрації у плазмі крові у людини зазвичай досягають 0,5-1,0 години після прийому. Приблизно 20% введеної дози виводиться з калом.

Основний шлях елімінації алопуринолу - через сечу. Аллопуринол має дуже короткий період напіввиведення з плазми (близько 2 годин), оскільки швидкість ниркового кліренсу досягає швидкості клубочкової фільтрації і, крім того, швидко змінюється на оксипуринол. Порівняно з алопуринолом, його метаболіт оксипуринол має значно більший період напіввиведення з плазми (18-30 годин). Метаболічна конверсія алопуринолу ксантиноксидазою відбувається швидко, при цьому відношення алопуринолу до оксипуринолу в плазмі швидко змінюється. При високому i.v. дози алопуринолу, його окислення також може також пригнічуватися.

Аллопуринол і оксипуринол не мають спорідненості до білків плазми і розподіляються в рідинах організму.

Рівень алопуринолу в мозку низький, приблизно 1/3 порівняно з іншими тканинами. Алопуринол в основному виводиться шляхом клубочкової фільтрації, тоді як оксипуринол реабсорбується в ниркових канальцях, подібно до сечової кислоти. У людей з нормальною функцією нирок швидкість кліренсу оксипуринолу становить приблизно 16 мл/хв (у 3 рази вище, ніж у сечової кислоти). Трубна реабсорбція оксипуринолу може пригнічуватися урикозуриком, наприклад пробенецид. Отже, комбіноване лікування алопуринолом та урикозуріком призводить до зниження рівня оксипуринолу в плазмі та нижчого ступеня пригнічення ксантиноксидази, ніж при застосуванні алопуринолу окремо.

Оксипуринол є активним метаболітом алопуринолу з можливим інгібуючим ефектом ксантиноксидази. Однак через погану розчинність та абсорбцію при пероральному застосуванні оксипуринол не має переваг перед алопуринолом.

Пацієнти з нирковою недостатністю погано виводять як сечову кислоту, так і оксипуринол. У пацієнтів з подагричною нефропатією дози алопуринолу слід зменшити, щоб підтримувати адекватні рівні оксипуринолу в плазмі для інгібування ксантиноксидази. Доступні номограми для розрахунку адекватних доз алопуринолу у разі зміненого кліренсу оксипуринолу.

У пацієнтів з нормальним кліренсом уратів 300 мг алопуринолу на добу дає рівень оксипуринолу в плазмі приблизно 10/г/мл.

Основним кінцевим продуктом метаболізму алопуринолу є оксипуринол. Утворення алопуринол-1-рибозиду та -рибонуклеозиду або утворення оксипурину 1- або 7-рибозиду та рибонуклеозиду є незначним. Через 5-7 днів перорального лікування алопуринолом 60-70% дози можна виявити в сечі у вигляді оксипуринолу. 6-12% дози виводиться із сечею у вигляді незміненого алопуринолу. Лише дуже мала кількість (приблизно 3% введеної дози) виводилося у вигляді алопуринол-1-рибонуклеозиду або оксипуринол-7-рибонуклеозиду.

Доклінічні дані безпеки

Токсичність алопуринолу у гризунів дуже низька. Оральний LD50 становить 700-2000 мг/кг у мишей і більше 6000 мг/кг у щурів. Толерантність самки гризунів до алопуринолу краща, ніж переносимість самців.

Собаки можуть переносити пероральну дозу 30 мг/кг/добу протягом року без помітної токсичності, але

90 мг/кг/добу протягом року викликає пошкодження нирок. Лікування мавп з дуже високим в/в. дози алопуринолу (1300 мг/м 2/добу) протягом 14 днів призводили до анемії, депресії кісткового мозку та інтерстиціального нефриту через відкладення кристалічного оксипуринолу в нирках.

ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ

Список допоміжних речовин

Мілурит 100 мг: карбоксиметиламілум натрікум, магнію стеари, тальк, полівідон, соляний аміл, лактозум.

Мілурит 300 мг: мікрокристалін целюлози, натрій карбоксиметиламілум, желатин, ангідрик кремнезему колоїдного, магнію стеари.

Несумісність

Термін придатності

Попередження щодо умов та методів зберігання

Зберігати продукт при температурі до 25 o C, у сухому місці, захистити від світла.

Властивості та склад упаковки, розмір упаковки

Внутрішній контейнер: флакон із коричневого скла з ПЕ-кришкою.

Зовнішня упаковка: паперова папка, письмова інформація для користувача.

Розмір упаковки: 50 х 100 мг,

Попередження щодо поводження з ліками

ВЛАСНИК РЕЄСТРАЦІЙНОГО РІШЕННЯ

EGIS Pharmaceuticals PLC

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР

Мілурит 100 мг - 29/0060/72-S

Мілурит 300 мг - 29/0515/12-S

9. ДАТА ПЕРШОГО РЕЄСТРУВАННЯ/ПОВНОВЛЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ

Дата реєстрації: 26.09.1972/без обмеження часу

10. ДАТА ОСТАННЬОГО ПЕРЕГЛЯДУ ТЕКСТУ