Дані отримані в серпні 2020 року.

Заплановане оновлення статті: листопад 2021.

ВВП у ЄС-27 зріс у 2019 році, шостий рік поспіль. У зоні євро зростання також було зафіксовано шостий рік поспіль.

Диференціальні структурні зміни за останні десять років у ЄС-27: частка будівельних та фінансово-страхових послуг у загальній доданій вартості зменшилась, а частка бізнес-послуг зросла.

У 2019 році економіка ЄС-27 шостий рік поспіль зафіксувала щорічне збільшення інвестицій.

Зростання реального ВВП, 2009-2019

  • Примітка: на основі ланцюгових томів.
  • Китай (включаючи Гонконг): 2019, недоступний.
  • Японія та США: 2019, оцінки.
  • Джерело: Євростат (онлайн-код даних: naida_10_gdp) та ОЕСР

Національні рахунки є джерелом низки добре відомих економічних показників, які описані в цій статті. Валовий внутрішній продукт (ВВП) є найбільш часто використовуваним показником загального розміру економіки, тоді як похідні показники, такі як ВВП на душу населення - наприклад, в євро або з урахуванням різниці в рівнях цін (виражаються в стандартах купівельної спроможності, ППС) - широко використовуються для порівняння рівня життя або для моніторингу економічної конвергенції або розбіжностей у Європейському Союзі (ЄС).

Крім того, розвиток конкретних складових ВВП та пов’язаних з ними показників, напр. дані про економічний випуск, імпорт та експорт, внутрішнє (приватне та державне) споживання чи інвестиції, а також дані про розподіл доходів та заощаджень можуть дати цінну інформацію про основні рушії економічної діяльності та послужити основою для розвитку, моніторинг та оцінка конкретних політик ЄС.

Ця стаття публікується щорічно з щорічними даними. Це видання 2020 року лише описує ситуацію до 2019 року. З цієї причини перші висновки про будь-які наслідки, пов’язані з COVID-19, будуть недоступні до публікації статті в 2021 році, тоді як повний масштаб кризи стане очевидним у наступних виданнях.

Зростання ВВП в ЄС27: зростання з 2014 року

Світова фінансово-економічна криза призвела до серйозної рецесії в ЄС-27 у 2009 році (див. Рисунок 1), а потім у 2010 році відбулося відновлення. Криза розпочалася спочатку в Японії та США, причому негативний щорічний темп змін ВВП (у реальному вираженні) вже був зафіксований у 2008 році, поглибившись у 2009 році, а потім збільшившись у 2010 році. На противагу цьому, економічна продукція Китаю (включаючи Гонконг) продовжувала швидко зростати під час кризи (майже 10% щороку), дещо сповільнюючись у наступні роки, але все ще значно вища, ніж в інших економіках, показаних на малюнку 1.

Ознаки кризи в ЄС-27 виявилися вже в 2008 році, коли темпи зростання ВВП різко впали, а згодом у 2009 році реальний ВВП впав на 4,3%. Відновлення в ЄС-27 відображалося у збільшенні індексу ВВП (на основі об'ємних ланцюжків) на 2,2% у 2010 р. Та подальшому збільшенні на 1,8% у 2011 р. ВВП згодом зменшився на 0,7% у 2012 р. Та змінився у 2013 р. незначно, із позитивним рівнем змін знову в 2014 році (1,6%). З 2015 по 2018 рік зростання було відносно стабільним, коливаючись від 2,0% до 2,8% щороку. Зростання уповільнилося в 2019 році, оскільки в країнах ЄС-27 реальне зростання ВВП становило 1,5%.

В єврозоні (EZ19) були зафіксовані темпи змін, подібні до тих, що були зафіксовані в ЄС-27: падіння, зафіксовані в 2009 та 2012 роках, були більш вираженими (-4,5% та -0,9%), ніж у ЄС-27, та падіння з 2012 року зберігався до 2013 року (-0,2%), тоді як у 2013 році в ЄС-27 не відбулося змін. Незважаючи на те, що зростання зафіксовано в єврозоні щороку, коли також зафіксовано зростання в ЄС-27, темпи зростання в єврозоні, як правило, були на 0,1 або 0,2 процентних пункти нижчими. Таким чином, реальне зростання ВВП в єврозоні між 2009 і 2019 роками було дещо слабкішим, ніж у ЄС-27 в цілому.

рахунки

Усередині ЄС спостерігаються великі різниці у прирості реального ВВП як з часом, так і між країнами-членами ЄС (див. Таблицю 1). Після спаду у всіх державах-членах ЄС, крім Польщі в 2009 році, економічне зростання відновилось у 23 державах-членах у 2010 році, тоді як зростання також було зафіксовано у 23 державах-членах у 2011 році. Однак ця тенденція змінилася в 2012 році, оскільки економічний розвиток становив лише більше половини (14 ), а в інших державах-членах економічне виробництво впало. Переважна більшість держав-членів згодом знову зафіксували зростання, при цьому кількість країн із позитивним темпом змін досягла 16 у 2013 році та зросла до 23 у 2014 та 26 у 2015 та 2016 роках. Усі 27 держав-членів зафіксували позитивний темп змін у 2017 р. (Вперше з 2007 р.), А також у 2018 та 2019 рр. Єдиною державою-членом із негативним рівнем змін у 2015 та 2016 рр. Була Греція, яка зафіксувала зниження на 0,4% та 0,2% після збільшення на 0,7 % у 2014 р. та п’ять поспіль зниження економічного виробництва з 2009 по 2013 рр.

Найвищі річні темпи зростання реального ВВП у 2019 році були зафіксовані в Ірландії (5,6%), Угорщині (4,9%) та Мальті (4,7%), тоді як найнижчі темпи змін були зафіксовані в Німеччині (0,6%) та Італії (0,3%) ).

Середньорічне зростання ВВП за останнє десятиліття становило 1,6% у країнах ЄС-27 та 1,4% у зоні євро

Протягом усього періоду, наведеного в таблиці 1, Польща, а також Албанія, Косово * (дані 2009-2018 рр.) Та Китай (дані 2009-2018 рр.) Постійно демонстрували позитивні зміни серед третіх країн, перелічених у таблиці. У 2019 році Бельгія, Болгарія, Данія, Німеччина, Естонія, Ірландія, Франція, Литва, Мальта та Словаччина, а також Великобританія, Норвегія, Швейцарія та США вже десятий рік поспіль спостерігають позитивні темпи змін . У 2018 році Туреччина зафіксувала дев’ятий позитивний річний темп змін без перерв.

Аналіз розвитку подій за останнє десятиліття показує, що загальна ефективність економік країн-членів ЄС знизилася внаслідок світової фінансово-економічної кризи. Середньорічний темп приросту між 2009 та 2019 роками становив 1,6% у ЄС-27 та 1,4% у єврозоні (EA19) (див. Таблицю 1). Найвище зростання серед держав-членів (за цим показником) було зафіксовано в Ірландії (середньорічне зростання 6,0%, що включає надзвичайне зростання в 2015 році завдяки діяльності транснаціональних підприємств), за яким слідують Мальта (5,7%), Естонія (3, 7%), Польщі (3,6%) та Литві (3,5%; слід зазначити, що в часовому ряді була перерва). На відміну від цього, середньорічне зростання в Португалії та Італії було нижче 1,0%, а загальний ріст реального ВВП був негативним у 2009-2019 рр. У Греції.

У країнах, що закуповують, часто застосовуються стандарти купівельної спроможності (PPS), які представляють значення, скориговані з урахуванням різниці в рівнях цін між країнами. Цифри на малюнках 2 і 3 та в таблиці 2 виражаються у поточних цінах і не повинні використовуватися для розрахунку темпів змін внаслідок інфляції та коливань обмінного курсу.

У 2019 р. ВВП в ЄС-27 досяг 13,9 трлн. ФПС (13 900 млрд. ФПС), тоді як у випадку з ЄС-27 один СФЗ дорівнює одному євро. Це означає, що ВВП ЄС-27, виражений у ППС, був нижчим за ВВП США щороку з 2009 по 2019 рік (як показано на малюнку 2; однак, дані ППС призначені для міждержавного порівняння, а не для порівняння протягом часу, оскільки вони не можуть бути розглядається як часовий ряд з методологічних причин). Цікаво, що в історії Китай мав менший економічний випуск, ніж ЄС-27 чи США, але ця ситуація змінилася внаслідок швидкої трансформації та постійного зростання китайської економіки. У 2013 році ВВП Китаю в СФЗ вперше досяг вищого рівня, ніж у ЄС-27. У 2016 р. ВВП Китаю в СФЗ був подібним до зафіксованого в США, а в 2017 р. Він перевищив рівень США (така ситуація зберігалася дотепер).

У 2019 році частка Німеччини у ВВП ЄС-27 у СФЗ становила більше п'ятої

У 2019 році на зону євро припадало 81,1% ВВП ЄС-27 (виражене в ППС) проти 83,2% у 2009 році. У 2019 році сума чотирьох найбільших економік ЄС-27 (Німеччина, Франція, Італія та Іспанія) склала трохи більше трьох -п’яті (60,7%) ВВП ЄС-27, що на 2,0 процентного пункту менше, ніж десять років тому (у 2009 році). У 2019 році лише на Німеччину припадало 22,4% ВВП ЄС-27, збільшившись з 21,5% у 2009 році. Частка інших трьох найбільших держав-членів впала між 2009 і 2019 роками на 1,8 процентного пункту в Італії, 1,0 процентного пункту в Іспанії та 0,1 процентний пункт у Франції.

У 2019 році середній ВВП на душу населення в ЄС-27 досяг 31 100

ВВП на душу населення зазвичай використовується для оцінки рівня життя, іншими словами, ВВП з урахуванням розміру економіки в перерахунку на населення: у 2019 році населення ЄС-27 становило 448 мільйонів. Середній ВВП на душу населення (у поточних цінах) у ЄС-27 становив 31 100 євро у 2019 році. Значення, виражені в ППС, скориговані на різницю в рівнях цін між країнами. Відносне положення окремих країн можна виразити порівнянням із середнім показником для ЄС-27, який встановлений на рівні 100 (див. Праву половину таблиці 2). Згідно з цим показником, найвище значення серед країн-членів ЄС-27 було зафіксовано в Люксембурзі, де ВВП на душу населення, виражений у СФЗ, приблизно в 2,6 рази перевищував середній показник у ЄС-27 у 2019 році (що частково можна пояснити високою кількістю прикордонних працівників з Бельгія, Франція та Німеччина). На противагу цьому, в Болгарії ВВП на душу населення в СФЗ становив лише більше половини середнього показника по ЄС-27.

Розвиток даних в ОМС за останнє десятиліття свідчить про те, що відбувся певний збіг у рівні життя. Більшість держав-членів, які приєдналися до ЄС у 2004, 2007 або 2013 роках, перейшли від рівня середнього ЄС-27 у 2009 році до рівня, близького до середнього по ЄС-27 у 2019 році, незважаючи на деяке погіршення під час фінансово-економічної кризи - див. Рисунок 3. винятком був Кіпр, оскільки він впав вище середнього показника для ЄС-27 (106% від середнього показника у ЄС-27 у 2009 році) до рівня нижче цього середнього (89%). Серед старих держав-членів Італія та Іспанія також перейшли від середнього рівня ЄС-27 до нижче цього середнього. Греція та Португалія впали ще нижче, ніж середній показник для ЄС-27. Данія, Німеччина та Люксембург перевищили навіть вище середнього показника для ЄС-27, причому Ірландія зафіксувала найзначніші зрушення. Решта держав-членів ЄС-15 - Австрія, Бельгія, Франція, Швеція, Фінляндія та Нідерланди - впали з рівня, що перевищував середній показник у ЄС-27 у 2009 році, до рівня, близького до (але все ще вище) середнього рівня ЄС-27 у 2019 році.

Валова додана вартість у ЄС-27 за економічною діяльністю

Приблизно три чверті загальної доданої вартості ЄС-27 у 2019 році було сформовано у секторі послуг

Щодо ВВП з точки зору випуску, у таблиці 3 подано огляд відносної важливості десяти видів економічної діяльності (визначених згідно з NACE Rev. 2) з точки зору їх частки у загальній валовій доданій вартості за базовими поточними цінами.

З 2009 по 2019 рік частка доданої вартості галузі в ЄС-27 зросла на 0,7 процентного пункту до 19,7%, випередивши оптову та роздрібну торгівлю, транспорт, проживання та харчування, як найбільший з десяти видів діяльності. Частка загальної валової доданої вартості в оптовій та роздрібній торгівлі, транспорті, розміщенні та обслуговуванні продуктів харчування у 2019 році була такою ж, як у 2009 році, на рівні 19,3%. Найбільше зростання, на 1,1 процентного пункту з 10,2% до 11,3%, було зафіксовано у професійній, науково-технічній, адміністративній та допоміжній діяльності (далі - бізнес-послуги), яка стала четвертою за величиною діяльністю, з реальним обгоном садибна діяльність. Єдиними іншими видами діяльності, які зафіксували збільшення частки, були послуги з інформації та зв'язку (на 0,3 процентного пункту до 5,0%) та сільського господарства, лісового та рибного господарства (на 0,1 процентного пункту до 1,8%).

Третім за величиною видом діяльності у 2019 році (за валовою доданою вартістю) було державне управління та оборона, освіта, охорона здоров’я та соціальна робота, частка яких у загальній доданій вартості впала на 0,6 процентного пункту та у 2019 році досягла рівня 18,7%. Іншими видами діяльності, які зафіксували настільки ж значне падіння частки виробництва, були будівництво (на 0,6 процентного пункту до 5,6%) та фінансові та страхові послуги (на 0,7 процентного пункту до 4,5%). Обидва види діяльності зафіксували менший спад частки виробництва: частка операцій з нерухомістю впала на 0,1 процентного пункту до 10,8%, перемістившись із четвертої на п’яту найбільшу діяльність; друга найменша частка (до сільського, лісового та рибного господарства) припадала на мистецтво, розваги та інші послуги, яка впала на 0,3 процентного пункту до 3,3%.

Частка послуг у загальній валовій доданій вартості ЄС-27 у 2019 році становила 72,9% порівняно з 73,2% у 2009 році. Послуги були відносно важливими, особливо в Люксембурзі, Мальті та Кіпрі, Франції, Греції, Нідерландах, Бельгії та Португалії, де вони становили щонайменше три чверті загальної доданої вартості. На відміну від цього, частка послуг коливалась від 61% до 66% в Ірландії, Чехії, Румунії, Польщі, Словаччині, Словенії та Угорщині, і всі вони мали відносно високу частку промисловості.

Зміни в розвитку економічної діяльності за останнє десятиліття

Структурні зміни спричинені, принаймні певною мірою, такими явищами, як технологічні зміни, відносний розвиток цін або аутсорсинг та глобалізація, які часто призводять до промислового виробництва та деяких послуг (які можуть надаватися на відстані, наприклад, через Інтернет або через дзвінок центрів) у регіони з нижчими витратами на робочу силу як всередині ЄС, так і за його межами. Крім того, кілька видів діяльності сильно постраждали від світової фінансово-економічної кризи та її наслідків, але більшість видів діяльності в основному постраждали від кризи у 2007-2009 роках, іншими словами до часових рядів, показаних на малюнках 4 та 5.

У період 2009 - 2019 років дві діяльності у сфері послуг зафіксували щорічний позитивний темп змін - інформаційно-комунікаційні послуги та діяльність з нерухомістю. Подібна ситуація спостерігалася у сфері ділових послуг, з незначним зниженням на 0,2% у 2012 році, у державному управлінні та обороні, освіті, охороні здоров'я та соціальній роботі, за винятком 2012 року, коли змін не відбулося, та 2013 року, коли не було до незначного зниження на 0,1%, а також у сфері оптової та роздрібної торгівлі, транспорту та розміщення та продовольчих послуг, за винятком зменшення на 0,5% у 2013 р. Серед них найшвидший загальний ріст у період 2009-2019 рр. був у сфері інформації та комунікацій, оскільки виробництво продукції у 2019 р. було на 48,9% вище, ніж у 2009 р. Найбільш повільне зростання відбулося у сфері державного управління, оборони, освіти, охорони здоров'я та соціальної роботи (загалом 9,5%) . Дві послуги, що залишились - фінансова та страхова діяльність, а також мистецтво, розваги та інші послуги - зафіксували трирічне падіння виробництва у період 2009-2019 рр. Та відносно невеликий загальний ріст на 5,4% відповідно. 4,8%.

У 2019 році порівняно з 2018 роком відбулося збільшення валової доданої вартості у всіх видах діяльності, крім промисловості в ЄС-27. Найбільш активними видами діяльності були інформаційно-комунікаційна діяльність (3,9%) та будівництво (3,4%). Промислове виробництво впало на 0,5%, тоді як найнижче зростання серед інших видів діяльності зафіксовано в сільському, лісовому та рибному господарстві (0,4%).