нульова наукова думка EFSA щодо ризику алкалоїдів маку

Наукова думка EFSA щодо ризику алкалоїдів маку

думка

На прохання Європейської комісії Європейське управління з безпеки харчових продуктів (EFSA) опублікувало науковий висновок щодо ризиків для здоров’я алкалоїдів опію в насінніх маку.

Маки з рослини маку (Papaver somniferum L.) використовують у випічці, продуктах харчування, начинках для тортів, десертах та для виробництва їстівної олії. Рослина маку містить хмільні алкалоїди, напр. містить морфін і кодеїн. Загальний вміст алкалоїдів у рослині маку залежить від різних факторів, напр. сорт, місце виробництва, ґрунтові умови, підживлення, клімат, погода та час збору врожаю. Зерна маку не містять алкалоїдів, але можуть забруднитися через пошкодження комахами або погану практику збирання врожаю. Мак, вирощений в лікувальних цілях з високим вмістом алкалоїдів, також використовується в харчових цілях. Вживання продуктів, що містять насіння маку, забруднені алкалоїдами опію, може призвести до побічних ефектів, вільного морфіну в крові та виявлення рівня морфіну в сечі.

EFSA оголосила збір даних про алкалоїди опію, в результаті чого результати тестів з чотирьох європейських країн (Німеччина, Угорщина, Австрія, Нідерланди) та Австралії щодо інгредієнтів маку, кондитерських виробів та хлібобулочних виробів, головним чином щодо морфіну, кодеїну, тебаїну, папаверину та носкапіну. На основі відносної частоти та фармакологічних ефектів алкалоїдів, випробуваних у зразках маку та харчових продуктів, відповідна комісія EFSA (панель CONTAM) дійшла висновку, що оцінка ризику може базуватися лише на дієтичному впливі морфію.

Споживання маку в Європі дуже різниться. Деякі культури (наприклад, країни Центральної та Східної Європи) традиційно використовують мак у продуктах харчування, а в деяких випадках у великих кількостях містяться у хлібі, вишуканій випічці, десертах та інших продуктах. Однак в інших країнах мак використовують переважно як прикрасу.

Завдяки різним операціям обробки (промивання, замочування, термічна обробка, подрібнення), розрахована експозиція може бути на 90% нижчою. При останньому підході великі споживання були оцінені на основі даних поширеності, виміряних у конкретній випічці та споживання тонких хлібобулочних виробів у країнах-споживачах маку, коливаючись від 0,50 до 14,6 мкг/кг/день у дорослих, тоді як найвищий у дітей у віці 3– 10 років. Між 1,88 і 30,7 мкг/кг/добу. Всупереч очікуванням, ці оцінки можна порівняти з результатами, отриманими від споживання маку, що використовується лише як прикраса. Можливою причиною цього явища є ефект переробки та заходи відновлення алкалоїдів, запроваджені в Німеччині, враховуючи, що всі дані про наявність випічки надходили з Німеччини.

Дані про вплив на центральну нервову систему після вживання харчових продуктів на основі маку не дають достатньої інформації про співвідношення доза-реакція алкалоїдів. Тому панель CONTAM встановила гостру референтну дозу на основі найнижчої відомої разової пероральної дози (1,9 мг морфіну, округленої до найближчих 60 мкг морфіну/кг маси тіла для дорослої людини вагою 60 кг), використовуючи коефіцієнт невизначеності 3 (ARfD) значення 10 мкг/кг.

Підрахований вплив морфію з продуктів на основі маку вказує на те, що в Європі вплив певних споживачів, особливо дітей, після одноразового прийому їжі може перевищувати гостру референтну дозу. За відсутності знань про вміст морфію в споживаній їжі, морфін-знижуючий ефект переробки не розглядався. Враховуючи це зменшення, споживання, швидше за все, перевищує гостру референтну дозу у випадках, коли вживаються разові великі дози або сирі, не подрібнені насіння маку. Повідомлень про побічні ефекти від традиційного споживання маку було небагато, але за відсутності офіційних систем звітності не можна стверджувати, що подібні випадки не трапляються час від часу. Оцінка ризику EFSA застосовується до зразків маку з алкалоїдним складом, порівнянним із отриманим для збору даних, і недоцільно робити висновки з зразків маку з якісно іншим складом алкалоїдів.