нові

Щоразу, коли з’являється можливість представити волонтерську діяльність нашої організації студентам соціальної роботи, виникає одне і те ж питання: «Чи готові майбутні соціальні працівники перевірити свої вміння та знання, набуті до цього часу за допомогою волонтерства? Чи є волонтерство достатнім практичним досвідом для них? »Роздуми над цими та подібними питаннями привели мене до рішення представити волонтерство в новому, нетрадиційному світлі студентам кафедри соціальної роботи в Університеті імені Павла Йозефа Шафаріка в Кошице.

Я говорив про індивідуальні програми, тренінги та групи волонтерів, але перш за все зосередився на конкретних цільових групах, з якими можуть працювати волонтери. Я зазначив, що саме волонтерство має ще один вимір, крім цінності самореалізації, задоволення та допомоги. Майбутні шукачі роботи підвищують свій статус успішного кандидата на роботу та досвід волонтерської діяльності.

На мій подив, дванадцять студентів записались на проходження практики за допомогою волонтерської діяльності. Майже три місяці, з березня по травень, вони мали можливість дізнатись про нюанси волонтерської діяльності. Перше спільне засідання відбулося в дусі встановлення правил, графіка та відповідальності. Суть полягала в роботі з кожною цільовою групою - дітьми, які перебувають у прийомних сім'ях, дітьми з дитячого будинку та дітьми з аварійного житлового будинку. Для кожної групи вони створили цілий ряд заходів, ігор та творчих майстер-класів з урахуванням віку, соціальної ситуації та середовища, в якому діяльність проходила. І останнє, але не менш важливе: усі взяли участь у великій події - Найкращому концерті року в Кошицях, що стало їхнім першим досвідом з дітьми з різних типів закладів.

Незважаючи на невеликий або взагалі відсутність попереднього досвіду, студенти дбали про підготовку та управління діяльністю. Діти із задоволенням взяли участь в іграх і дозволили їм пізнати світ своїх дітей. Після закінчення практики багато хто з них звертався до мене для подальшої співпраці, що є для нас великим задоволенням. Я думаю, що це один із способів зробити соціальну роботу привабливішою для наших майбутніх колег і тим самим спонукати їх до волонтерської діяльності, якій вони допомагають не лише дітям, самій організації, а й їм самим. Зі спокійною совістю я можу ствердно відповісти на свої запитання та продовжувати розвивати майбутніх соціальних працівників завдяки досвіду волонтерства.

Мартіна Дулебова
Координатор дитячих та волонтерських програм