Вимірювання рівня глюкози в крові є одним із наріжних каменів лікування цукрового діабету, проте потенціал самоконтролю та переваги систематичної оцінки даних далеко не використані. Сучасні лічильники глюкози в крові пропонують нові можливості: ІТ-послуги, що надаються з майже лабораторною точністю, такі як власні програми аналізу та оцінки, системи підтримки прийняття рішень в Інтернеті, пропонують можливість персоналізованої допомоги.
Можливість позалабораторного вимірювання рівня глюкози в крові почала поширюватися у світі близько п'ятдесяти років тому, і воно доступне пацієнтам в Угорщині вже більше трьох десятиліть. На сьогодні самоконтроль рівня глюкози в крові (SMBG) став одним із наріжних каменів допомоги при діабеті.
Однак слід зазначити, що широке використання активів та принцип "дешевшого для всіх" торгують також дозволили вийти на ринок низку неадекватно точних та надійних інструментів, що може поставити під загрозу безпеку процесу. Важливо звернути увагу пацієнтів на вибір лише надійного та перевіреного інструменту. У цьому може допомогти стандарт MSZ EN ISO 15197: 2017, який був посилений у 2013 році, а потім у 2015 році, який точно формулює вимоги до глюкометрів.
На жаль, технічний прогрес не призвів автоматично до поліпшення глікемічного статусу. Хоча кілька великих досліджень SMBG завершились позитивними результатами (наприклад, дослідження Россо, німецько-австрійська, динамічна, Азія, SteP, Троянди), кілька досліджень показали протилежний досвід. Порівняльні дослідження безперервного моніторингу глюкози (КГМ) та СМБГ додатково нюансували картину, оскільки особливості кожного методу моніторингу глюкози в крові (само-) можна краще описати на основі результатів, отриманих у різних групах пацієнтів дослідження.
Можливості для підвищення ефективності
Загальний висновок щодо SMBG полягає в тому, що самостійно спрямовані безсистемні вимірювання не призводять до поліпшення глікемічного контролю. Крім того, загальною проблемою є відсутність систематичної оцінки вимірювань глюкози в крові та інтерпретація закономірностей та тенденцій, які можна встановити за результатами. У таких випадках вимірювання навіть не супроводжуються суттєвим клінічним рішенням.
Пацієнта потрібно навчити правильно користуватися сучасними інструментами, але, як ми бачимо в інших сферах навчання пацієнтів, на жаль, і в цій галузі є серйозні недоліки. В даний час знання та навички угорських діабетиків далеко не бажані, хоча належне навчання пацієнтів може значно покращити співпрацю між лікарем та пацієнтом, а отже, і ефективність допомоги.
Національні та міжнародні рекомендації точно описують елементи медичної допомоги, роблячи таким чином конкретні, залежні від терапії рекомендації щодо частоти, часу, цільових значень та клінічних рішень, необхідних у разі виявлення відхилень. Звичайні щоденники глюкози в крові також корисні, оскільки містять описи вимірювань, що відповідають лікам. Крім того, докладні рекомендації щодо нових типів терапії допомагають титрувати дози лікарських засобів, які за належної співпраці можуть ефективно та безпечно застосовувати практично освічені пацієнти.
На жаль, у випадку пероральної антидіабетичної терапії та згаданих сучасних методів лікування (GLP-1, базальний інсулін) угорські правила не підтримують доступ до інструментів та тест-смужок, необхідних для самоконтролю, що ще більше збільшує навантаження на пацієнта а іноді опосередковано сприяє хорошій терапевтичній, щоб відкласти рішення. Цілком ймовірно, що ретельний аналіз економічної ефективності цього питання може вирішити поточну аномалію.
Відмінності між міжнародною резолюцією та національними рекомендаціями
Вітчизняна рекомендація MDT 2017 року щодо самоконтролю глюкози в крові відрізняється від цієї тим, що вона рекомендує самостійний моніторинг для всіх хворих на цукровий діабет, але вважає, що його метод, частота та практичне застосування доцільні індивідуально відповідно до застосовуваного лікування. Він вважає необхідним на додаток до лікування інсуліном для діабетиків 1-го типу, тоді як вважає рекомендованим лише регулярний самоконтроль рівня глюкози в крові при лікуванні діабетиків 2-го типу інсуліном. Діабетикам, які не отримують інсулінотерапію, рекомендується структурована форма. Він рекомендує використовувати надійний прилад, що відповідає ISO 15197: 2013, для самоконтролю глюкози в крові.
Резюме
ЛІТЕРАТУРА
1. Про діагностику цукрового діабету, антигіперглікемічне лікування та догляд за діабетиками у зрілому віці. Рекомендації медичних працівників, Diabetologia Hungarica 2017; 25 (1): 3‒77.
2. AACE/ACE: 2016. Заява про консенсус щодо моніторингу рівня глюкози амбулаторно. Ендокринна практика 2016; 22 (2): 231‒261.
3. Стандарти медичної допомоги при діабеті - 2018. Догляд за діабетом 2018; 41 (Додаток 1): S3.
4. Навчання та підтримка самоврядування діабету при цукровому діабеті 2 типу. Заява про спільну позицію ADA, AADE та. Догляд за діабетом 2015; 38 (7): 1372-1382.
5. Jermendy Gy, Nagy A, Tölgyesi R, Tamás Gy. Самоконтроль глюкози в крові та телемедицина: досвід першого аналізу бази даних DCont.hu. Diabetologia Hungarica 2011; 19: 298-304.
6. Bibok Gy, Hosszúfalusi N. Поняття та значення мінливості глікемії у повсякденній практиці. Diabetologia Hungarica 2015; 23 (2): 101‒113.
7. Dió M, Deutsch T, Biczók T, Mészáros J. Інтелектуальна інтерпретація даних самоконтролю глюкози в крові. Медичний тижневик 2015; 156 (29): 1165‒1173.
8. Jermendy Gy, Kecskés Á, Nagy A, Ági T, Bibok Gy. Інтернет-підтримка діабетиків, які виконують самоконтроль глюкози в крові: аналіз даних Dcont® eDiary за 2010–2015 рр. Diabetologia Hungarica 2016; 24 (1): 41‒47.
Д-р Йожеф Рінфель, Печський університет, факультет загальної медицини, Інститут первинної медичної допомоги, Печ
статті автора