03.03.2014 0: 00-23: 59 Понеділок
Місце проведення: Словаччина, скрізь
У понеділок, 3 березня 2014 року, за григоріанським календарем (а цього року також за юліанським) у Греко-католицькій церкві Словаччини розпочинається Великий піст, тобто сорокові. Це сорокаденний піст, орієнтований на Великдень, який у греко-католицькій церкві називають Пасхою. Великий пір Літургія готується до святкування Пасхальної таємниці катехуменів (оголошено про очікування хрещення) - з промовою за них особливих молитов у літургії - а також віруючих, нагадуючи їм про прийняте хрещення та заохочуючи до покаяння.
Відповідно до Великої пісної дисципліни Греко-Католицької Церкви в Словаччині (затвердженої Собором ієрархів), перший день Сорока та п’ятниці Великого тижня (Страсна п’ятниця) є суворим або суворим постом, тобто застосовується обмеження від м’яса, молока та пісних яєць - тому дозволяється їсти до кінця один раз на день, а невелика закуска дозволяється щонайбільше двічі. Обмеження м’яса зберігається по середах та п’ятницях протягом сорокових років (їдять м’ясні страви).
Історія сорокових років бере свій початок з часів апостолів. Перші християнські громади згадували страждання та смерть Христа в день єврейської Пасхи і постили цього дня. За історичними джерелами, це т. Зв одні одного дня, інші два дні, інші навіть довше, не дотримувались пасхального посту. У 2 і 3 ст. поступово постився до періоду Пасхи, т. зв передпасхальний швидко. У 3 ст. в деяких церквах допастирський піст тривав цілий тиждень. Сьогодні ми називаємо цей тиждень добрим тижнем (або добрим тижнем), а це тиждень перед Великоднем. Наприкінці 3 ст. вже великий піст тривав до 40 днів. З 4 ст. ми маємо перше чітке свідчення про сорокаденний переджертовний піст (Собор Ніцци). Хоча в 4 ст. сорокові роки вже були заселені в Церкві як на Сході, так і на Заході, ще не мали точної назви і не були встановлені однаково. На Заході пісний період поширювався пізніше, ніж на Сході.
Символіка числа 40. За давньою традицією, суботи та неділі у Східній Церкві не вважаються днями посту. Щоб досягти числа 40, піст було продовжено з шести до семи тижнів. У Західній (Латинській Церкві) був шеститижневий період Великого посту, оскільки він також вважає суботу днем Великого посту; тому він мав великий піст на Заході лише 36 днів. Щоб досягти повних 40 днів посту, Західна Церква в VII ст. вона додала ще чотири дні на початку посту. Західна Церква починає свій пісний сезон у Попільну середу; Східний двома днями раніше.
Число 40, як і числа 3, 7, 9, мало символічне значення ще з давніх часів Біблії. Тому він пішов у допастирський піст у символічному, а не в буквальному розумінні. Згадки у Старому Завіті: 40-денна повінь (Бут. 7: 4); 40-річна подорож Ізраїлю пустелею (Числа 14:33); 40-денний піст Мойсея, перш ніж він отримав скрижалі закону від Бога (Вихід 34:28); 40-денна подорож пророка Іллі до гори Хорив (1 Кр 19, 8).
Згадки у Новому Завіті: 40-го дня Йосип та Марія принесли дитину Ісуса до храму (пор. Лк 2, 22); Ісус постив у пустелі 40 днів (Мт 4: 2); Ісус з’явився на землі через 40 днів після свого воскресіння (Дії 1: 2).
Додав: Томаш Кузар, 24.02.2014 20:05