Короткий словник словацької мови

прен. вираз хто поводиться як божевільний

сіалоаденіт

божевілля -і -тиєв с., розбавляють. і божевілля -i ž.

1. лише один k божевільний: опубл. хвороба корів - хвороба великої рогатої худоби, що вражає мозкову нервову систему

1. кт. має сильний психічний розлад, розгублений, хворий, божевільний: š. людина;
виглядає, кричить як w.;
опубл. š-á крава кт. має захворювання, що вражає мозково-нервову систему

II. божевільний м. божевільний

збожеволіти -i -ľ! немає документації. телефонний дзвінок.

1. збожеволіти (мається на увазі 2), виділитися, збожеволіти: жінка збожеволіла

2. збожеволіти (мається на увазі 3), збожеволіти: ш-я йду за хлопцями

  • Правила словацької орфографії

    божевільний прийшов. я м.; шалено згідно; божевілля ‑i ‑í ž.; божевілля ‑a ‑tiev s.

    збожеволіти ‑i ‑ia ‑ľ! немає документації.; божеволіти

    Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    на жаль, -у людина. р. база. до оманливості мого серця, хіба серце ще не покинуло його? (Зірка)

    божевільний, -нка людина. р. божевільний чоловік: Нам здається, що божевільний ріже дітям голови. (Ал.);

    прен. людина, яка своїми діями нагадує божевільного своїми діями: божевільні від війни люди, які хочуть занурити людство в нову війну;
    Він буде протистояти безумцям, котрі спрагнуть крові, безкоштовно. (Ялина)

    божевілля 1, -е, -новини жінок. р. розбавлений. божевільна жінка

    1. маючи важкий психічний розлад, ненормальний, хворий розум, розгублений, божевільний: š. людина;
    є, виглядає як w.;
    біжить, біжить, кричить, як š. (š-á) дуже, сильно;

    сподст. божевільний чоловік. р. божевільний;

    3. nár. отруйні гриби

    ● ніби він з’їв нерозумний, божевільний вчинок;

    божевілля, жінки. р. я божевільний, -а, -тиєв стр.

    1. втрата інтелектуального судження;
    стан, властивість божевільної людини, божевілля, божевілля, дурість: приступ божевілля, божевілля;
    його охоплює божевілля (о. Кінг);
    релігійні š. п’яна релігія;
    знаходитись на краю w-a, бути близько до w-a;
    спалахнуло в ньому ш. (Тат.);
    прен. з. лють війни;

    šialik, -людина. р. odb. застарілий. корона (новоутворення у вигляді кільця або кільця на маківковій кістці коня)

    збожеволіти, -і, -я, розк. Я не можу. телефонний дзвінок.

    1. (кого або безпосередньо) обдурити, ввести в оману;
    мікс: вони шили його, де він міг (Кал.);
    з. хтось обіцяє (габ.);
    Ви просто мріяли. Ти божевільний! (Жито.)

    2. розбавлений. (кого, що) спокусити, сп’яніти: Винні мудрі голови збожеволіли. (Кал.)

    1. робити дурні вчинки;
    радіти, божеволіти: Він божеволів від своїх сестер. (Ва.) Ви божевільні, правда? (Команда.)

    2. (за ким, за чим) тужити за кимось, за чимсь (особливо бути дуже закоханим у когось): Він повірить [Камілі], що Само насправді її не любить, і він не зійде з розуму його вже. (Команда.)