Короткий словник словацької мови
прен. вираз хто поводиться як божевільний
божевілля -і -тиєв с., розбавляють. і божевілля -i ž.
1. лише один k божевільний: опубл. хвороба корів - хвороба великої рогатої худоби, що вражає мозкову нервову систему
1. кт. має сильний психічний розлад, розгублений, хворий, божевільний: š. людина;
виглядає, кричить як w.;
опубл. š-á крава кт. має захворювання, що вражає мозково-нервову систему
II. божевільний м. божевільний
збожеволіти -i -ľ! немає документації. телефонний дзвінок.
1. збожеволіти (мається на увазі 2), виділитися, збожеволіти: жінка збожеволіла
2. збожеволіти (мається на увазі 3), збожеволіти: ш-я йду за хлопцями
-
Правила словацької орфографії
божевільний прийшов. я м.; шалено згідно; божевілля ‑i ‑í ž.; божевілля ‑a ‑tiev s.
збожеволіти ‑i ‑ia ‑ľ! немає документації.; божеволіти
Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1
на жаль, -у людина. р. база. до оманливості мого серця, хіба серце ще не покинуло його? (Зірка)
божевільний, -нка людина. р. божевільний чоловік: Нам здається, що божевільний ріже дітям голови. (Ал.);
прен. людина, яка своїми діями нагадує божевільного своїми діями: божевільні від війни люди, які хочуть занурити людство в нову війну;
Він буде протистояти безумцям, котрі спрагнуть крові, безкоштовно. (Ялина)божевілля 1, -е, -новини жінок. р. розбавлений. божевільна жінка
1. маючи важкий психічний розлад, ненормальний, хворий розум, розгублений, божевільний: š. людина;
є, виглядає як w.;
біжить, біжить, кричить, як š. (š-á) дуже, сильно;сподст. божевільний чоловік. р. божевільний;
3. nár. отруйні гриби
● ніби він з’їв нерозумний, божевільний вчинок;
божевілля, жінки. р. я божевільний, -а, -тиєв стр.
1. втрата інтелектуального судження;
стан, властивість божевільної людини, божевілля, божевілля, дурість: приступ божевілля, божевілля;
його охоплює божевілля (о. Кінг);
релігійні š. п’яна релігія;
знаходитись на краю w-a, бути близько до w-a;
спалахнуло в ньому ш. (Тат.);
прен. з. лють війни;šialik, -людина. р. odb. застарілий. корона (новоутворення у вигляді кільця або кільця на маківковій кістці коня)
збожеволіти, -і, -я, розк. Я не можу. телефонний дзвінок.
1. (кого або безпосередньо) обдурити, ввести в оману;
мікс: вони шили його, де він міг (Кал.);
з. хтось обіцяє (габ.);
Ви просто мріяли. Ти божевільний! (Жито.)2. розбавлений. (кого, що) спокусити, сп’яніти: Винні мудрі голови збожеволіли. (Кал.)
1. робити дурні вчинки;
радіти, божеволіти: Він божеволів від своїх сестер. (Ва.) Ви божевільні, правда? (Команда.)2. (за ким, за чим) тужити за кимось, за чимсь (особливо бути дуже закоханим у когось): Він повірить [Камілі], що Само насправді її не любить, і він не зійде з розуму його вже. (Команда.)