лікування

Коротко про рак простати

Передміхурова залоза, також відома як привушна залоза, - це залозистий орган, розташований між основою сечового міхура і м’язами тазового дна. Він має розмір приблизно з каштан, а його спинка прощупується від прямої кишки. Роль секрету, який він виробляє, полягає у забезпеченні енергією, необхідною для руху сперми. Його можна розділити на чотири різні частини, з яких майже дві третини раку походять із зовнішньої ділянки навколо капсули.

Індуковані простатою пухлини є одними з найпоширеніших видів раку у чоловіків.

Захворюваність на рак передміхурової залози

Його поява в останні десятиліття ознаменувалася певним зростанням. В Угорщині на неї страждає близько 1500 людей на рік. Зі збільшенням віку та накопиченням сімей шанси на розвиток також зростають, цей тип раку зустрічається переважно у віці старше 80-х.

Причини раку простати

В даний час точна причина захворювання невідома, але на основі попередніх досліджень можна припустити роль кількох факторів.

Найважливішим фактором ризику є вік, тоді як генетичні причини можна зробити з сукупної сімейної історії.

Що стосується гормональних причин, було доведено, що хвороба може розвиватися лише в присутності тестостерону.

Роль дієти також можна вважати вирішальною, тут споживання жирної їжі з низьким вмістом клітковини і червоного м’яса є фактором ризику.

Симптоми раку простати

У більшості випадків відсутні симптоми на ранній, але виліковній стадії, лише пізніше, при запущеній формі захворювання або, можливо, зовсім не. З цієї причини його часто виявляють лише випадково, внаслідок обстежень або операцій, необхідних для інших захворювань.

На пізніх стадіях симптомів спостерігається збільшення та оклюзія передміхурової залози. Стан пацієнта погіршується швидше, а симптоми покращуються лише помірно або взагалі відсутні за допомогою ліків.

Непрохідність уретри через збільшення призводить до скарг на сечовипускання, які часто трапляються вночі. Сюди входять часте сечовипускання, заїкання, закладеність і розширення сечі. Якщо пухлина вражає уретру або сечовий міхур, може також з’явитися кров’яниста сеча або кров’яниста сперма. На запущеній, метастатичній стадії можуть виникати тупі болі в попереку, але навіть болі в кістках і переломи.

Діагностика раку простати

Регулярне фізико-урологічне обстеження чоловіків старше 50 років має першорядне значення для раннього виявлення та профілактики захворювання. Під час процедури лікар проводить тактильний огляд через пряму кишку. Твердість пухлини, неправильність простати та асиметрія свідчать про наявність пухлини, але це можна уточнити, використовуючи так звану голчасту біопсію. З одержаного таким чином гістологічного результату також можна визначити тип пухлини, однак особливу обережність слід забезпечити, щоб зразок тканини був видалений з відповідного місця - аномальної тканини. З цією метою проводиться ультразвукове обстеження, при якому точності відбору проб допомагають ультразвуковий зонд, введений в пряму кишку, а у випадку пухлини також визначається її місце розташування та ступінь.

Важливою частиною діагнозу є значення ПСА, визначене при взятті крові. Це значення вказує на ступінь присутності білка, який називається простатоспецифічним антигеном, який продукується клітинами пухлини передміхурової залози. Необхідно оцінити результати кількох вимірювань разом, оскільки на дані можуть впливати інші фактори за відсутності раку, такі як наявність запалення або зносу катетера.

Для виявлення можливих метастазів в організмі також рекомендуються загальноклінічні, рентгенологічні та інші ультразвукові дослідження. Тут слід згадати важливість тестування ізотопів кісток, оскільки рак простати є найпоширенішим метастазом у кістках. Рентген грудної клітки перед радикальною хірургічною процедурою також не уникнути.

Біопсія лімфатичних вузлів використовується для виявлення появи пухлинних клітин в лімфатичній системі, і використовується кілька методик. Ретельне дослідження отриманих таким чином зразків тканин може підтвердити наявність раку.

Важливо також визначити стадію пухлини при постановці діагнозу, оскільки це має велике значення при складанні плану лікування.

Що стосується першої стадії, можна сказати, що симптоми раку передміхурової залози тут ще не проявилися, пухлина все ще знаходиться всередині простати, всередині неї лише в одній або декількох областях. Як правило, це виявляється через втручання з якихось інших причин.

На другій стадії вже можна спостерігати збільшення раніше згаданого значення PSA, але пухлинні клітини все ще знаходяться всередині простати. Це визнано в результаті процедури біопсії, проведеної внаслідок ураження під час фізичного огляду.

На третій стадії пухлинні клітини виходять за межі капсули простати і можуть утворювати метастази в навколишніх органах.

Нарешті, четвертий етап - це те, коли клітини пухлини можуть поширюватися на лімфатичні вузли, але також і на більш віддалені органи (наприклад, печінку, легені).

Лікування раку простати

Лікування раку простати, а також його ефективність залежать від ряду факторів. Найважливішими є загальний стан пацієнта, його вік або ступінь прогресування захворювання.

Якщо пухлина діагностується на ранній стадії, коли вона все ще знаходиться в передміхуровій залозі, очікується повне загоєння від хірургічного видалення простати. У цьому випадку передміхурова залоза та сперматозоїди видаляються повністю, а також навколишні лімфатичні вузли. Це серйозна, напружена операція, тому застосовується людям із хорошим загальним станом та перспективами життя, яким, як очікується, доведеться прожити більше 10 років. Небезпека хірургічного втручання включає подальші труднощі із затримкою сечі або проблеми з ерекцією, для вирішення яких може допомогти близькість чоловіків. Через цю небезпеку фахівці намагаються вибрати техніку, яка щадить іннервацію.

Серед форм лікування також важливу роль може відігравати променева терапія, яка може проходити від зовнішнього або внутрішнього джерела випромінювання.

Променева терапія із зовнішнього джерела може розглядатися насамперед у пацієнтів старше 70 років, які перебувають у не дуже хорошому стані. Хоча терапевтичний ефект від процедури хороший, пухлина не може бути видалена за допомогою цього методу, і її подальші наслідки іноді можуть бути серйозними. Сюди входить подальше запалення сечового міхура або прямої кишки, яке може спричинити дефекацію.

Внутрішня променева терапія може бути декількома крихітними капсулами, що містять йод 125 йоду довжиною у кілька міліметрів, розміщеними в зоні, що підлягає лікуванню, або трубкою, заповненою порожньою та згодом заповненою сяючим матеріалом. Суттєвою перевагою цього методу перед зовнішнім випромінюванням є те, що він впливає на тканини пухлини набагато концентрованішим та прямішим способом, завдаючи набагато менше шкоди здоровим тканинам.

Рішенням може бути навіть зниження рівня тестостеролу. Це пов’язано з тим, що захворювання може бути більш запущеним, або пацієнт може не погодитися ні на хірургічне втручання, ні на променеву терапію. Цього можна досягти за допомогою хімічної (обробка ін’єкціями або таблетками) або фізичної (видалення яєчок) кастрації.

Пізніше контрольні дослідження відіграють помітну роль у забезпеченні зворотного зв’язку щодо зміни або активації захворювання. Володіння цією інформацією може змінити лікування.

Шанси відновлення та профілактики раку простати

Цей тип раку є одним із лікувальних захворювань з високим рівнем одужання, якщо його виявити рано, тому участь у регулярних урологічних обстеженнях значно збільшує шанси на одужання. На це слід звернути увагу чоловіків, яким виповнилося 45 років. Роль скринінгу не тільки у зціленні, а й у профілактиці є принаймні настільки ж безперечною.