Поновлені дослідження та інші галузі медицини приділяють нову увагу СПКЯ. Клінічні симптоми включають відсутність овуляції, нерегулярні цикли та симптоми надмірного вироблення андрогенів, проте були задокументовані інші серйозні побічні ефекти.

спкя

Сюди входять надмірно високий рівень інсуліну, підвищений рівень трестостерону та гормону ЛГ та постійно високий рівень естрогену протягом усього циклу. Ожиріння та порушення ліпідів крові (аномалії ліпідів), які також часто пов’язані з діабет 2 типу та наступні захворювання кровообігу, а також хронічна недостатність яєчників, ризик раку ендометрія.

Абревіатура СПКЯ походить від терміну Синдром полікістозних яєчників, що означає синдром полікістозних яєчників. Симптоми повільного, але поступового надмірного продукування андрогенів та нерегулярні менструації навколо (після) статевого дозрівання, ймовірно, призводять до СПКЯ. Тому лікування має бути спрямоване на зменшення симптомів, з одного боку, та запобігання розвитку захворювань кровообігу, з іншого. Однак слід також мати на увазі, що пацієнти хочуть бути фертильними. Досягнення ультразвукових методів та допоміжних репродуктивних методів, включаючи новітні препарати, полегшило допомогу жінкам із СПКЯ благословляти дітей.

Сучасні фармакологічні дослідження зв’язку СПКЯ з резистентністю до інсуліну мають великі перспективи щодо запобігання та лікування довгострокових ускладнень синдрому.

СПКЯ, найпоширеніше жіноче ендокринологічне захворювання, вражає приблизно 6-8% жінок дітородного віку. Цей синдром найчастіше відповідає за ановуляторне безпліддя. Класичний опис захворювання підходить для більш запущених випадків, таких як відсутність менструації, збільшення яєчників та зовнішні ураження.

Однак стало відомо, що СПКЯ насправді є гетерогенним синдромом. У постраждалих жінок часто спостерігаються ознаки підвищеного рівня андрогену та нерегулярні менструації, не знаючи причин. Хвороба розвивається навколо статевого дозрівання (після статевого дозрівання) і симптоми поступово погіршуються.

Сучасні методи лікування спрямовані на запобігання довгостроковим, неприємним наслідкам хронічної ановуляції та порушення обміну речовин, що супроводжують синдром.

Патофізіологічне тло

Основна дисфункція СПКЯ досі невідома, але в медичних колах зростає консенсус щодо того, що основними ознаками є резистентність до інсуліну, надмірне вироблення андрогенів та аномальна регуляція гонадотропіну. Інсулінорезистентність, як видається, є основною причиною проблеми, що внаслідок цього надмірний рівень інсуліну спонукає яєчники виробляти надмірний рівень чоловічих гормонів (андрогенів).

Щоб відбулася здорова овуляція, рівень андрогену та естрогену повинен бути в правильних пропорціях. (З цим пов’язана вимога до балансу гормону ЛГ та ФСГ.). У жінок із СПКЯ співвідношення андрогенів до рівня естрадіолу занадто високе, тому така ситуація відповідає за відсутність овуляції.

Коли цей ановуляторний стан триває певний проміжок часу, яєчники поступово стають полікістозними. В результаті обидва яєчники жінки змінюються, збільшуються і містять щонайменше 8-10 кіст, кожна з яких має максимум 10 мм. Ультразвукові обстеження показали, що 90% людей із СПКЯ мають такі яєчники, тоді як у звичайних випадках виявлено максимум 25% полікістозу.

Дисрегуляція гонадотропіну призводить до підвищеного рівня тестостерону та ЛГ, підвищеного співвідношення ЛГ: ФСГ та порушення секреції ЛГ. Підвищений рівень ЛГ присутній у значної частини людей із синдромом, але не є умовою для постановки діагнозу.

Клінічні ознаки та симптоми

Хоча хронічна ановуляція, ожиріння, випадання волосся та двосторонні збільшені яєчники є класичними симптомами СПКЯ, сам синдром все одно слід розглядати як широкий спектр патологічних явищ та лабораторних відхилень. Однак жінки сприймають майже лише класичні симптоми, оскільки вони є найбільш очевидними.

Згідно з дослідженнями, 70% жінок із СПКЯ борються з нерегулярним циклом. Однак менша частка людей має місячні кровотечі через абсолютно нормальні інтервали. Багато жінок переживають ці цикли, як у менопаузі: кровотеча стає дедалі нерегулярнішим (у молодому віці), а потім з часом повністю відпадає (аменорея).

Випадання волосся та схильна до вугрів шкіра є загальним явищем. Знову ж таки, лише 70% пацієнтів із СПКЯ відчувають ці розлади, спричинені надмірною продукцією андрогену. Характерною особливістю ожиріння є співвідношення попереку та стегон понад 85%. Однак жінки зберігають свій вторинний статевий характер і дуже рідко виявляють ознаки мужності, такі як поглиблення голосу, зовнішній вигляд волосся на обличчі тощо.

Також стає очевидним, що жінки з СПКЯ мають набагато вищий рівень інсулінорезистентності або, можливо, знижену толерантність до глюкози, ніж їхні здорові аналоги. Надмірне вироблення інсуліну є ключем до розуміння того, чому яєчники виробляють більше андрогену, ніж їм потрібно.

Ускладнення

Нелікований СПКЯ вважається розладом, який супроводжує жінку аж до кульмінації. Гіпотеза про те, що жінки з СПКЯ згодом страждають на більшу частку захворювань кровообігу (високий кров'яний тиск, проблеми з серцем), все більше обґрунтовується. Зацікавленим жінкам корисні профілактичні заходи, що запобігають довгостроковому підвищенню артеріального тиску та прогресуючому діабету.

Інша група наслідків, яка розвивається протягом більш тривалого періоду часу, пов’язана з хронічною ановуляцією. Постійно високий рівень вироблення естрогену збільшує вплив жінок на рак ендометрія та молочної залози, різні ураження ендометрію в літньому віці. У пацієнтів із СПКЯ ризик раку ендометрію втричі перевищує норму, а раку молочної залози - у три-чотири рази (хоча останнє підтверджено не у всіх дослідженнях).

Розслідування

Якщо вагітності немає і є нерегулярний цикл або відсутні кровотечі принаймні протягом півроку, жінку слід обстежити дуже ретельно.

Як і у випадку клінічних симптомів, лабораторні показники демонструють високу мінливість СПКЯ. Однак існує сильна схожість у тому, що жінки з СПКЯ мають вищі співвідношення ЛГ: ФСГ, вищі рівні тестостерону та ЛГ, високий рівень інсуліну та нижчий рівень SHBG (білок, що зв’язує статеві гормони).

Все це повинно підтримуватися (але не завжди) ультразвуковим зображенням вогнищ ураження (полікістоз, збільшення яєчників).
Таким чином, рекомендований графік тестування при підозрі на СПКЯ (відсутність кровотечі або рідкісні випадки):