Терапія заїкання/кусання - 5 разів

Оскільки кожне заїкання різне, ми можемо вибрати з багатьох різних методів терапії. Як і у випадку з іншими проблемами, тут найголовніше - поглянути на ситуацію комплексно і врахувати не лише заїкання, а й людину. Це допоможе вам вирішити, який терапевтичний метод буде найбільш підходящим для вашої людини.

гарної мови

Зарубіжні техніки
  • Навіювання або гіпноз: це найбільш часто застосовуваний метод. Гіпнотизовані люди говорять легше, і цей стан зменшує страх говорити. Однак після закінчення гіпнозу заїкання часто повертається
  • Розслаблення: мета - послабити судоми та напруження, які відіграють центральну роль у заїканні. Вони не розглядаються як дуже ефективний метод.
  • Психотерапія: спрямована на вирішення внутрішніх конфліктів і тим самим усунення заїкання.
  • Ліки: Слід бути обережними, оскільки побічних ефектів може бути більше, ніж користі. Вони в основному підходять для зняття м’язових спазмів.
  • Метод MIDVAS: терапевтичний процес Ван Ріпера. М - мотивація: зацікавлена ​​людина хоче змінити мовлення. Я - ідентифікація: поведінковий аналіз. D - тренування, підкріплення: робота в групі, вирішення страхів. V - варіація: ви можете вирватися з порочного кола, вирішивши тривогу та навчившись новій поведінці. A - Підхід до гарної мови: Використовуючи нові варіації, мова стає ближчою до гарної мови. S - стабілізація: посилення легкої мови, автоматизація нових варіацій.
  • Гідротерапія: гімнастичні вправи виконуються у воді, що доходить до пояса. Він поєднується з логопедичною терапією.
  • Когнітивна терапія: розроблена на основі спостереження, що психічні розлади можна прослідкувати за порушеннями звичок у мисленні та поведінці. Когнітивна терапія допомагає розчинити та усунути негативні думки, які стали автоматичними, що також може спричинити заїкання.
  • Театральна терапія: вивчення театральної вистави шляхом виконання мовленнєвих вправ.
  • Комбінована іграшно-логопедична терапія: метод може допомогти дітям 7-12 років. Ця терапія в першу чергу не спрямована на корекцію мови. Під час гри терапевт передає дитині нову модель, одночасно розвиваючи навички спілкування.
  • Бесіда: стикається із заїкуванням із особливостями його поведінки, виявляє помилкові зразки поведінки. Заїкаючись дізнається про свої стосунки із самим собою, полегшуючи тим самим прийняття і допомагаючи собі.
  • Аналіз транзакцій: це дозволяє зрозуміти людські стосунки та основні духовні процеси.
Угорські терапевтичні методи
  • Мінігрупова терапія з дітьми, що заїкаються, та їх батьками: це терапія для наймолодшої вікової групи, що заїкається. Методи, які використовувались досі, насправді не застосовуються у віці 3-4 років, тому це інший підхід, особливо з урахуванням потреб найменших. Він має два рівні роботи, дочірню групу та батьківську групу. Окрім «піклування» про найменших, ми також робимо сильний акцент на залученні батьків, що також може посилити згуртованість сім’ї. Тут вони можуть бути разом і разом долати мовленнєву проблему. На додаток до логопедичних вправ (рими, пісні, розвиток мовлення, розвиток ритму, розвиток словникового запасу), що виконуються під час терапії, рухливі ігри відіграють важливу роль у сприянні зміцненню самосвідомості та врахуванню індивідуальних ідей та проблем.
  • Інтенсивна терапія: оптимальним періодом для цієї терапії є вік 5-6 років. Заняття проводяться чотири рази на тиждень амбулаторно. В ідеалі група одночасно має 4-5 дітей. Окрім поліпшення мови, що заїкається, відбуватиметься загальний розвиток мовлення. Розвиток рухів спрямований на поліпшення координації мовних рухів, а розвиток ритму допомагає встановити зв’язок між музичним ритмом, ритмом руху та ритмом мови.
  • Терапевтична гра із заїканнями: замість слів дитина часто виражає свої внутрішні травми через гру. Таким чином, ми маємо можливість зрозуміти, який духовний фактор міг спричинити заїкання, це допомагає виявити зв’язки. Часто спостерігається, що діти знову і знову грають в одне і те ж, що особливо важливо.
  • Вільні зображення асоціацій: схоже на ігрову терапію, але тут інструментом є живопис, зображення.
  • Гіпнорелаксація: придушує придушені конфлікти, щоб вивести травму на поверхню.
  • Комплексне лікування: воно використовує не лише логопедичну терапію, а й психологічні та медичні процедури. Він може застосовуватися з 8 років і складається з конкретних етапів (невербальні вправи на спілкування, вправи на розслаблення, аналіз нападів, розтягування нападів, вправи з безпеки мовлення, участь)
  • Ритуальна терапія: в основному розроблена для психіатричних хворих. Кілька людей у ​​групі виконують різні рухи разом. Це стає обрядом, постійно повторюючи ці рухи в певному порядку на сеансах. Учасники візуалізують свої проблеми за допомогою руху.
Арт-терапія (Естер Балас)

Цей метод базується на концепції Кодалі, розробленій Кларою Кокас. Естер Балас виявив, що заняття терапією проходять даремно, після чого діти знову забувають про позитивний досвід і так само заїкаються в інших середовищах. Арт-терапія - це метод "на винос", який викликає зміни особистості. Художній досвід благотворно впливає на особистість, що сприяє подоланню страху перед мовою. Мистецтво - це також спілкування, за допомогою якого ми можемо виражати себе та свої почуття, не розмовляючи. Це зменшує напругу і підвищує самооцінку. Суть терапії надається потрійною єдністю співу-музики, руху та репрезентації. Вокал і музика допомагають заїкаючому розвивати довільне дихання, м’який старт, гучність і тон впливу. ЛФК розслаблюють і зменшують напругу. Під час зображення діти можуть дізнатись про різні методи: малювання, фарбування, глинування, різання, наклеювання тощо). Це покращує тонкий рух, що також впливає на рух мовних органів.