БРАТИСЛАВА - Кажуть, що помилка - це по-людськи, але переживати те, що скуштував Мартін із Ступави та його родина через деяких фельдшерів, справді плаче. Плюс, якщо кінець його історії трагічний. Юнак, батько сім'ї, помер від болю після переведення від лікаря до лікаря, від лікарні до лікарні. Управління з нагляду за охороною здоров’я підтвердило, що підхід з кількома зацікавленими сторонами не був правильним, але він не поверне його до життя і нелегко домогтися справедливості в судах.

загинув

Словацька система охорони здоров’я, безумовно, не лише має свої мінуси і врятувала певну кількість пацієнтів, але наступні рядки дуже важко прочитати. Думка бачити, як член вашої родини страждає, і, незважаючи на багато відвідувань лікарів, не покращуючи його стан, страшна. Спостереження за тим, як воно руйнується болем, погане і призначене лікування не працює, викликає нерви. Але дізнатися, що все могло бути інакше, якби вчасно був поставлений правильний діагноз, неймовірно гнітить.

У грудні 2011 року Мартіна почали мучити раптові болі між лопатками, через які він впав зі сходів і мав проблеми з одяганням. Тому дружина замовила його у дільничного лікаря у Ступаві, який провів тактильний огляд спини та кінцівок у ліжку та призначив знеболюючі препарати. Як діагноз вона назвала проблему кульшового суглоба і, згідно з протоколом, виміряла тиск, дала ліки, але не брала проби крові та сечі та не направляла його на професійне обстеження.

Не бажаючи втрачати роботу, Мартін пішов на роботу з болем, який не зникав. Під час неодноразових візитів до дільничного лікаря в січні він отримував додаткові знеболюючі препарати, піддавався ПН, а також отримував снодійні, оскільки біль не давав йому заснути більше кількох годин на день. Що ще гірше, після звільнення з ПН його звільнили. В кінці січня йому довелося знову звернутися до лікаря з приводу болю, який порадив йому пройти неврологічне обстеження. Однак кілька закладів відмовились його оглянути, тому він разом з дружиною шукав приватну клініку в Братиславі, куди лікар направив його на рентген спини та соно черевної порожнини.

Там йому поставили діагноз грижовий диск на основі рентгенівських променів і зробили першу інфузію. Оскільки він все ще відчував невгамовний біль, у лютому він отримав додаткові вливання, які, за словами його родини, не полегшили його страждання, і він завжди міг заснути лише на кілька хвилин. З’явилися виснаження, запаморочення, нездужання та чорний стілець, тож дружина відвела його до Малацієка до лікарні швидкої допомоги. Мартін потрапив до хірургічного відділення СІЗ із підозрою на розрив виразки шлунка, що також було підтверджено. Лише через два місяці після виникнення ускладнень вперше взяли проби крові та сечі.

Згідно із звітом про виписку з лікарні в Малацькому, Мартін мав КТ спини і відправив його додому з рекомендацією щодо збереження дієти. Мартін взяв компакт-диск із неврологом до Братислави на час обстеження, але вона мала відмовитись дивитись на нього, сказавши, що їй достатньо рентгена. Що для неї було достатньо, для Мартіна, котрий все ще страждав від сильних болів, було недостатньо, тож він із дружиною відвідав іншого лікаря в Братиславі, який взяв компакт-диск і на основі попереднього діагнозу провів кілька вправ на ігрова кімната з ним. Приблизно через місяць вона зателефонувала родині і сказала, що діагноз Мартіна набагато серйозніший, але потім було пізно.

Тим часом перипетії тривали. Забір крові у дільничного лікаря був ще гіршим, ніж у той день, коли він був госпіталізований, він пройшов CITO через збільшену зіницю і, нарешті, знову опинився в лікарні в Малацькому з підозрою на внутрішню кровотечу. Наприкінці лютого його перевели з хірургічного відділення у відділення внутрішньої медицини, і на основі рентгенівських знімків йому поставили діагноз «ПУЛЬМОНІЗ». Мартін плакав від болю, і його сім'я все ще думає, що вони просто зробили йому морську свинку.

Лише через тиждень лікарі сказали йому, що це не запалення, але рак легенів та біль у спині спричинені не пластинами, а метастазами на хребцях. Після цього оголошення його сім'я хотіла надати йому лікування в іншій лікарні або в іншій державі, на жаль, здоров'я Мартіна швидко погіршувалось, і точний діагноз не був відомий, тобто що це за рак і в якому ступені.

В останній день лютого хворого і до болю втомленого чоловіка перевезли з лікарні в Малацькому до лікарні в Ружинові, т.зв. колективна швидка допомога. Він просидів у ньому дві години, поки всі пацієнти не підійшли до швидкої допомоги і не дійшли до призначеного місця. Однак їм не було місця для нього у палаті та відправили назад до Малацієка. Наступного дня дружина забрала його на машині до братиславської лікарні, цього разу. Хоча лікарі намагалися зробити те, що могли, вони вже не могли йому допомогти, він помер 10 березня 2012 року.

Після смерті Мартинова його мати, дружина та сестра подали скаргу до Наглядового органу охорони здоров’я для розслідування медичної процедури. У грудні вони отримали повідомлення від цієї установи із зазначенням результатів розслідування, в якому зазначається, що медична допомога, яку надавав дільничний лікар у Ступаві, а також лікарня в Малацькому, була неправильною. Тому Управління застосовуватиме санкційну відповідальність відповідно до закону та внутрішніх правил.

Але мати Мартіна вирішила піти ще далі. "Оскільки я хотів допомогти своїй нареченій, я намагався продовжувати шлях адвокатів. Це коштувало мені 1600 євро з тим, що я нічого не досягну. Моя скарга була направлена ​​до окружного суду Братислави II, але мені довелося лише заплатити 2700 за початок провадження. Коли я уявив, що інша сторона подасть апеляцію, мої докази, заяви інших лікарів - їх думки - я дійшов висновку, що нічого не досягну, і інші адвокати мені це підтвердили " вона написала нам.