Загальний білірубін
Визначення загального білірубіну
Гемоглобін, що виділяється розщепленням еритроцитів, знижується до білівердину, а потім до білірубіну. Білірубін практично не розчиняється у воді і транспортується разом з альбуміном у крові. Він кон’югується з глюкуроновою кислотою в печінці, стає водорозчинним, а потім виводиться з жовчю. Білірубін, який з жовчю потрапляє в кишковий тракт, розщеплюється флорою товстої кишки. Коли жовчні протоки закупорюються, цей водорозчинний білірубін всмоктується, виводиться нирками та виводиться із сечею. Визначення загального білірубіну допомагає в діагностиці гепатобіліарної системи та гемолітичних захворювань. Разом з прямим білірубіном він допомагає розрізнити певні захворювання печінки та причини жовчної непрохідності.
Коли рекомендується провести тест?
Це частина лабораторного обстеження, яке проводиться кожні два-два роки. Крім того, при підозрі на захворювання печінки та жовчовивідних шляхів (болі в животі під правою дугою ребра, нудота, блювота, здуття живота після їжі, жовтяниця, темна сеча, світлий стілець).
Інтерпретація результатів
Причини високого рівня білірубіну
- Гепатобіліарні розлади (гепатит, холецистит, цироз, первинні пухлини, метастази), алкоголізм, мононуклеоз, синдром Дубіна-Джонсона, хвороба Гілберта.
- Гіпотрофія, анорексія, тривале голодування можуть спричинити помірне підвищення.
- Сприйняття анемії, гемолітичних анемій, гематом після переливання крові, якщо за короткий час вводять більше однієї одиниці.
- Легенева емболія/інфаркт.
- Хронічна серцева недостатність.
- Інтерпретації високого рівня білірубіну допомагають додаткові лабораторні дослідження: аналіз сечі, рівень трансаміназ, лужна фосфатаза.