Перш ніж хтось покладе антибіотики на лаву підсудних, давайте закріпимо це, це не проблема з ними. Тим більше, що це впливає на кишкові бактерії.
Результат датського дослідження, яке проводила Тереза Айслев, зараз підтверджене експериментами на тваринах Мартіном Блазером, мікробіологом з Нью-Йоркського університету. Результати були повідомлені на Міжнародному конгресі людських мікробіомів у Парижі наприкінці березня.
В експерименті молодим мишам давали невелику дозу пеніциліну. Через тридцять тижнів, порівняно з необробленими тваринами, гризуни, які отримували антибіотик, не тільки перевищували вагу, але й змінювали кишкову флору. Потім кишкові бактерії мишей, оброблених пеніциліном, вводили стерильним, тобто без зародків мишам. Наслідок той самий: миші вже страждають ожирінням через п’ять тижнів.
Дані людини Терези Айслев також підтверджуються тим фактом, що найбільшу вагу надавали експериментальним тваринам, у яких лікування антибіотиками було розпочато на момент народження. За словами Мартіна Блазера, це можна пояснити тим, що кишкова флора все ще особливо вразлива у новонароджених.
Тож це було правильно для дослідника з Кембриджу Артура Казера, який рік тому сказав, що бактерії в кишечнику все ще можуть викликати багато сюрпризів. Ми знаємо лише те, що там є принаймні 400 типів бактерій, але не відомий ні їх точний склад, ні те, як вони беруть участь у фізіологічних процесах.
Той факт, що лікування антибіотиками в грудному віці призводить до ожиріння, мабуть, єдина добавка до досліджень, яка буде призначена для виявлення функції кишкових бактерій. На довершення всього виявилося, що бактеріальна флора може змінюватися не тільки в житті окремої людини, але і в процесі розвитку людини.
Сесіл Льюїс та його колеги також повідомили про постійне дослідження на Паризькому конгресі. Були досліджені зразки калу, отримані від мумій віком 1500-3000 років. На підставі наявного тут аналізу бактеріальної ДНК, кишкова флора доісторичної людини, безсумнівно, відрізняється від флори сучасної людини. Також може бути корисно вивчити примітивні африканські популяції, які живуть сьогодні, але не отримують лікування антибіотиками.
Чи можливо, що якби людина повернула свої «старі» кишкові бактерії, чи могли б ми запобігти не тільки ожирінню, але й багатьом іншим захворюванням? Зміни в флорі кишечника будуть одними з факторів, які ми називаємо цивілізаційною шкодою.?
Можливо, навіть питання ранні, не кажучи вже про відповіді. У будь-якому випадку, нинішнє правило ще більш варте fi врахування; антибіотики слід приймати лише за чітко обґрунтованих причин. І не шию до голови.
Що стосується ожиріння, то поки немає точних відповідей, все одно потрібно звертати увагу на калорії.