Гемцитабін STADA 200 мг - короткий опис характеристик препарату (SPC)

гемцитабін вводять більше 7 днів до або після опромінення, за винятком повернення реакції опромінення. Дані свідчать про те, що лікування гемцитабіном може розпочатися після того, як гострі наслідки опромінення зникнуть або принаймні через тиждень після опромінення.

Повідомлялося про радіаційне пошкодження при одночасному та несупутньому застосуванні гемцитабіну в

тканини-мішені (наприклад, езофагіт, коліт та пневмоніт).

Вакцина проти жовтої лихоманки та інші живі ослаблені вакцини не рекомендуються через ризик системних захворювань,

можливі летальні захворювання, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом.

4.6 Вагітність та лактація

Немає достатніх даних щодо застосування гемцитабіну вагітним жінкам. Дослідження на тваринах

продемонстрували репродуктивну токсичність (див. розділ 5.3). За результатами досліджень на тваринах

та механізм дії гемцитабіну не слід застосовувати під час вагітності, якщо це не є абсолютно необхідним. Жінкам слід рекомендувати не завагітніти під час лікування гемцитабіном і негайно повідомити свого лікаря, якщо вони завагітніють.

Невідомо, чи виділяється гемцитабін у грудне молоко людини, і не можна виключати побічні реакції у немовлят, які годують груддю. Під час лікування гемцитабіном грудне вигодовування слід припинити.

У дослідженнях репродукції гемцитабін викликав гіпосперматогенез у мишей-самців (див. Розділ 5.3). Тому чоловікам, які отримують гемцитабін, слід рекомендувати не родити дитину протягом і протягом 6 місяців після лікування, а також повідомляти про можливість кріоконсервації сперми до лікування через можливе безпліддя внаслідок лікування гемцитабіном.

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Жодних досліджень щодо впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилось. Виявилося, що

однак гемцитабін викликає легке та помірне сонливість, особливо у поєднанні із вживанням алкоголю. Пацієнтам слід рекомендувати не керувати автотранспортом та не працювати з механізмами, якщо вони отримують ознаки сонливості після прийому гемцитабіну.

4.8 Небажані ефекти

Найчастіше повідомляються про побічні реакції, пов’язані з лікуванням гемцитабіном, такі: нудота з блювотою або без неї, підвищення рівня печінкових трансаміназ (AST/ALT) та лужної фосфатази, про які повідомляється приблизно у 60% пацієнтів; протеїнурія та гематурія були зареєстровані приблизно у 50% пацієнтів; задишка була зареєстрована у 10-40% пацієнтів (найвища частота у пацієнтів з раком легенів); Алергічний висип на шкірі виникає приблизно у 25% пацієнтів і пов'язаний з сверблячкою у 10% пацієнтів.

Доза, швидкість інфузії та інтервал між дозами можуть впливати на частоту та тяжкість побічних реакцій (див. Розділ 4.4). Побічні реакції, такі як зменшення тромбоцитів, лейкоцитів та гранулоцитів, обмежують дозу (див. Розділ 4.2).

Дані клінічних досліджень

Частоти визначаються як: Дуже часті (≥1/10), Часті (≥1/100 до 2) у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 30 хвилин кожні 2 тижні з клінічно прийнятною токсичністю; у разі підозри на передозування пацієнта слід контролювати, проводиться моніторинг та аналіз крові та при необхідності проводять підтримуюче лікування.

5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

5.1 Фармакодинамічні властивості

Фармакотерапевтична група: аналоги піримідину

Код ATC: L01BC05.

Цитотоксична активність у моделях культури клітин

Гемцитабін виявляє значну цитотоксичну дію на велику кількість культивованих мишей та

клітини пухлини людини. Його ефект фазоспецифічний, гемцитабін в основному вбиває клітини, v

який відбувається синтез ДНК (S-фаза) і за певних обставин блокує прогресування клітин від G1 до S фази. In vitro цитотоксичний ефект гемцитабіну залежить від концентрації та часу.

Протипухлинна активність у доклінічних моделях

На моделях пухлин на тваринах протипухлинна активність гемцитабіну залежить від частоти. При введенні гемцитабіну щодня спостерігається висока смертність тварин, але мінімальна протипухлинна активність. Однак, якщо гемцитабін вводять кожні треті або четверті дні, його можна вводити у нелетальних дозах із значною протипухлинною активністю проти широкого кола пухлин мишей.

Клітинний метаболізм і механізм дії: гемцитабін (dFdC), антиметаболіт піримідину, метаболізується внутрішньоклітинно нуклеозид-кіназою до активного нуклеозид-дифосфату (dFdCDP) - і нуклеозиду трифосфату (dFdCTP). Цитотоксичний ефект гемцитабіну полягає у пригніченні синтезу ДНК двома механізмами дії через dFdCDP та dFdCTP. По-перше, dFdCDP інгібує рибонуклеотидредуктазу, яка відповідає виключно за каталізацію дезоксинуклеозидтрифосфату (dCTP), що генерує реакції синтезу ДНК. Інгібування цього ферменту dFdCDP, як правило, знижує концентрацію дезоксинуклеозидів, зокрема концентрацію dCTP. У другому dFdCTP він конкурує з dCTP за включення в ланцюг ДНК (автопотенціювання).

Крім того, невелика кількість гемцитабіну може бути включена в РНК. Таким чином зменшується таким чином

внутрішньоклітинна концентрація dCTP посилює включення dFdCTP в ДНК. ДНК-полімераза EPSilon не може видалити гемцитабін і відновити нитки ДНК. Після включення гемцитабіну в ДНК до отриманого ланцюга додають інший нуклеотид. Після цього додавання відбувається по суті повне пригнічення подальшого синтезу ДНК (приховане закінчення ланцюга). При включенні в ДНК гемцитабін викликає програмовану загибель клітин, відому як апоптоз.

Рак сечового міхура

Рандомізоване дослідження III фази у 405 пацієнтів із запущеним або метастатичним раком

сечовий міхур з транзиторного епітелію не показав різниці між двома методами лікування

гемцитабін/цисплатин проти метотрексату/вінбластину/адріаміцину/цисплатину (MVAC)

медіана виживання (12,8 та 14,8 місяців, р = 0,547), час до прогресування захворювання (7,4 та 7,6 місяців, р = 0,842) та частота відповіді (49,4% та 45,7%, р = 0,512). Однак комбінація гемцитабіну з цисплатином мала кращий профіль токсичності, ніж MVAC.

У рандомізованому дослідженні III фази у 126 пацієнтів із запущеним або метастатичним раком

хвороби підшлункової залози, гемцитабін продемонстрував статистично достовірно вищу кількість

поліпшення, такі як 5-фторурацил (23,8% та 4,8%, p = 0,0022). Це також спостерігалося статистично значущим

продовження часу до прогресування з 0,9 до 2,3 місяців (log-rank p 2 .

Обсяг у периферійному відділенні не залежав від статі.

Зв’язування з білками плазми вважалося незначним.

Період напіввиведення: варіюється від 42 до 94 хвилин, залежно від віку та статі. У рекомендованому дозуванні

режиму, гемцитабін майже повністю виводиться протягом 5-11 годин від початку інфузії. Гемцитабін не накопичується при введенні щотижня.

Гемцитабін швидко метаболізується цитидиндезаміназою в печінці, нирках, крові та інших тканинах. В

монофосфати гемцитабіну, дифосфати та трифосфати (dFdCMP) утворюються за допомогою внутрішньоклітинного метаболізму,

dFdCDP і dFdCTP), з яких дифосфати та трифосфати вважаються активними. Це внутрішньоклітинно

метаболітів у плазмі та сечі не виявлено. Первинний метаболіт 2'-дезокси-2 ', 2'-дифторуридин (dFdU) неактивний і виявляється у плазмі та сечі.

Системний кліренс коливався від 29,2 л/год/м2 до 92,2 л/год/м2, залежно від статі та віку.

(міжособистісна мінливість становила 52,2%). Кліренс у жінок був приблизно на 25% нижчим, ніж у чоловіків.

З віком зменшується кліренс як у чоловіків, так і у жінок, але все ще залишається швидким. У рекомендованій дозі

гемцитабін 1000 мг/м2 у вигляді 30-хвилинної інфузії, нижчі значення кліренсу у жінок та чоловіків можуть не вимагати зменшення дози гемцитабіну.

Виведення сечі: менше 10% виводиться у незміненому вигляді.

Нирковий кліренс становив від 2 до 7 л/год/м2.

Протягом одного тижня введення від 92 до 98% введеної дози гемцитабіну виводиться із сечею, 99%, переважно.

Цей метаболіт можна знайти в одноядерних клітинах периферичної крові та перерахувати нижче

інформація стосується цих клітин. Внутрішньоклітинна концентрація збільшується пропорційно дозам

гемцитабін 35-350 мг/м2/30 хвилин, що призводить до рівноважних концентрацій 0,4-5/г/мл. При концентрації гемцитабіну у плазмі крові понад 5 мкг/мл рівні dFdCTP не збільшуються, що свідчить про насиченість цих клітин.

Кінцевий період напіввиведення: 0,7-12 годин.

Максимальні концентрації у плазмі крові (3-15 хвилин після закінчення 30-хвилинної інфузії дози 1000 мг/м2): 28-52/г/мл.

Найнижча концентрація після прийому один раз на тиждень: 0,07-1,12/г/мл, без видимих ​​накопичень.

Трифазний графік концентрації та часу в плазмі, середній період напіввиведення термінальної фази - 65 годин (діапазон 33-84 години).

Утворення dFdU з вихідного матеріалу: 91% -98%.

Середній об'єм розподілу в центральному відділенні: 18 л/м2 (діапазон 11-22 л/м 2).

Середній об'єм розподілу в рівноважному стані (Vss): 150 л/м2 (діапазон 96-228 л/м 2).

Розподіл тканин: великий.

Середній видимий кліренс: 2,5 л/год/м2 (діапазон 1-4 л/год/м 2).

Виведення з сечею: повне.

Комбінована терапія з гемцитабіном та паклітакселом

Комбінована терапія не впливала на фармакокінетику гемцитабіну або паклітакселу.

Комбінована терапія з гемцитабіном та карбоплатином

Фармакокінетика гемцитабіну не впливала на поєднання з карбоплатином.

Порушення функції нирок

Ниркова недостатність легкого та середнього ступеня (ШКФ від 30 мл/хв до 80 мл/хв) не мала постійного, суттєвого впливу на фармакокінетику гемцитабіну.

5.3 Доклінічні дані про безпеку

У дослідженнях токсичності повторних доз, що тривали до 6 місяців на мишах та собаках, це було головним

виявлення дозозалежного та дозозалежного та оборотного придушення кровотворення.

Гемцитабін мутагенний у тесті на мутагенність in vitro та мікроядерному тесті кісткового мозку in vivo.

Довгострокові дослідження на тваринах для оцінки канцерогенного потенціалу гемцитабіну не проводились.

У дослідженнях фертильності гемцитабін спричиняв оборотний гіпосперматогенез у мишей

самці. Впливу на фертильність жінок не спостерігалося.

Оцінка експериментальних досліджень на тваринах показала репродуктивну токсичність, напр. вроджені вади розвитку та інші впливи на ембріональний або внутрішньоутробний розвиток, вагітність або пери- та постнатальний розвиток.

6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ

6.1 Перелік допоміжних речовин

Гемцитабін STADA 200 мг містить:

Гідроксид натрію (для регулювання рН)

Соляна кислота (для регулювання рН)

Гемцитабін STADA 1 г містить:

Гідроксид натрію (для регулювання рН)

Соляна кислота (для регулювання рН)

6.2 Несумісність

Цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, крім зазначених у розділі 6.6.

6.3 Термін зберігання

Нерозкриті флакони:3 роки.

Хімічну та фізичну стабільність при використанні визначали протягом 24 годин при 30 ° С. З мікробіологічного

У зв’язку з цим продукт слід використовувати негайно. Якщо їх не використати негайно, за час та умови зберігання перед використанням відповідальність несе користувач, і, як правило, вони не повинні перевищувати 24 годин при кімнатній температурі, за винятком випадків, коли розчинення (та подальше розведення, якщо це необхідно) проводиться під контрольованим та перевіреним асептиком. умови.

Відновлені розчини гемцитабіну не слід зберігати в холодильнику, оскільки вони можуть утворитися

6.4 Особливі заходи щодо зберігання

Нерозкритий флакон: Це ліки не вимагає особливих умов зберігання.

Умови зберігання відновленого лікарського засобу див. У розділі 6.3.

6.5 Вид та вміст контейнера

Гемцитабін СТАДА 200 мг

10 мл безбарвний трубчастий скляний флакон типу I із пробкою з бромобутилової гуми та ободом 20 мм.

Гемцитабін СТАДА 1 г.

50 мл безбарвного видуваного скляного флакона типу I із пробкою з бромобутилової гуми та ободом 20 мм.

Кожна упаковка містить 1 флакон.

6.6 Спеціальні запобіжні заходи щодо утилізації та поводження з ними

Звичайні запобіжні заходи щодо цитотоксичних речовин слід готувати та утилізувати у інфузійному розчині. З інфузійним розчином слід обробляти захисний короб із захисними шарами та рукавичками. Якщо сейф відсутній, обладнання має також містити маску та окуляри.

Якщо розчин потрапляє в очі, може виникнути сильне подразнення. Очі слід брати негайно

і ретельно змити водою. Якщо подразнення не зникає, зверніться до лікаря. Якщо розчин пролито

на шкірі ретельно промити шкіру водою.

Інструкції щодо відновлення (і, якщо необхідно, подальшого розведення)

Єдиним затвердженим розчинником для відновлення стерильного порошку гемцитабіну є 9 мг/мл

(0,9%) розчин натрію хлориду для ін’єкцій (без консерванту). Що стосується розчинності, це так

максимальна концентрація гемцитабіну після розчинення 40 мг/мл. При відновленні в концентраціях

вище 40 мг/мл може призвести до неповного розчинення і його слід уникати.

1. Використовуйте асептичну техніку під час відновлення та подальшого розведення гемцитабіну для введення

2. Для відновлення додайте 5 мл стерильного розчину натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%) для ін’єкцій, без

консерванти, флакон до 200 мг або стерильний розчин для ін’єкцій 25 мл

хлориду натрію 9 мг/мл (0,9%), без консерванту, у флакон по 1000 мг. Загалом

об'єм після відновлення становить 5,26 мл (флакон 200 мг) або 26,3 мл (флакон 1000 мг).

флакон). Таким чином, отримують концентрацію гемцитабіну 38 мг/мл, яка також враховує обсяг

ліофілізований порошок. Струсити, щоб порошок розчинився. Розчин можна додатково розводити стерильно

натрію хлорид 9 мг/мл (0,9%) розчин для ін’єкцій, без консерванту. Відтворений

розчин прозорий, безбарвний до блідо-жовтого.

3. Парентеральні лікарські засоби перед введенням слід візуально перевіряти на предмет твердих частинок та зміни кольору. Якщо з’являються частинки, не використовуйте ліки.

Будь-який невикористаний продукт або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог

7. ВЛАСНИК РАЗРЕШЕННЯ НА МАРКЕТИНГ

STADA Arzneimittel AG

D-61118 Бад Вільбель

8. РЕЄСТРАЦІЙНІ НОМЕРА

Гемцитабін STADA 200 мг: 44/0276/08-S

Гемцитабін STADA 1 г: 44/0277/08-S

9. ДАТА ПЕРШОГО РЕЄСТРУВАННЯ/ПОВНОВЛЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ

• Забезпечте аромат ванілі PLUS FIBER, 1х200 мл
• ГЕМЗАР 200 мг плв іфо 1х200 мг
• Пес; Переглянути тему - Перша допомога при отруєнні
• Дюкра Креастім Розчин для випадіння волосся 2-місячне лікування 2х30 мл в Інтернет-аптеці
• Гранули для котів Онтаріо