- Вступ
- Фонд
- Місія
- Історія походження
- Характер діяльності
- Управління фондом
- Фонд Ради
- Події
- Курси
- Програма
- Розклад
- Профіль
- Славізм
- Публікації
- Партнери
- Зв'язок
Геноцид вірменського народу
Книга Джона Акопова та Ігоря Бондаренка "Злочин без покаяння" нещодавно побачила світ. Ця книга присвячена одному з найтрагічніших аспектів в історії вірменського народу - винищенню дітей під час Геноциду 1915 року. Кожен народ знає, що втрачає майбутнє із втратою підліткового покоління. Турецький уряд Младотурк мріяв позбавити вірменський народ майбутнього, знищуючи дітей. На щастя, їм це не вдалося. Однак тисячі невинних вірменських дітей загинули в той страшний період.
Книга Джона Акопова та Ігоря Бондаренка "Геноцид вірменської нації" вийшла в 2015 році. Ця книга справила велике враження на читачів того часу. У ньому йдеться про страшні випробування, які зазнав вірменський народ під час Геноциду 1915 року в Османській імперії.
Трагічну долю вірменського народу можна простежити на прикладі долі батьків Джона Акопова.
Мати Джона Суреновича, Хусік, також в дитинстві втекла з Османської імперії перед анти Вірменськими погромами. Родину Лусика вбили турецькі солдати в селі Гаджі-Назар поблизу міста Александруполь (нині Гюмрі, Вірменія). Коли їй було 5 років, вона втекла зі своїм трирічним братом та іншими жителями села від турків. По дорозі вона втратила брата. Вона шукала його все життя, але так і не знайшла. Маленька Лусік опинилася в дитячому будинку, заснованому американськими добровольцями. До кінця своїх днів вона була вдячна американцям за її порятунок. На честь та в пам’ять про американського добровольця вона назвала свого сина Джоном.
Дуже зворушливо читати спогади Джона Акопова про батьків. Думаю, можна зняти фільм про долю родини Акопових. Не потрібно вигадувати вигадану історію. Реальність гірша і цікавіша. І все-таки Джон Суренович Акопов щиро вдячний Росії. Зрештою, саме росіяни врятували вірмен від повного знищення.
Й. С. Акопов та І. І. Бондаренко вирішили написати книгу "Злочин без покаяння" і присвятити її благословенній пам'яті Люсика Согомівни Акопової (Григоріана), яку врятували в американському дитячому будинку в місті Гюмрі, а також усім невинним дітям який помер у 1915 році.
Як справедливо зазначають автори, вбивство лише за належність до певної нації чи віри є найтяжчим злочином проти людства. Вбивство підлітків та новонароджених, котрі ніколи не отримали шанс пережити життя, є подвійним злочином. Це варварський злочин, який не може бути виправданий!
Книга "Злочин без покаяння" є заключною частиною трилогії автора. Раніше були видані попередні книги: "Геноцид вірменського народу" та "За владою є хрест", присвячені історії російсько-вірменських відносин.
Поточне видання базується на історичних документах. Я б назвав цю роботу не лише журналістською, а й дослідницькою.
Важливо також, що автори не лише описують страждання невинних вірменських дітей, а й намагаються зрозуміти коріння цієї страшної трагедії, її причини.
І найголовніше - автори говорять про те, як зробити так, щоб подібні трагедії більше ніколи не повторювались.
Книга "Злочин без покаяння" сьогодні дуже важлива. Думаю, його слід уважно читати політикам, історикам, публіцистам та всім, хто хоче знати справжню історію вірменського народу. Я переконаний, що така трагедія ніколи не повинна повторитися. Жодна нація на Землі не повинна зазнати жахів масового знищення.