харчування

В
В 		В

Мій SciELO

Індивідуальні послуги

Журнал

  • SciELO Analytics
  • Google Scholar H5M5 ()

Стаття

  • Іспанська (pdf)
  • Стаття в XML
  • Посилання на статті
  • Як цитувати цю статтю
  • SciELO Analytics
  • Автоматичний переклад
  • Надішліть статтю електронною поштою

Показники

  • Цитується SciELO
  • Доступ

Пов’язані посилання

  • Процитовано Google
  • Подібне в SciELO
  • Подібне в Google

Поділіться

Нефрологічна медсестра

версія В онлайновій версії ISSN 2255-3517 версія В друкованій версії ISSN 2254-2884

Enferm Nefrol® том 19, номер 4, Мадрид, жовтень/грудень, 2016

Клінічний випадок

Харчування та толерантність до діалізу

Харчування та толерантність до діалізу

Кароліна Мусос Макгаз, Вікторія Євгенія Гімез Лопес та Девід Берланго Музес

Нефрологія UGC. Університетська лікарня ім. Рейни Софи. Кордова. Іспанія

Харчовий статус є одним з найбільш вивчених аспектів пацієнта на гемодіалізі через його продемонстровану залежність від захворюваності та смертності та виживання, а також тому, що дисбаланси, такі як калорійно-білкова недостатність, набувають більшої актуальності, оскільки це дуже часта умова в одиницях під час діалізу, за оцінками, від 30 до 70% пацієнтів мають певний ступінь гіпотрофії, відповідно до дослідженої серії 1,2,3 .

Ми представляємо дії, проведені у випадку з пацієнткою, яка, хоча вона мала визначальні критерії тендітної пацієнтки, стабільно переносила сеанси гемодіалізу і яка після короткого періоду загостреної астенії зі значним зменшенням споживання, розпочався з частих епізодів внутрішньодіалізної гіпотензії, що призвело до запобігання досягненню мети ультрафільтрації та дотримання встановленого часу діалізу в більшості сеансів.

Клінічний випадок

Особиста історія:

Артеріальна гіпертензія, відсутність дисліпідемії, відсутність цукрового діабету, тривалий ревматоїдний артрит без лікування, важкий остеопороз з переломом хребців та серцева недостатність з помірною/легкою діастолічною дисфункцією.

Протягом останнього року у пацієнта не було ускладнень та госпіталізації. За цей час його схема діалізу не змінилася, це було 240-хвилинних сеансів три дні на тиждень, з високопроникним діалізатором і 2м2 поверхні, а Qb - 350 мл/хв, завдяки чому пацієнт підтримує стабільність та комфорт і безсимптомні сеанси, а також з адекватними показниками артеріального тиску, сухою вагою від 42 до 43 кг і адекватним індексом діалізу Kt/v> 1,8.

Нинішня ситуація:

Приблизно з початку літа пацієнт практично погано переносить ультрафільтрацію з важкими епізодами артеріальної гіпотензії практично на всіх сеансах діалізу, що вимагало вливання рідини для стабілізації та перенесення сеансів, відмовляючись від досягнення сухої ваги в кінці сеансів.

З цієї причини 8.08.16 року її перевели до лікарняного діалізного відділення для кращого контролю пацієнта під час гемодіалізу.

Після прибуття до відділення пацієнт виявляє очевидні ознаки перевантаження водою з артеріальною гіпертензією до гемодіалізу, вагою до діалізу 47,5 кг, що свідчить про надлишкову вагу на 4,2 кг над попередньою сухою вагою, ортопнеєю та дуже інтенсивним набряком при ММІІ.

Протягом цього часу лікування пацієнта переглядається шляхом вилучення всіх гіпотензивних препаратів, проводиться ехокардіограма, що виключає погіршення її серцевої недостатності, а оскільки сильний набряк зберігається при MMII, з’являються виразкові рани, які потребують щоденного лікування згідно з рекомендаціями, описаними в пластична хірургія та внутрішньовенне лікування антибіотиками (ванкоміцин) культурою + стафілокок епідермід.

З початку NPID, який добре переноситься пацієнтом без додаткових потреб у інсуліні через гіперглікемію, пацієнт добре переносить ультрафільтрацію, що дозволяє збільшити час сеансів до 3 годин, підтримуючи шість тижнів, і це можна знизити суху вагу (44,5 кг) до рівня, близького до сухої маси, який мав пацієнт до переведення до лікарняного відділення (43,3 кг).

Починаючи з цього тижня, пацієнт залишався гемодинамічно стабільним під час сеансів гемодіалізу, не представляючи труднощів для ультрафільтрації або досягнення сухої ваги в кінці сеансів, і вирішено підтримувати NPID до повного відновлення аналітичних показників і до повне загоєння виразок при ММІІ, і коли дієта пацієнта буде скоригована таким чином, щоб вона забезпечила всі необхідні внески, і поступово зменшувати призначені дні діалізу до досягнення свого початкового графіка три дні на тиждень.

Обговорення та висновки

На наш погляд, даний випадок чітко демонструє важливість харчового статусу пацієнта для його комфорту під час сеансів гемодіалізу та запобігання ускладненням.

Роль, яку відіграє концентрація альбуміну та загальних білків сироватки крові у підтримці колоїдного осмотичного тиску, що сприяє підтримці артеріального тиску, утримуючи рідини в внутрішньосудинному просторі, ми вважаємо, що саме в основі цього - непереносимість ультрафільтрації у цього пацієнта, оскільки ці концентрації низькі, судинне наповнення після ультрафільтрації ускладнюється і сповільнюється, що призводить до появи артеріальної гіпотензії.

Ця оцінка підтверджується в цьому випадку вражаючою зміною, яку зазнав пацієнт при запуску НПІД, оскільки з першого діалізу з НПІД гіпотензії зникли, дозволяючи ультрафільтрацію.

Це пояснюється тим, що шляхом постійного введення препарату для парентерального харчування, який має осмолярність 1267 мосм/л, протягом усього сеансу, нам, безсумнівно, вдалося підвищити осмолярність плазми під час сеансу, сприяючи таким чином пост-ультрафільтраційному судинному наповненню.

З іншого боку, у вирішенні цієї справи очевидна необхідна співпраця між різними професіоналами мультидисциплінарної групи при лікуванні ускладнень, які зазначив пацієнт, оскільки без участі Служби ендокринології та харчування, яка займається лікуванням походження проблеми, та Служба пластичної хірургії, яка лікує виразки при ММІІ, що з’явилися внаслідок сильного набряку, без сумніву, еволюція пацієнта була б повільнішою та звивистішою.

Бібліографія

1. Кам’яр Калантар-Заде, доктор медичних наук, д-р Джоел Д. Коппл, доктор медичних наук Гледіс Блок та доктор медичних наук Майкл Х. Хамфріс. Показник гіпотрофії та запалення корелюється із захворюваністю та смертністю хворих на гемодіаліз на підтримку. Доступно за адресою: http: //www.neprology. [Посилання]

2. Д. де Луїс, Ж. Бустаманте. Харчові аспекти при нирковій недостатності. Нефрологія 2008; 28 (3): 339-348. [Посилання]

5. Перейра Фейхоо та ін. Оцінка харчового стану та споживання їжі пацієнтами із замісною нирковою терапією шляхом гемодіалізу. Хворий Нефрол. 2015; 18 (2): 103-111. [Посилання]

6. Карраскаль Е. та ін. Опис харчового статусу пацієнтів, які перебувають у діалізному відділенні, за шкалою "Оцінка запалення недоїдання". Хворий Нефрол. 2013; 16 (1): 23-30. [Посилання]

7. Мер Ітурбуруага Дж. М.: Харчування хворих на нирки з точки зору медсестер. Як посилити відповідність? Журнал «Осасуназ». 2007; 8 (2): 151-169. [Посилання]

8. Сабатіно А, Реголісті Г, Карупая Т, Сахатеван С, Саду Сінгх Б.К., Хор Б.Х. та ін. Витрата енергії білка та харчові добавки у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності на гемодіалізі. Клін Нутр. 2016 р., 18 червня. (16): S0261-5614. [Посилання]

Отримано: 11 листопада 2016 р
Переглянуто: 25 листопада 2016 року
Змінено: 30 листопада 2016 року
Прийнято: 5 грудня 2016 року

В Весь вміст цього журналу, крім випадків, коли він ідентифікований, перебуває під ліцензією Creative Commons