Короткий словник словацької мови
омар -а мн. N та A -e m. омари з дрібним м’ясом, зоол. Омари;
гомеопатія -то б. метод лікування, який ґрунтується на власній здатності допомагати собі (стимулюючи стійкість організму до таких природних препаратів, що викликають симптоми захворювання, що лікується);
1. інтерпретація бібл. текст під час богослужінь: неділя h.
Правила словацької орфографії
омари ма мн. N a A ‑e m.; омари
гомеопатія žie ž.; гомеопатичний
Гомер ма м.; Гомерівський
проповідь ‑ie ‑ií D ‑iám L ‑iách ž.
гомофонія žie ž.; гомофонічний; гомофонічні аксесуари.
Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1
1. присяга на вірність феодальному закладу;
2. винагорода, за допомогою якої винний міг бути викуплений із покарання за заподіяння шкоди комусь іншому. заподіяння шкоди комусь, викуп
зоол. омари (Homarus vulgaris)
гомеопатія, -є жінки. р. метод лікування малими дозами речовин, які у більших кількостях можуть викликати симптоми, подібні до симптомів хвороби, що лікується (непрозора помутніння) у здоровому організмі;
гомеопат, людина. р. лікар, що лікує гомеопатично
Гомер, людина. р. давньогрецький поет, якому приписуються билини «Іліада» та «Одісея»;
Гомерів і Гомерів (застарілі та гомерівські) згідно м. стосовно Гомера, що трапляється у Гомера, як і у Гомера: h. мову;
h. вірш;
h. сміх галасливий, бурхливий (згідно сміху богів на Олімпі, часто описаному в епосах Гомера)