Короткий словник словацької мови

голуб -а мн. N та A -y m. птах (часто сірого кольору), виведений у багатьох порід al. живе дико, зоол. Колумба: порода ч-у, ч. брязкальце, поштовий ч.

правопис

● сіруватий, сірий як h.;
ніхто не літає → запечений ч-у в рот;
краще горобець у руці, ніж h. на даху;

holúbä -aťa mn. -atá/-ence -bät/-beniec s. молодий голуб;

holubacina -y ž. голубине м’ясо

голуб -e -bíc ž. самка голуба: h. мир (символ миру);

Правила словацької орфографії

голуб ма мн. N a A ‑y m.; голуби; holúbok ‑bka mn. N a A ‑y, жив. мн. ‑Овія (при наближенні) м.

holúbä ‑ťa mn. ‑Ätá/‑ence ‑bät/‑beniec s.; голуби; holúbätko ‑a ‑tiek s.

holubiar, holubár ‑a m.; голуб, голуб; holubiarstvo, holubárstvo ‑a s.

голуб ‑e ‑bíc ж.; голуби; голуб ‑y ‑čiek ж.

Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

1. менший вітчизняний ал. звичка диких птахів. сірий колір;
зоол. h. Скеля (Columba livia), h. Hrivnák (C. palumbus): h. каркання;
поштовий h. навчений для звітності

● сірий (сірий) як h. про чоловіка з сивим волоссям;
obelel ako h. досить сірий;
вони живуть як два ч-у разом (про чоловіків);
Смажені голуби нікому не летять (не падають) у рот (розмова. У рот) ніхто не працює добре без роботи, кожен повинен працювати.

2. розбавлений. звертаючись до приємної людини, голубе: Нехай він погладив його і сказав: Мій золотий голубе. (Кук.);

1. що походить від голуба, від голуба, що належить голубу: ч-тобто яйця, ч-тобто м'ясо;
h-ie гніздо;

Базовий рівень 2 мають (сірий) колір, як голуб, як голубине пір’я: голуб чи (Ботто) синьо-сірий;
голубині очі (Vaj.) сірі;

голуб, -бка людина. р. zdrob. вираз.

1. (мн. No -Bky) маленький, молодий голуб

● вони подобаються одне одному, оскільки два ч-у дуже закохані;

2. (множина множини -Bkovia) лагідна адреса приємної людини: Павелко, мій голубе. (Урб.);
мій любий голубе (Jégé);
наш тато, голуб сірий (Важ.);
Голуби, вибирайте ці банки ножами! (Рахувати)

holúbä, -ätá, мн. ні. -ätá/-ence, -ät/-eniec stred.

1. молоді голуби;

2. Зверніться до приємної людини, особливо до дитини: Ну, ну, мій голубе. (Скульптура.);

holúbätko, -a, -tiek stred. zdrob. вираз.

холубярство, -а стред. розведення, голубництво

1. самка голуба: h. мир мир мир;

прен. вираз про милу, ніжну жінку (ніжного характеру): Це вона, мій голубе. (Кук.) Ах, нібито голуб і скільки в ньому гордості та непокори. (Команда.)

2 коло символ Святого Духа;

1. здроб. молода голубка;

2. тендерна адреса милої, дорогої жінки ал. дівчата: голуб (Ráz.)

holubíča, -aťa, мн. ні. -atá/-ence, -at/-eniec stred. розбавлений. голубятка, голуб: приручити ч. (Рис.)

голуб, жінки. р. розбавлений. якості того, хто має м’яку, «голубину» натуру, мир, спокій: Він виділявся вище рівня словацької м’якості, «голуб». (Вадж.)