безпека

Загалом, сукупність між лісовими системами та продовольчою та харчовою безпекою (ФНС) мало вивчена. З цієї причини в Інституті досліджень та прогнозування природного середовища та суспільства (Іарна) Університету Рафаеля Ландівара ми поставили собі завдання змоделювати основний внесок лісу у належне харчування та харчування.

У цьому процесі ми доповнили зусилля з Національним лісовим інститутом (INAB), Секретаріатом продовольчої та харчової безпеки (SESAN) та Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO).

З побудови моделі ми виділили три основні динаміки:

Використання лісу для власного споживання домогосподарством

Ліси є важливим джерелом продовольства (фрукти, листя, квіти, гриби, бульби, коріння, мед, дикі тварини) для сільських господарств. У них доступність їжі безперервна і різноманітна протягом року, а отже, вона є стратегічним джерелом для забезпечення населення з низькими доходами у сільській місцевості. Крім того, завдяки лісам домогосподарства мають лікарські рослини, паливо (дрова) та корм для худоби, елементи, прямо чи опосередковано пов’язані з продовольчою та харчовою безпекою.

Використання лісу для отримання доходу

Модель дозволила нам визначити принаймні три механізми, за допомогою яких сім'ї отримують дохід від взаємодії з лісом: а) збір та реалізація лісової продукції, особливо продуктів, описаних у першій динаміці, до яких додаються волокна та деревина; б) скористатися перевагами та забезпечити додану вартість продуктам, зібраним у лісі, виготовляючи, зокрема, рукоділля, посуд та меблі; в) отримання тимчасової або постійної роботи у лісовому господарстві та лісогосподарській діяльності.

Створення лісових служб для підтримки виробництва продуктів харчування

Ліси відіграють стратегічну роль у сільськогосподарському виробництві через значний внесок у стабільність едафічних систем (родючість ґрунту, запобігання ерозії, регулювання кругообігу поживних речовин), у кругообігу води (гідрологічне регулювання, якість води), зменшення ризику ( боротьба з повенями, захист сільськогосподарських культур) і, перш за все, у забезпеченні відпочинку (туризм та відпочинок, пов’язаний із отриманням доходу).

Рисунок 1 узагальнює модель взаємодії між лісом та продовольчою безпекою в Гватемалі, побудовану як результат цього дослідження.

В даний час Національний інститут лісів прийняв цю модель як концептуальну основу для інтерпретації та оцінки взаємодії між лісом та харчуванням гватемальців, з метою розробки та просування на його основі інструментів державної політики, що дозволяють включати лісових систем до стратегій боротьби та запобігання харчовій та харчовій недостатності.