Засновник OĽaNO Ігор Матович каже, що він обміняв торгову коаліцію на торгівлю. Він розраховує на звільнення з парламенту. Однак він не визнає помилки, нібито не порушив нічого своєю торгівлею. Роберту Фіцо обіцяли спекотну осінь для справи Баштернака, але сьогодні Матович зізнається, що опозиція стає на коліна.

Яка ваша оцінка, ми заберемо ваш мандат у парламенту?

Вони не встоять перед спокусою зробити це - мої брати-депутати, якщо мені доведеться їх так називати. Бо чи то Бугар, Данко, усі ці фікові чи навіть якийсь Беблавий будуть повністю розхитані, коли нарешті зможуть це зробити. Я ще не давав їм такої можливості, і я думаю, що вони використають цей запис для розмаху.

Отже, ви визнаєте, що це була помилка, яку ви могли б легко уникнути і не записати на розгром?

Я не хотів їх розбивати, і я в основному сприймаю це як матовіцький спосіб боротьби за справедливість, тому що мені просто здається, що одна судова установа, Верховний Суд, сказала, що закон говорить, що бізнес є постійною діяльністю для прибуток. І тоді троє людей у ​​Сенаті Конституційного Суду, які, можливо, не захочуть детально розслідувати цю справу, скажуть: той, хто має торгову ліцензію, займається бізнесом. Це догори дном. Це точно те саме, що сказати: їздить водій, який має водійські права. Це нісенітниця.

Чи це не більше матовіцький підхід до того, про що ви щойно забули? Ви вже двічі зупиняли свій бізнес у політиці, у 2010 та 2013 роках.

Я не робив це заради політики. Я зробив це, тому що насправді не планував займатися торгівлею. Сьогодні я - самозайнятий Матович, маю активну ліцензію на торгівлю, але за останні вісім років оборот моєї торгівлі дорівнював нулю. Тож з нуля євро я теж мав нульовий прибуток. Тому я запитую, який суспільний інтерес я так сильно пошкодив, що хтось хоче взяти за це мій мандат.

Даніель Ліпшич потрапляє до парламенту через трагічну аварію. Що ви думаєте про це?

Цим кроком він довів, що після тих років у політиці не забув бути людиною. Він показав, що одне - закон, він вирішує, чи не був він винним, і в якій мірі, але також повинна бути мораль. Він виніс моральний суд над собою. Він добровільно увійшов у чистилище.

Він радився з вами?

Ми розмовляли кілька годин за останні кілька днів. Однак у мене немає підстав коментувати, що саме. Йому було важко це витримати і вирішив це сам із собою. Останні кілька днів я бачив на ньому, що він приймає це рішення. Після преси, де він оголосив про свій від'їзд, він здавався таким вільнішим.

OĽaNO все ще розраховує на певну співпрацю?

Я вірю, що ми будемо працювати разом, але я не хочу підштовхувати Дана ні до чого. Психічний біль повинен боліти. Але я вірю, що він буде частиною нашої команди, навіть якщо збідніє за можливість виступити на пленарному засіданні або в комітеті.

удари
Ігор Матович на акції протесту перед комплексом Бонапарт. Фото N - Томаш Бенедікович

Ви з Даніелем Ліпшичем були досить причетними до акцій протесту проти справи Баштернак. Що ви плануєте на політичну осінь зараз?

Після вечора понеділка, коли Ден зазнав аварії, виникла абсолютно нова ситуація. Стався розворот, зламалися не тільки ноги Дана, але й я. Мені не соромно сказати, що ми на колінах, з точки зору того, що у мене немає землі під ногами, як мені шкода того, що сталося з Даном. Так, Калінак і Фіцо можуть бути щасливими, ми, мабуть, не будемо такими завзятими та активними у боротьбі зі злодіями, як ніби цього не сталося.

Ви сказали, що зафіксували розгром з цією торгівлею. Це вас також зламало?

Ні. Це моя особиста боротьба за елементарну справедливість, щоб ніхто тут не пояснив інакше того, що прямо записано в законі.

У вас зламані коліна - це означає, що Фіко, Калінак і Баштернак поки можуть дихати?

Ми ослаблені, ми опинилися в ситуації ще двох-трьох ударів, і вони нас повністю пройдуть. І що мені робити зараз? Ми в такій ситуації.

Він пережив бомбу в літаку, але не впорався з Баштернаком (профіль Роберта Калінкака)

Повернемось до своєї торгівлі: у цьому випадку головним чином не йдеться про те, чи застосовується закон і до політики?

Справа не в цьому. Закон говорить, що адвокату заборонено займатися бізнесом, і я кажу, що я не займаюся бізнесом. І я хочу, щоб Конституційний суд вирішив це. Я твердо впевнений, що якщо інший сенат отримає його зараз, і вони справді з цим поглиблено розбираються, вони повинні сказати, що бізнес - це безперервна діяльність, а не лише володіння торговою ліцензією.

Ви самі сказали, що коли ви входили в політику, "тітки з організаційного відділу" в парламенті сказали вам призупинити торгівлю, якщо вона у вас є, і тоді ви це зробили. Ви прийняли норми, зазначені в законі.

Чому я це зробив? Це те саме, що коли ти десь зараз приїжджаєш до Центральноафриканської Республіки, і ти там вперше, і хтось каже тобі, що якщо ти хочеш вижити, ти повинен зробити це і те, ти зробиш це. Однак якщо ви живете там давно і раптом виявили, що це просто не вимагається жодним законом - призупинити свою торгівлю - то я вже вирішив не припиняти це. Єдиний закон у моєму законі - це те, що я не маю права займатися бізнесом, і доказом цього є те, що я маю оборот нуль євро за вісім років.

Але ви зробили це вдруге, і через три роки знову припинили свою діяльність і прожили в парламенті, так би мовити, довше. Ви не мали справи з цим протягом трьох років, тож не потрібно?

У мене припинили торгівлю з практичних причин, тому що мені не потрібно платити без потреби збори. Ви знаєте, що навіть якщо у мене була неактивна торгівля, я все одно повинен сплачувати внески. Я не дурень, щоб платити їм добровільно, коли мені не потрібно їм платити. Коли я вперше зупинив це, це було тому, що організаційна леді сказала мені, що це потрібно зробити. І ще через три роки я зробив це, бо не хотів платити без потреби.

Ігор Матович та Даніель Ліпшич у президентському палаці після парламентських виборів у березні. Фото N - Томаш Бенедікович

Коли я кажу це вашими словами, ви не дурень, щоб підтримувати свій бізнес зараз і мусити платити збори, хоча ви й говорите, що зовсім не займаєтесь бізнесом.?

Тепер це принцип. Це не 60 євро, сплачую я щомісяця внески на охорону здоров’я чи ні. Шість років мене ніхто не звинувачував. Однак, якщо раптом хтось сьогодні скаже, що у випадку з Матовичем, це також бізнес - мати торгову ліцензію, тому що нам потрібно вивести його з парламенту, тож у цій ситуації я не втечу швидко і не зламаю ноги, щоб швидко зупинити свою торгівлю та заощадити два євро на день. Я хочу зазначити цю абсурдність. Ми збираємось покарати депутата, який не завдав шкоди суспільним інтересам, і все ж буква закону полягає в тому, що ми хочемо захистити державу від депутатів, які ведуть бізнес. Загляньте вчорашню газету, там повно Матовича, який заслуговує покарання, бо він порушив закон, але я насправді нікого не скривдив. Я не завдав шкоди державі. Ми не вирішуємо, що злодії, такі як Джанатек, мали подати у відставку, про що Антимонопольне відомство також вирішило невиправдано вести переговори у зв'язку з рибою, що він кинув 700 мільйонів євро лише на телебачення. Ми маємо справу не з вкраденими десятками, сотнями мільйонів, а з Матовичем, який зробив кілька формальних подряпин. Це проблема втрати мандату? Якщо ми дійдемо до цього, це не буде означати, що Матович дурень, але що Словаччина нікуди не переїхала за 27 років, оскільки ми надаємо значення банальностям і не вирішуємо важливих речей.

Не було б правдоподібніше, якби ви сказали: вибачте, я помилився, забув. Ви попросите вибачення та попросите своїх колег це врахувати?

Я, мабуть, почувався б людьми за колишнього режиму, коли закони карали людей, коли вони хотіли їхати за кордон. Якби я хотів емігрувати, хтось покарав би мене в’язницею, і вони хотіли б від мене вибачення за те, що я хочу втекти, я б не зміг вибачитися. Як тільки я відчуваю внутрішню свободу і хтось хоче забрати її у мене, ніхто не повинен вибачатися за це. Я відчуваю, що маю рацію в цій справі, тому хочу звернутися до Конституційного суду.

Ви говорите, що записали розгроми для Фіцо, Данека - ви не сприймаєте це як помилку, це відволікає вас від проблем, які ви вважаєте більш серйозними, наприклад, справи Баштернака?

Словацька демократія працює таким чином, що політик може спробувати визначити теми, але зрештою вони визначаються ЗМІ. Те, що зацікавить журналістів, Словаччина буде жити.

Зароджується рух, який хоче підштовхнути до розслідування справи Баштернака

Це не можна кидати на засоби масової інформації. Це законне питання, чи політик порушив закон.

Це правда, але особисто я вважаю, що таким банальностям має бути менше місця, а головне більше. Я розумію, що це цікавіше, сексуальніше, бо Матович нарешті дістане пальці і забере свій мандат.

Ви кажете, що ви в політиці, щоб зупинити більших злодіїв. Як ви сприймете це, коли втратите свій мандат за помилку, яку ви повторили?

Даніель Ліпшич сказав мені, і в юридичних питаннях я довіряю йому, що немає небезпеки втратити свій мандат, оскільки покаранням може бути лише повторний провал. На сьогоднішній день я ще не прийняв дійсного рішення про свою першу невдачу. І як би я сприйняв це, якби це сталося? Давай, я вже шість років намагаюся відкрити людям очі на політику, щоб вони хоч думали про те, в якій абсурдній правовій державі ми живемо. Це незручний закон, і ми формально граємо тут виставу, яка захищає суспільні інтереси. Має бути навпаки, кожен член повинен бути зобов’язаний вести бізнес. А якщо цього не стане, він навіть не повинен мати змоги стати депутатом парламенту, бо тоді виявляється, що є такі люди, як Бугар, які цілком відірвані від реальності. Він не працював у життя за капіталізму, він не знає, що це таке.

Чому ви не скасували торгівлю, коли сказали, що не ведете бізнес?

Можливо, це тому, що це така пам’ять, що я почав працювати над нею майже двадцять років тому, і мені не коштувало її зберігати. Формально я хотів зберегти його так, щоб він залишився таким, як у нас досі є автомобіль 1996 р. Toyota Corol, який мені подобається.

Перед президентськими виборами ви з Радославом Прохазеком обговорили рекламу та блоки для eProcessPress eseroča, і ви не мали займатися бізнесом. Як довірити вам, що ви насправді не займаєтеся бізнесом, і у вас є торгівля на полиці лише тоді, коли, згідно із записом, ви принаймні домовляєтеся про компанію.

Ви поєднали дві речі, і це, можливо, поверховість людей, які не розрізняють. Ми всі знаємо, що існує торгова та юридична особа. Я ніколи не приховував, що відкрив бізнес як самозайнята людина, і через кілька років ми перевели бізнес на eseročka. Відтоді eseročka та моя торгівля існували паралельно. Бізнес мертвий, він вже вісім років нічого не робить.

Коли ви виступаєте як есероча, ви не займаєтеся бізнесом?

Ні, якби я захотів, мене могли б працевлаштувати цілодобово в RegionPress. І я взагалі не буду порушувати жодного закону, і я можу там робити все законно. У мене просто немає часу на це. Я два роки не був у RegionPress, щоб чим-небудь допомогти людям, хоча це моя дитина. Політика забирає у мене час. Компанія різко скорочується: з прибутку п’ять мільйонів шість років тому, коли я увійшов у політику, сьогодні вона має прибуток ледь двісті тисяч євро.

Ви переписали це для своєї дружини - не будете радити їй, що робити, щоб компанія не розпалася?

Дружина є власницею компанії, вона також не встигає присвятити себе управлінню. У мене немає часу, щоб присвятити себе компанії. Я пожертвував сімейним затишком, я покинув компанію, яка приносила нам п’ять мільйонів євро річного прибутку. І, на жаль, це відбилося на компанії. За шість років я зміг заробити 20 мільйонів євро на бізнесі, цілком добре і чесно. Але я їх не заробив, бо сказав собі, що маю щось інше у рейтингу цінностей вище. І сьогодні той, хто заплатив 500 мільйонів крон податків, знущатиметься над мною і візьме мій мандат за заробіток на нулі та матиме торгівлю на полиці. Соромно. Це не про мене, а про стан, в якому знаходиться Словаччина. У людей схожа історія, мама ходить в дитячий садок і забуває скасувати свій бізнес і повинна платити побори, вони вже гудуть про неї.

Звичайні люди караються, якщо я не скорочую терміни торгівлі. Вони не можуть сприймати це як подвійний метр, що вам слід пробачити?

Нормальна людина не може сприймати це так. Коли хтось справедливо підходить до демократії, він хоче справедливого покарання за провину. Тільки сліпі люди та політичні опоненти хочуть, щоб політик, думка якого не погоджується, був показово покараний.

Якщо те, що сталося з Фіцо або Калінаком, як щодо вас, ви також хотіли б, щоб він залишився в парламенті?

Ніколи в житті я не хотів би, щоб Фіцо, Калінак і хтось так чи інакше страждали за те, що у них не було перерваної торгівлі, а нуль продажів і нуль прибутку. Я навіть не штрафував би їх за це. Я навіть не міг подумати, що вони повинні втратити свій мандат.

Неможливо передбачити, як складеться голосування за ваш мандат, тому що кілька ваших опозиційних колег теж на вазі ...

Я стискаю пальці, щоб кожен помирився зі своїм сумлінням. Сподіваюся, вони не такі боягузливі і не погоджуються на таємне голосування. Нехай вони красиво підпишуться. І я думаю, що буде коаліція Котлеба та нинішнього конгломерату. Можливо, Бориса Коллара додадуть. Дозвольте мені показати вам, що таке демократи.

Якщо ваша доля залежить від казанів, ви готові переконати їх підтримати вас?

Точно ні. Я не буду переконувати нікого окремо. Кожен повинен читати закон. Це також було дуже поверхнево в Комітеті з питань несумісності. Депутати від опозиції почули Мартіна Полячика (SaS), який боягузливо сказав алібі, що ми повинні проголосувати за штраф. Йдеться зовсім не про те, щоб депутат мав голосувати. Зрештою, по-перше, він пообіцяв у конституції, що голосуватиме відповідно до своєї совісті та переконань, а не того, що ми мусимо певним чином голосувати, бо саме це нам наказує закон. Закон не може наказувати більше, ніж вільне переконання депутата.

Це боягузтво, якщо він голосує за дотримання закону?

Доводити свою думку - це боягузтво і поверховість ...

І Полячик, і Беблавий заявляють, що, згідно з рішенням Конституційного суду, комітет не повинен перевіряти, чи справді політик веде бізнес. Він повинен діяти, як тільки дізнається, що він є власником торгівлі, тож у нього є навіть можливість вести бізнес.

Не було би боягузливо, якби той чи інший міг сказати, що це було з ніг на голову. Зрештою, якщо закон говорить, що людині заборонено займатися бізнесом, то чому ми повинні карати цих людей? Підемо та подамо спільну ініціативу до Конституційного суду, бо тут хтось кривдить.

Отже, ви вважаєте закон безглуздим, і тому його не слід дотримуватися?

Я переконаний, що це нонсенс, і я буду звертатися до Конституційного суду. Я дію точно за законом.

Друзі також з дітьми - Ліпшич та Матович на похід на все життя. Фото - Facebook Ігоря Матовича

Багато критиків звинувачують вас у тому, що за шість років у політиці ви були скоморохом і насправді ні до чого не наполягали. Скажіть кілька речей, якими ви можете похвалитись за сприяння та покращення життя людей.

Критики, які говорять це, якщо вони здорові, повинні розуміти, що опозиційний депутат може найкраще вказати на проблеми. Це саме те, що я роблю.

Ви також були частиною урядової коаліціїe.

Так, 18 місяців, і ви добре знаєте, що урядова коаліція не включила жодної з наших пропозицій у заяву уряду про програму, оскільки пан Бугар цього не хотів.

Тож ти нічого не штовхнув?

Деякі пропозиції, можливо, три, пройшли.

Я не пам'ятаю. Я не роблю блокнот, в який записую те, що ми зробили. Можливо, нам було передано 20 законопроектів таким чином, що ми їх подали, директори їх не підтримали і за півроку проголосували за них. Але ми зробили найважливішу роботу, оскільки ми є найголоснішими критиками будь-якої корупції.

Мрія Фіко здійснилася. Що зробило "нашого чоловіка" Баштернака більш відомим?

Ви протестували перед комплексом Бонапарта за справу Баштернака, а Фіцо та Калінак досі перебувають на посаді. Це мало сенс?

Так, у мене було відчуття, що громадянська Словаччина вже вмирає. Але це був такий тест. Проти течії, вітру, пагорба, який доводилося топтати щотижня, приходили люди. Лише одного разу людей було менше тисячі. В середньому брали участь 2200 - 2300 людей. Ось чому я зрозумів, що це мало великий сенс. Наче ми довели собі, що поховання тут ще існує, що тут є люди, готові на жертви. Вони пожертвували собою, хоча й не знали, чи буде дощ, чи не буде провокаторів, і не буде труби.

На акції протесту вийшли активісти Кремпаска та Вайсенбахер, яких ви назвали провокаторами та людьми Дирекції, що вони заперечують. У вас є кілька доказів цього?

Нормальна людина не прийде ганьбити і дискредитувати протести людей, які десять разів приходили туди. Нормальна людина приходить їх підтримати. Вони кричали людям, що вони вівці, коли слухали Суліка, Матовича. Зовсім соромно.

Якщо вони хочуть висловити своє ставлення таким чином, нехай вони це роблять - чому вони не змогли?

Вони мають право це робити, але це показує, наскільки вони мотивовані. Лише пізніше я дізнався, що Калінак раніше брав участь у деяких брошурах, які вони безсоромно писали від Ірени Біхарі, голови організації "Народ проти расизму". Коли Біхарі поскаржився на Міністерство внутрішніх справ, Калінак написав, що вони стосуватимуться не змісту, а форми, чи повідомлятиметься про все та чи використовуватиметься за потреби.

Вони стверджують, що згадали джерело на звороті буклету.

Вони чисті плагіатори. Вони вкрали щось, що належало іншому, і їм не соромно було представити це як своє і взяли гроші в Міністерстві внутрішніх справ. Утримуючи їх та виплачуючи їм субсидію, Калінак вважає, що їм є що повернути.

Навіть за правління Івети Радічової Міністерство внутрішніх справ надавало субсидії некомерційним організаціям - отже, їхні представники є людьми права?

У цьому випадку це було надмірною роботою Калінака та його міністерства.

У міністерстві попередили, що вони викрали чиюсь роботу і подарували як власну. Однак міністерство це прикрило.