Вони зустрінуться через два тижні у вирішальному другому турі.
Поділитися статтею
Колишній прем'єр-міністр Хорватії Зоран Міланович та чинний глава держави Колінда Грабарова-Кітаровіко зустрінуться у другому турі президентських виборів 5 січня. Це випливає з результатів першого туру в неділю, опублікованих виборчою комісією після підрахунку майже всіх (99,4 відсотка) поданих голосів, повідомляє HINA.
Кандидат від опозиційної Соціал-демократичної партії Хорватії (СДП) Міланович (53) набрав 29,5 відсотка голосів, тоді як дворічну молодшу Грабар-Кітарович, кандидата від правлячої консервативної Хорватської демократичної спільноти (ХДС), підтримав 26,7 відсотка виборців.
Співак і правий націоналістичний політик Мирослав Шкоро фінішував на третьому місці з виграшем у 24,4 відсотка. Він намагався зосередитись насамперед на виборцях, яких не влаштовує поміркована політика ХДС під керівництвом її голови та прем'єр-міністра Андрея Пленковича. Радикальні праві партії та політики, які п’ять років тому підтримували чинного президента, також стали на бік Шкора, повідомляє агентство APA.
Прибуток інших восьми кандидатів у президенти не перевищував шести відсотків. Оскільки жоден з двох найуспішніших кандидатів не набрав абсолютної більшості, Міланович та Грабарова-Кітаровічова зустрінуться через два тижні у вирішальному другому турі.
Після виборів Міланович заявив, що протягом найближчих двох тижнів він буде боротися за те, щоб заохотити всіх громадян, котрі в першу чергу зацікавлені в Хорватії, голосувати. Коли він стане президентом, ніхто в Хорватії "не почуватиметься громадянином другого сорту", сказав Міланович, наголосивши, що він буде "вірним захисником конституції".
У першому турі Міланович виграв від розколу правого табору. На думку коментаторів, сумнівно, чи зможе Грабар-Кітарович об'єднати його до другого туру. Це були сьомі президентські вибори з моменту проголошення Хорватією незалежності від Югославії в 1991 році. Виборці мали змогу проголосувати ще в 47 країнах. Нового президента вирішили 3,8 мільйона виборців.
Термін повноважень нинішнього глави держави закінчується 19 лютого 2020 року. Президент Хорватії має переважно представницькі повноваження; він не може накласти вето на закони, але він має право брати участь у зовнішній політиці і є главою збройних сил. Управління державою лежить насамперед на плечах уряду.