Все почалося 6 серпня 2018 року о 8 годині ранку.
Прекрасне ранкове пробудження в Братиславі було замінено ранковою поспіхом на поїзд до Кошице.
О десятій ми зустрілись у поїзді та вирушили в дорогу. Ми були там лише невеликою групою аніматорів - четверо з нас виїхали з Братислави, а ще четверо приєдналися вздовж дороги в Леопольдов і Тренчин. Після пересадки в Кошице та Требішові ми нарешті дісталися Брегова. Приблизно через годину приїхала перша машина з міністрами, якою керував Маджо Талайка. Колонія брата Мартіна прибула приблизно через дві години, коли вони зупинилися вздовж дороги у Сулівському замку. Ми зустрічали міністрів, влаштовували їх, а далі йшла безкоштовна програма та сон, оскільки вже наближався обід.
Наступного ранку міністри приїхали з Жаковця, Спішського Шввртека та інших муніципалітетів. Перший день, тобто у вівторок, ми присвятили себе спорту та впровадженню табору. Увечері була Свята Меса та введення груп, під час яких кожна група повинна була придумати власну сцену.
У четвер ми знову розпочали святу Месу. Потім відбулася спортивна програма в Земплінському Ястрабі. По поверненню ми обідали в монастирі та післяобідню програму. Він складався з літургійних кілець та післяобіднього купання у басейні. Вранці кілька аніматорів вирушили оглядати місцевість для нічної гри в лісі. Вночі після обожнювання ми клали спати нічого не підозрюючих дітей, і нічна гра могла розпочатися. Деякі аніматори - опудала та екскурсоводи, заздалегідь вирушили до призначених їм місць у лісі. Весь ні
наша гра спрацювала таким чином, що Маджо погнав дітей на своїй Каравеллі до лісу, куди кинув їх або в одне, або в інше місце, а діти йшли поодинці дорогою до лісу, а іншою дорогою назад до дороги. Тож дві групи зустрілися на вершині дороги біля Білої Дами. Під час подорожі їх переслідували страшилки, заховані в темряві. Під час нічної гри нам довелося стежити за глядачами, щоб вони не підходили до нас. Через це у нас у рюкзаках було по дві петарди. Одного разу, коли я ховався, щоб налякати групу, я почав смикатися. Я вже пішов кидати петарду, але передумав, бо почув кроки, що віддалялись від мене. Лише пізніше я дізнався, що це брат Мартін жартував. Ми всі нарешті повернулися з нічної гри.
У п’ятницю ми їхали до Ради з самого ранку. Подорож трохи ускладнилася для нас, оскільки ми були прив’язані до машин, човна та пішки, але врешті-решт ми успішно дійшли до місця призначення навколо обіду. На Раді нас чекав чудовий гуляш та млинці. Після обіду ми брали участь у волонтерській роботі та різних інших заходах. Коли ми повернулись, деякі хлопці знову вирушили в більш складну подорож на човні, пішки та на машині. Решта поїхала лише на машині. Увечері ми ділились Святою Месою та збирали речі.
У суботу вранці ми попрощалися і поїхали з Травнем Талайкою на вокзал. Нас супроводжував сильний дощ, але з невеликим гумором ми дійшли до Братислави через вісім годин.