табл. 30x5 мг (блікс. ПВХ/ПВДК/Ал)
Зміст короткого опису характеристик (SPC)
Додаток No 1 до рішення про зміну реєстрації лікарського засобу, ід. 2009/08421, 2009/08422
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Небітрикс 2,5 мг: кожна таблетка містить 2,725 мг хлориду небівололію, що відповідає 2,5 мг небівололу.
Допоміжна речовина: 72,5 мг лактози моногідрату на таблетку.
Небітрикс 5 мг: кожна таблетка містить 5,45 мг небівололію хлориду, що еквівалентно 5 мг небівололу.
Допоміжна речовина: 145 мг лактози моногідрату в кожній таблетці.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Небітрикс 2,5 мг: білі, двоопуклі таблетки у формі капсули, не вкриті оболонкою, із забиттям на одному боці та однотонні з іншого.
Таблетку можна розділити на рівні половинки.
Небітрикс 5 мг: круглі, білі, двоопуклі таблетки без вкритої оболонки, гравіровані буквами "N" і "L" на одній стороні, з позначкою на обох сторонах.
Таблетку можна розділити на рівні половинки.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Лікування есенціальної гіпертензії.
Хронічна серцева недостатність (ХСН)
Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності легкої та середньої тяжкості як доповнення до стандартної терапії у пацієнтів похилого віку у віці від 70 років.
4.2 Дозування та спосіб введення
Таблетку слід ковтати із достатньою кількістю рідини (наприклад, однією склянкою води). Таблетку можна приймати з їжею або без їжі.
2,5 мг: доза становить 5 мг (дві таблетки) на день, бажано в один і той же час кожного дня.
5 мг: доза становить одну таблетку (5 мг) на день, бажано в один і той же час кожного дня.
Ефект зниження артеріального тиску виявляється через 1-2 тижні лікування. Іноді оптимальний ефект досягається лише через 4 тижні.
Поєднання з іншими антигіпертензивними засобами
Бета-адреноблокатори можна застосовувати окремо або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами. На сьогоднішній день посилений антигіпертензивний ефект спостерігався лише у поєднанні з небівололом та 12,5-25 мг гідрохлоротіазиду.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Для пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на добу. При необхідності добову дозу можна збільшити до 5 мг.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Дані у пацієнтів з печінковою недостатністю або печінковою недостатністю обмежені. Тому застосування таблеток Небітрикс цим пацієнтам протипоказано.
Для пацієнтів старше 65 років рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на день. При необхідності добову дозу можна збільшити до 5 мг. Однак, через обмежений досвід у пацієнтів віком від 75 років, слід дотримуватися обережності і слід уважно спостерігати за цими пацієнтами.
Діти та підлітки
Небіволол не рекомендується застосовувати дітям та підліткам до 18 років через відсутність даних про безпеку та ефективність.
Хронічна серцева недостатність (ХСН)
Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності слід починати з поступового титрування дози вгору до досягнення оптимальної індивідуальної підтримуючої дози.
Пацієнти повинні були стабілізувати хронічну серцеву недостатність без гострої недостатності протягом останніх шести тижнів. Рекомендується, щоб лікуючий лікар мав досвід лікування хронічної серцевої недостатності.
У пацієнтів, які отримують ліки для лікування серцево-судинної системи, включаючи діуретики та/або дигоксин та/або інгібітори АПФ та/або антагоністи ангіотензину II, дозу цих препаратів слід стабілізувати протягом двох тижнів перед початком лікування таблетками Небітрикс.
Початкове титрування вгору слід проводити згідно з наступними етапами з інтервалом від 1 до 2 тижнів відповідно до переносимості пацієнта: Доза 1,25 мг небівололу, яку збільшують до 2,5 мг небівололу один раз на день, потім до 5 мг один раз на день, і потім до 10 мг один раз на день. Максимальна рекомендована доза - 10 мг небівололу один раз на день.
Початок лікування та будь-яке збільшення дози слід проводити під контролем досвідченого лікаря принаймні протягом 2 годин, щоб переконатися, що клінічний стан (особливо щодо артеріального тиску, серцевого ритму, порушень провідності, ознак погіршення серцевої недостатності) залишається стабільним .
Виникнення побічних явищ може перешкодити лікуванню всіх пацієнтів у максимально рекомендованій дозі. При необхідності досягнуту дозу також можна поступово зменшувати та повторно вводити за необхідності.
Під час фази титрування у разі погіршення серцевої недостатності або непереносимості рекомендується спочатку зменшити дозу небівололу або негайно припинити її, якщо це необхідно (у разі сильної гіпотензії, погіршення серцевої недостатності з гострим набряком легенів, кардіогенним шоком, симптоматична брадикардія або AV-блокада).
Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності небівололом, як правило, тривале.
Не рекомендується різко припиняти лікування небівололом, оскільки це може призвести до тимчасового погіршення серцевої недостатності. Якщо лікування потрібно припинити, дозу слід зменшувати вдвічі щотижня.
Пацієнти з нирковою недостатністю
У разі помірної та помірної ниркової недостатності коригування дози не потрібно, оскільки титрування вгору до максимально переносимої дози коригується індивідуально. Немає досвіду у пацієнтів з важкими порушеннями функції нирок (креатинін у сироватці крові ≥ 250 мкмоль/л). Тому застосування небівололу цим пацієнтам не рекомендується.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Дані про лікування пацієнтів з печінковою недостатністю обмежені. Тому застосування таблеток Небітрикс цим пацієнтам протипоказано.
Коригування дози не потрібно, оскільки титрування вгору до максимально переносимої дози коригується індивідуально.
Діти та підлітки
Небіволол не рекомендується застосовувати дітям та підліткам до 18 років через відсутність даних про безпеку та ефективність.
4.3 Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.
Печінкова недостатність або порушення функції печінки.
Гостра серцева недостатність, кардіогенний шок або випадки декомпенсації серцевої недостатності, що вимагають в/в. інотропне лікування.
Синдром хворого синуса, включаючи синоатріальну блокаду.
АВ-блок другого та третього ступеня (без кардіостимулятора).
В анамнезі бронхіальна астма або хронічна обструктивна хвороба легень.
Брадикардія (серцевий ритм
Побічні ефекти перераховані окремо для гіпертонії та хронічної серцевої недостатності через відмінності в основному захворюванні.
Повідомлені побічні реакції, які в більшості випадків мають слабку та середню інтенсивність, зведені в таблиці нижче, класифіковані за класами систем органів та класифіковані за частотою:
Також повідомлялося про такі побічні реакції з деякими бета-адренергічними антагоністами: галюцинації, психоз, сплутаність свідомості, холодні/ціанотичні кінцівки, явище Рейно, сухість очей та очно-слизово-шкірна токсичність практололового типу.
Бета-блокатори можуть спричинити зменшення сльозотечі.
Хронічна серцева недостатність
Дані про побічні реакції у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю доступні в одному плацебо-контрольованому клінічному дослідженні, в якому взяли участь 1067 пацієнтів, які приймали небіволол, і 1061 пацієнт, що приймав плацебо. У цьому дослідженні загалом 449 пацієнтів, які приймали небіволол (42,1%), повідомили про принаймні причинно-наслідкові побічні реакції порівняно з 334 пацієнтами, які приймали плацебо (31,5%). Найчастіше спостеріганими побічними реакціями у пацієнтів, які приймали небіволол, були брадикардія та запаморочення, що спостерігалося приблизно у 11% пацієнтів. Відповідні частоти серед пацієнтів, які приймали плацебо, становили приблизно 2% та 2% відповідно. 7%.
Повідомлялося про наступні події щодо побічних реакцій (принаймні, можливо, пов’язаних із прийомом лікарських засобів), які вважаються особливо важливими для лікування хронічної серцевої недостатності:
- Погіршення серцевої недостатності відбулося у 5,8% пацієнтів, які приймали небіволол, порівняно з 5,2% пацієнтів, які приймали плацебо.
- Постуральна гіпотензія була зареєстрована у 2,1% пацієнтів, які приймали небіволол, порівняно з 1,0% пацієнтів, які приймали плацебо.
- Непереносимість спостерігалася у 1,6% пацієнтів, які приймали небіволол, порівняно з 0,8% пацієнтів, які приймали плацебо.
- Атріовентрикулярна блокада першого ступеня спостерігалася у 1,4% пацієнтів, які приймали небіволол, порівняно з 0,9% пацієнтів, які приймали плацебо.
- Набряки нижніх кінцівок повідомляли 1,0% пацієнтів, які приймали небіволол, порівняно з 0,2% пацієнтів, які приймали плацебо.
4.9 Передозування
Немає даних щодо передозування небівололом.
Симптоми передозування бета-блокаторів: брадикардія, гіпотонія, бронхоспазм та гостра серцева недостатність.
У разі передозування або гіперчутливості пацієнта слід ретельно спостерігати та лікувати у відділенні інтенсивної терапії. Слід контролювати рівень глюкози в крові. Всмоктування залишків лікарського засобу, які все ще присутні в шлунково-кишковому тракті, можна запобігти промиванням шлунка та введенням активованого вугілля та проносного. Може знадобитися штучне дихання. Брадикардію або великі блукаючі реакції слід лікувати атропіном або метилатропіном. Гіпотонію та шок слід лікувати плазмою/плазмозамінниками та, за необхідності, катехоламінами. Ефект бета-блокування можна придушити повільним внутрішньовенним введенням ізопреналіну гідрохлориду, спочатку у дозі приблизно 5 мкг/хвилину, або добутаміну, спочатку у дозі 2,5 мкг/хвилину, до досягнення бажаного ефекту. У важких для лікування випадках ізопреналін можна поєднувати з дофаміном. Якщо це не дає бажаного ефекту, можна розглянути можливість внутрішньовенного введення глюкагону від 50 до 100 мкг/кг. При необхідності ін'єкцію слід повторити протягом години, після чого слід внутрішньовенна інфузія 70 мкг/кг/год глюкагону, якщо це необхідно. У крайніх випадках стійкої до лікування брадикардії може бути встановлений кардіостимулятор.
5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
5.1 Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: Бета-адреноблокатори, селективні. Код ATC: C07AB 12
Небіволол - це рацемат двох енантіомерів, SRRR-небівололу (або d-небівололу) та RSSS-небівололу (або 1-небівололу). Він поєднує дві фармакологічні дії:
• Це конкурентний та селективний антагоніст бета-рецепторів: цей ефект приписується SRRR-енантіомеру (d-енантіомеру).
• Володіє м’якими судинорозширювальними властивостями завдяки взаємодії з L-аргініном/оксидом азоту.
Одноразові та багаторазові дози небівололу уповільнюють серцевий ритм та знижують артеріальний тиск у спокої та під час фізичних навантажень як у пацієнтів, що страждають на гіпертонічну хворобу, так і у гіпертоніків. Антигіпертензивний ефект зберігається під час хронічного лікування.
У терапевтичних дозах небіволол не виявляє альфа-адренергічний антагонізм.
Системний судинний опір зменшується під час гострого та хронічного лікування небівололом у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Незважаючи на уповільнення серцевого ритму, зменшення серцевого викиду в спокої та під час фізичних вправ може бути обмежене через збільшення систолічного об'єму. Клінічне значення цих гемодинамічних відмінностей у порівнянні з іншими антагоністами рецепторів бета1 не до кінця встановлено.
У пацієнтів з гіпертонічною хворобою небіволол підвищує опосередковану NO реакцію судин на ацетилхолін (АЧ), яка знижується у пацієнтів з дисфункцією ендотелію.
У плацебо-контрольованому дослідженні смертності та захворюваності, проведеному у 2128 пацієнтів віком ≥ 70 років (середній вік 75,2 року) зі стабілізованою хронічною серцевою недостатністю з або без порушення фракції викиду лівого передсердя (LVEF) (середній показник LVEF: 36 ± 12, 3%, з наступним розподілом: LVEF менше 35% у 56% пацієнтів, LVEF від 35% до 45% у 25% пацієнтів та LVEF більше 45% у 19% пацієнтів), що спостерігається протягом середнього періоду 20 місяців, Небіволол як додаткове стандартне лікування значно збільшив час до смерті або госпіталізації з серцево-судинних причин (первинна кінцева точка ефективності) із відносним зниженням ризику на 14% (абсолютне зниження: 4,2%). Такого зниження ризику було досягнуто через 6 місяців лікування і зберігалось протягом усього періоду лікування (середня тривалість 18 місяців). Ефект дії небівололу не залежав від віку, статі та фракції викиду фракції лівого передсердя у досліджуваній популяції. Перевага у смертності від усіх причин не була статистично значущою порівняно з плацебо (абсолютне зниження: 2,3%).
Зниження частоти раптових смертей спостерігалося у пацієнтів, які отримували лікування небівололом (4,1% проти 6,6%, відносне зменшення на 38%).
Експерименти на тваринах in vitro та in vivo показали, що Небіволол не має внутрішньої симпатоміметичної активності.
Експерименти на тваринах in vitro та in vivo показали, що небіволол не впливає на стабілізацію мембрани у фармакологічних дозах.
У здорових добровольців небіволол не робить значного впливу на максимальну фізичну здатність або витривалість.
5.2 Фармакокінетичні властивості
Обидва енантіомери небівололу швидко всмоктуються після перорального прийому. На всмоктування небівололу їжа не впливає; небіволол можна приймати з їжею або без їжі.
Небіволол широко метаболізується, частково до активних гідрокси-метаболітів. Небіволол метаболізується шляхом аліциклічного та ароматичного гідроксилювання, N-деалкілування та глюкуронізації; крім того, утворюються глюкуроніди гідрокси-метаболітів. Метаболізм небівололу шляхом ароматичного гідроксилювання підлягає CYP2D6-залежному генетичному окисному поліморфізму. Біодоступність перорального прийому небівололу в середньому становить 12% у пацієнтів із швидким метаболізмом і практично повна у пацієнтів з поганим метаболізмом. У рівноважному стані та в тій же дозі пікові концентрації незміненого небівололу у плазмі крові приблизно у 23 рази вищі у поганих метаболістів, ніж у швидких. Беручи до уваги незмінений препарат та активні метаболіти, різниця в максимальних концентраціях у плазмі становить від 1,3 до 1,4 рази. Через різну швидкість метаболізму дозу таблеток Небітрикс завжди слід коригувати відповідно до індивідуальних вимог пацієнта: тому пацієнтам із поганим метаболізмом можуть знадобитися менші дози.
У пацієнтів із швидким метаболізмом період напіввиведення небівололу становить у середньому 10 годин. Вони у 3–5 разів довші у пацієнтів із поганим метаболізмом. У пацієнтів із швидким метаболізмом рівні RSSS-енантіомеру в плазмі трохи вищі, ніж у випадку SRRR-енантіомеру. Ця різниця більша у пацієнтів із поганим метаболізмом. У пацієнтів із швидким метаболізмом період напіввиведення гідрокси-метаболітів обох енантіомерів становить у середньому 24 години, а у пацієнтів із поганим метаболізмом - приблизно вдвічі довший.
Рівні рівноважного рівня плазми у більшості пацієнтів (пацієнти з швидким метаболізмом) досягаються протягом 24 годин для небівололу та протягом декількох днів для гідрокси-метаболітів.
Концентрації в плазмі пропорційні дозі від 1 до 30 мг. Вік не впливає на фармакокінетичні властивості небівололу.
У плазмі обидва енантіомери небівололу зв’язуються переважно з альбуміном.
Зв’язування з білками плазми становить 98,1% для SRRR-небівололу та 97,9% для RSSS-небівололу. Об'єм розподілу становить від 10,1 до 39,4 л/кг.
Через тиждень після введення 38% дози виводиться із сечею, а 48% - з калом. Виведення із сечею незміненого небівололу становить менше 0,5% дози.
5.3 Доклінічні дані про безпеку
Доклінічні дані не виявляють особливої небезпеки для людини на основі традиційних досліджень генотоксичності та канцерогенного потенціалу.
6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ
6.1 Перелік допоміжних речовин
Кроскармелоза натрію
Колоїдний безводний силікат
6.2 Несумісність
6.3 Термін зберігання
6.4 Особливі заходи щодо зберігання
Це ліки не вимагає особливих умов зберігання.
6.5 Вид та вміст контейнера
Блістери з ПВХ/PVdC/алюмінію: упаковка по 14, 28, 30, 50, 100 таблеток.
Алюмінієві/алюмінієві блістери: упаковка по 14, 28, 30, 50, 100 таблеток.
Не всі розміри упаковки можуть продаватися.
6.6 Особливі запобіжні заходи щодо утилізації
Ніяких особливих вимог
7. ВЛАСНИК РАЗРЕШЕННЯ НА МАРКЕТИНГ
Glenmark Pharmaceuticals s.r.o., Hvězdova 1716/2b, 140 78 Прага 4, Чехія
8. РЕЄСТРАЦІЙНІ НОМЕРА
Небітрикс 2,5 мг: 58/0291/09-S
Небітрикс 5 мг: 58/0292/09-S
9. ДАТА ПЕРШОГО РЕЄСТРУВАННЯ/ПОВНОВЛЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ