золь inj 5x4 мл/8 мг (ампер. скло коричневий)
Зміст короткого опису характеристик (SPC)
Додаток No 1 до заяви про зміну реєстрації лікарського засобу, ev. ні. 2011/00013-Z1B
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Онсетроген 2 мг/мл
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
1 мл розчину для ін’єкцій містить 2 мг ондансетрону (у формі ондансетронію хлориду дигідрату).
Кожна ампула об’ємом 2 мл містить 4 мг ондансетрону.
Кожна ампула об’ємом 4 мл містить 8 мг ондансетрону.
Натрій: 3,6 мг на 1 мл розчину для ін’єкцій.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Розчин для ін’єкцій, ампула.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Ондансетрон призначений для лікування нудоти та блювоти, викликаних цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією, а також для профілактики та лікування післяопераційної нудоти та блювоти (PONV).
Діти та підлітки
Ондансетрон призначений для лікування нудоти та блювоти, спричиненої хіміотерапією (CINV) у дітей віком ≥ 6 місяців, а також для профілактики та лікування післяопераційної нудоти та блювоти (PONV) у дітей ≥ 1 місяця.
4.2 Дозування та спосіб введення
Для внутрішньовенних ін’єкцій або після розведення для внутрішньовенної інфузії.
Нудота і блювота, спричинені хіміотерапією та променевою терапією
Дорослі: Еметогенний потенціал протипухлинної терапії варіюється залежно від використовуваних доз та поєднання схем хіміотерапії та променевої терапії. Шлях введення та дозу ондансетрону слід коригувати та підбирати відповідно до рекомендацій нижче.
Еметогенна хіміотерапія та променева терапія:
Пацієнтам, які отримують еметогенну хіміо- або променеву терапію, ондансетрон вводять перорально або внутрішньовенно.
Більшість пацієнтів, які отримують еметогенну хіміотерапію або променеву терапію, повинні отримувати 8 мг ондансетрону у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції або короткочасної внутрішньовенної інфузії протягом 15 хвилин безпосередньо перед лікуванням, потім 8 мг перорально кожні 12 годин.
Що стосується перорального прийому ондансетрону, див. Короткий опис характеристик препарату для онсетрогену 4 мг та онсетрогену 8 мг, вкритих плівковою оболонкою.
У пацієнтів, які отримують високометогенну хіміотерапію, напр. цисплатин у високих дозах, ондансетрон можна вводити внутрішньовенно.
Показано, що ондансетрон є однаково ефективним протягом перших 24 годин хіміотерапії за таких режимів дозування:
• Одноразова доза 8 мг ондансетрону у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції безпосередньо перед початком хіміотерапії.
• Доза 8 мг ондансетрону у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції або у вигляді короткочасної внутрішньовенної інфузії протягом 15 хвилин безпосередньо перед хіміотерапією, після чого 2 додаткові внутрішньовенні дози 8 мг ондансетрону з інтервалом 2-4 години або безперервна інфузія 1 мг/годину до 24 годин.
• Одноразова доза 32 мг ондансетрону, розведена у 50-100 мл фізіологічного розчину або іншого сумісного інфузійного розчину (див. Розділ 6.2), і вводиться протягом щонайменше 15 хвилин безпосередньо перед хіміотерапією.
Схема дозування повинна визначатися виходячи з тяжкості еметогенного ефекту хіміотерапії.
Ефективність ондансетрону при лікуванні високоеметогенної хіміотерапії може бути посилена додаванням внутрішньовенної дози 20 мг дексаметазону фосфату натрію перед хіміотерапією.
Щоб запобігти затримці або тривалій блювоті через перші 24 години, пероральне лікування ондансетроном можна продовжувати протягом 5 днів після закінчення цитотоксичної терапії, див. Таблетки Onsetrogen, вкриті плівковою оболонкою SmPC.
Діти та підлітки:
Нудота та блювота, спричинена хіміотерапією, у дітей віком ≥ 6 місяців та підлітків:
Дозу для лікування нудоти та блювоти, спричиненої хіміотерапією, можна розрахувати, виходячи з площі поверхні тіла (BSA) або ваги - див. Нижче. Дозування на основі ваги призводить до вищих сумарних добових доз порівняно з дозуванням поверхні тіла - див. Розділи 4.4 та 5.1
Немає даних контрольованих клінічних досліджень щодо використання ондансетрону для запобігання затримці або тривалій нудоті та блювоті. Немає даних контрольованих клінічних досліджень щодо використання ондансетрону для профілактики нудоти та блювоти, спричиненої променевою терапією у дітей.
Дозування за площею поверхні тіла (BSA):
Ондансетрон слід вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної дози 5 мг/м 2 безпосередньо перед хіміотерапією. Внутрішньовенна доза не повинна перевищувати 8 мг.
Пероральне лікування може розпочатися через дванадцять годин і може тривати до 5 днів. (див. таблицю 1 нижче).
Загальна добова доза не повинна перевищувати дозу для дорослих 32 мг.
Таблиця 1: Дозування на основі поверхні тіла при хіміотерапії - діти ≥ 6 місяців та підлітки
і Внутрішньовенна доза не повинна перевищувати 8 мг.
b Загальна добова доза не повинна перевищувати дозу для дорослих 32 мг.
Дозування по масі:
Дозування на основі ваги призводить до вищих сумарних добових доз порівняно з дозуванням поверхні тіла - див. Розділи 4.4 та 5.1
Ондансетрон слід вводити безпосередньо перед хіміотерапією у вигляді одноразової внутрішньовенної дози 0,15 мг/кг. Внутрішньовенна доза не повинна перевищувати 8 мг.
Дві додаткові внутрішньовенні дози можна вводити з інтервалом у чотири години. Загальна добова доза не повинна перевищувати дозу для дорослих 32 мг.
Пероральне введення може розпочатися через дванадцять годин і може тривати до 5 днів. (див. таблицю 2 нижче).
Таблиця 2: Дозування на основі ваги при хіміотерапії - діти віком ≥6 місяців та підлітки
і Внутрішньовенна доза не повинна перевищувати 8 мг.
b Загальна добова доза не повинна перевищувати дозу для дорослих 32 мг.
Пацієнти старше 65 років добре переносять лікування ондансетроном, і не потрібно коригування дози, інтервалу дозування або шляху введення.
Також див. Розділ "Спеціальні групи пацієнтів".
Нудота та блювота після операції (PONV)
Дорослі
Для профілактики PONV ондансетрон можна вводити перорально або внутрішньовенно.
Ондансетрон можна вводити у вигляді одноразової дози 4 мг шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції під час введення анестезії.
Що стосується перорального прийому ондансетрону, див. Розділ «Клінізовані таблетки», вкриті оболонкою, таблеток Онсетроген 4 мг та Онсетроген 8 мг.
Лікування перевіреного PONV:
Для лікування встановленого PONV рекомендується одноразова доза 4 мг ондансетрону шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції.
Діти та підлітки
Післяопераційна нудота та блювота у дітей віком ≥1 місяця та підлітків.
Для профілактики PONV педіатричним пацієнтам, які перебувають на хірургічному втручанні під загальною анестезією, можна вводити разову дозу ондансетрону у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції (не менше 30 секунд) у дозі 0,1 мг/кг до максимальної дози 4 мг до, під час або після введення анестезії.
Для лікування PONV після хірургічного втручання під загальною анестезією у педіатричних пацієнтів разову дозу ондансетрону можна вводити у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції (не менше 30 секунд) у дозі 0,1 мг/кг до максимальної дози 4 мг ондансетрон.
Немає даних про використання ондансетрону для лікування післяопераційної блювоти у дітей віком до 2 років.
Досвід застосування ондансетрону для профілактики та лікування PONV у пацієнтів літнього віку обмежений. Однак пацієнти старше 65 років, які отримують хіміотерапію, добре переносять ондансетрон.
Також див. Розділ "Спеціальні групи пацієнтів".
Спеціальні групи пацієнтів
Пацієнти з нирковою недостатністю:
Не потрібно коригувати дозування, інтервал дозування або шлях введення.
Пацієнти з печінковою недостатністю:
У пацієнтів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю кліренс ондансетрону значно зменшується, а період напіввиведення ондансетрону в сироватці крові значно подовжується. Загальна добова доза ондансетрону у цих пацієнтів не повинна перевищувати 8 мг.
4.3 Протипоказання
Підвищена чутливість до ондансетрону або до інших селективних інгібіторів 5-НТ3-рецепторів (наприклад, гранісетрону, доласетрону) або до будь-якої з допоміжних речовин.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Повідомлялося про реакції гіперчутливості у пацієнтів з гіперчутливістю до інших селективних антагоністів 5-НТ3-рецепторів. Респіраторні події слід лікувати симптоматично, і лікарі повинні приділяти їм особливу увагу як попереднику реакцій гіперчутливості.
Оскільки досвіду застосування ондансетрону пацієнтам із серцевими захворюваннями обмежено, слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні ондансетрону з анестетиками пацієнтам з аритмією або дефектами провідності або пацієнтам, які отримують антиаритмічні засоби або бета-блокатори.
Про тимчасові зміни ЕКГ, включаючи подовження інтервалу QT, повідомлялося дуже рідко, переважно при внутрішньовенному введенні Онсетрогену.
Тому слід дотримуватися обережності пацієнтам із серцевими аритміями або порушеннями провідності, пацієнтам, які отримують антиаритмічні засоби або бета-адреноблокатори, а також пацієнтам зі значним електролітним дисбалансом.
Оскільки відомо, що ондансетрон подовжує час транзиту товстої кишки, після введення ондансетрону слід спостерігати за пацієнтами з ознаками підгострої кишкової непрохідності.
Профілактика нудоти та блювоти ондансетроном після операції на мигдаликах шийки матки та носа може маскувати прояви прихованих кровотеч. Тому за введенням ондансетрону за цими пацієнтами слід ретельно спостерігати.
Діти та підлітки:
Слід ретельно контролювати порушення функції печінки у дітей та підлітків, які отримують ондансетрон з гепатотоксичними хіміотерапевтичними препаратами.
Нудота та блювота, спричинені хіміотерапією:
При обчисленні дози на основі мг/кг та введенні трьох доз через чотиригодинні інтервали загальна добова доза буде вищою, ніж для одноразової дози 5 мг/м 2 з подальшою пероральною дозою. Порівняльна ефективність цих двох різних режимів дозування не досліджувалась у клінічних дослідженнях. Перехресне порівняння досліджень вказує на подібну ефективність в обох схемах - див. Розділ 5.1
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в ампулі, тобто він по суті не містить натрію.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Немає доказів того, що ондансетрон індукує або пригнічує метаболізм інших препаратів, які зазвичай вводяться в поєднанні з ним. Конкретні дослідження не показали жодної взаємодії між ондансетроном та алкоголем, темазепамом, фуросемідом, альфентанілом, трамадолом, морфіном, лідокаїном, пропофолом та тіопенталом.
Ондансетрон метаболізується кількома ферментами печінкового цитохрому P450: CYP 3A4, CYP 2D6 та CYP 1A2. Через велику кількість ферментів, здатних метаболізувати ондансетрон, інгібування ферментів або зниження активності одного ферменту (наприклад, генетичний дефіцит CYP 2D6) регулярно компенсується іншими ферментами і призводить до лише мінімальних або незначних змін загального кліренсу ондасетрону або дозування.
Фенітоїн, карбамазепін та рифампіцин:
Вищий пероральний кліренс та зниження концентрації ондансетрону в крові спостерігались у пацієнтів, які отримували сильні індуктори CYP 3A4 (наприклад, фенітоїн, карбамазепін та рифампіцин).
Дані досліджень на невеликій кількості пацієнтів свідчать про те, що ондансетрон може зменшити знеболюючий ефект трамадолу.
Прийом ондансетрону з ліками, що подовжують інтервал QT, може призвести до подальшого подовження інтервалу QT.
Одночасне застосування ондансетрону з кардіотоксичними препаратами (наприклад, антрациклінами) може збільшити ризик аритмій (див. Розділ 4.4).
4.6 Вагітність та лактація
Безпека ондансетрону для застосування під час вагітності у людини не встановлена. Дані про обмежену кількість вагітностей, що перебувають під впливом, не свідчать про несприятливий вплив ондансетрону на вагітність або на здоров’я плода/новонародженого. На даний момент відсутні інші відповідні епідеміологічні дані.
Дослідження на тваринах не вказують на прямі або непрямі шкідливі наслідки щодо вагітності, розвитку ембріона/плода, вагітності, пологів або пери- та постнатального розвитку. Однак дослідження на тваринах часто недостатньо передбачають відповідь у людей, тому використання ондансетрону під час вагітності не рекомендується.
Дослідження показали, що ондансетрон виводиться з грудним молоком тварин (див. Розділ 5.3). Тому рекомендується матерям, які приймають ондансетрон, не годувати грудьми своїх немовлят.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Ондансетрон не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
Побічні реакції наведені нижче за класифікацією органів та частотою. Частоту визначають наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до 2 в/в через 8 до 12 годин ондансетрон 4 мг перорально або ондансетрон 0,45 мг/кг внутрішньовенно + через 8-12 годин плацебо пе хіміотерапії, обидві групи отримували дозу 4 мг сиропу ондансетрон двічі на день протягом 3 днів, а повний контроль блювоти під час найгіршого дня хіміотерапії становив 49% (5 мг/м 2 в/в + ондансетрон 4 мг перорально) та 41% (0, 45 мг/кг внутрішньовенно + плацебо пе) Після хіміотерапії обидві групи отримували дозу 4 мг сиропу ондансетрону двічі на день протягом 3 днів.
Подвійне сліпе, рандомізоване, плацебо-контрольоване дослідження у 438 пацієнтів у віці від 1 до 17 років продемонструвало повний контроль блювоти під час найгіршого дня хіміотерапії у 73% пацієнтів, коли ондансетрон вводили внутрішньовенно 5 мг/м 2 в/в. разом з 2-4 мг дексаметазону перорально та у 71% пацієнтів, коли ондансетрон вводили у вигляді сиропу в дозі 8 мг + 2-4 мг дексаметазону перорально. в дні хіміотерапії. Після хіміотерапії обидві групи отримували дозу 4 мг сиропу ондансетрон двічі на день протягом 2 днів.
Ефективність ондансетрону у 75 дітей у віці від 6 до 48 місяців досліджували у відкритому, непорівняльному дослідженні з однією групою. Усі діти отримували три дози 0,15 мг/кг внутрішньовенно ондансетрон за 30 хвилин до початку хіміотерапії, а потім через чотири та вісім годин після першої дози. Повний контроль блювоти був досягнутий у 56% пацієнтів.
Інше відкрите, неоперативне, одноразове дослідження вивчало ефективність одноразової внутрішньовенної дози 0,15 мг/кг ондансетрону, а потім двох доз ондансетрону (4 мг у дітей у віці сс.