Прем'єр-міністр, що відходить, стверджує, що він захопив країну у важкі часи і опинився на ще складніших посадах.

остання

Вихідний прем'єр-міністр Петер Пеллегріні востаннє звернувся до народу Словаччини через публічну RTVS.

Прочитайте його повну промову:

Словаки та словаки, шановні співгромадяни!

Сьогодні востаннє я до вас звертаюся з позиції прем’єр-міністра. Для мене було честю служити Словацькій Республіці та вам, її громадянам, які щоденною працею створюють наші спільні цінності. Разом ми переживали кращі та складніші часи. Під час своїх незліченних зустрічей я щойно підтвердив загальновідому істину, що в Словаччині живуть вправні та працьовиті люди, які люблять свою батьківщину і пишаються нею.

Ви були великим натхненням для моєї роботи, за що я дякую вам усім. Я глибоко захоплююсь самовідданістю людей, які першими подали руку допомоги в лихах, що торкнулись Словаччини. Я особливо ціную прихильність нашого медичного персоналу до сьогоднішньої пандемії. Наполеглива праця та відданість людям у всіх сферах життя та їхня соціальна солідарність переконують мене щодня в тому, що нас, як націю, чекає позитивне майбутнє.

Ми живемо в той час, коли погляд на світ та цінності, в яких ми хочемо жити, принципово змінюються. Я вірю, що ми разом пройдемо цей тест на нашу людську, моральну та національну зрілість.

Як відомо, я обійняв посаду прем'єр-міністра в надзвичайно неспокійний час. Після вбивства журналіста та його дівчини у людей наростала напруга, а Словаччина очікувала змін на краще. Компанію розігнали та розділили.

Тому відразу після призначення я представив три основні пріоритети, які я хотів виконати на посаді прем’єр-міністра: заспокоїти ситуацію в суспільстві, зробити все для якнайшвидшого розслідування вбивства та відновлення пошкодженої назви Словаччини за кордоном.

З першого дня перебування на посаді я зробив усе можливе, щоб досягти цих пріоритетів. Ситуація в Словаччині нормалізувалася. За короткий час нам вдалося знайти та притягнути до відповідальності не лише винних у вбивстві, а й його клієнтів.

І мої зустрічі з президентами США, Росії, Китаю, представниками Європейського Союзу та Святішим Отцем свідчать про те, що сьогодні я виїжджаю зі Словаччини як країна, яку поважають за кордоном.

Зі зміною самої влади два роки тому ми успішно пройшли тест на демократію та конституційність. Доля держави вирішується не на вулиці, а на демократичних виборах.

Однак протягом двох років, будучи прем’єр-міністром, я зробив усе для того, щоб не лише формування уряду, але й його діяльність представляли позитивні та відповідальні зміни. Мій уряд був першим у словацькій історії, з якого жодному з його членів не довелося вийти через велику справу, некомпетентність чи некомпетентність. Ми продовжували будувати соціальну державу, щоб поступово покращувати життя всіх людей у ​​Словаччині. І ми також приступили до вирішення довготермінових проблем, що накопичились за всі 25 років існування Словацької Республіки.

Я намагався виконувати функції прем'єр-міністра зі смиренням та максимальною відповідальністю. Я заснув і встав з думкою, що я можу зробити для своєї країни того дня. Так мене вчили вдома. Моє велике бажання полягало в тому, щоб ми як нація перестали будувати стіни між собою і шукали шлях до себе.

Я намагався працювати таким чином, щоб у нас не було ненависті один до одного і не просто вказували на те, що нас розділяє, а шукали те, що нас об’єднує.
Можливо, мій підхід не завжди підходив кожному. Але навіть пілот літака не повинен бути прихильним до кожного пасажира. Але воно відповідає за життя всіх людей на борту без різниці, хоча вони можуть мати різні погляди.

Якщо я обійняв посаду прем'єр-міністра в турбулентний час, я залишу цю посаду в значно неспокійний час. Сьогодні Словаччина стикається з найбільш критичною ситуацією з моменту свого створення. Сьогодні ми воюємо не з іншою державою, а з підступною інфекцією, яка загрожує життю та здоров’ю всіх жителів Словаччини.

Ми повинні виграти цей бій, і ми повинні виграти його з якомога меншими втратами. Нам доводиться мати справу зі шкодою для нашого здоров'я, з негативними наслідками для словацької економіки та подолати почуття неуважності та безнадії.

Попереду у боротьбі з хворобою було два шляхи - легкий та силовий. Ми вирішили, що останнє, навіть ціною зменшення нашого особистого комфорту, захистить якомога більше людей від зараження та забезпечить нашій системі охорони здоров’я якнайкращу підготовку.

Уряд, яким я керував, зробив радикальні кроки, щоб уповільнити поширення коронавірусу. Можливо, деяким із них незручно і потрібна наша відмова. Однак, будь ласка, майте на увазі, що лише завдяки власній дисципліні та повазі до цих заходів ми можемо перемогти хворобу.

Ми підготували перші кроки, щоб допомогти економіці, що перебуває під загрозою зникнення, та людям, які не з власної вини можуть опинитися без роботи. Зокрема, новий уряд буде мати на увазі не лише підприємців, які перебувають у групі ризику, а й усіх працівників, яким потрібно утримувати сім’ї.

Однак я від усього серця побажаю, щоб ми не піддалися зневірі у цій важкій боротьбі з вірусом та його економічними наслідками. Ми не повинні втрачати віру в те, що ми можемо вирішити цю ситуацію разом якнайкраще. Не можна втрачати надію для всіх пацієнтів, що вони зможуть подолати інфекцію.

І ми не повинні втратити рішучості боротися всіма силами, хоча ми можемо побачити результати не відразу.

У важкі моменти словацьку націю завжди рятувала згуртованість, єдність та готовність жертвувати заради спільних інтересів. Сьогодні нам потрібна однакова рішучість і однакове почуття приналежності. Наші батьки, наші сусіди та наші друзі потребують нашої допомоги. Я бажаю всім нам з гордістю пройти цей тест.

Я також бажаю новому уряду досягти успіху в цій боротьбі та зробити все для кращого життя жителів Словаччини. І я бажаю всім нам змогти внести свій внесок у наш спільний успіх власною роботою.

Шановні співгромадяни,
Один з найбільших великих словацьких держав Мілан Растислав Штефанік сказав: "Неможливо для людей, що мають сильну відданість і наполегливість". Я бажаю всій Словаччині міцної відданості, великої наполегливості, згуртованості та національної єдності. Нехай наша рішучість стане джерелом внутрішньої сили, за допомогою якої ми разом зможемо успішно долати важкі часи.

Користуючись нагодою, я хотів би подякувати усім членам уряду за їх роботу, а також усім людям у Словаччині, які не соромляться прикласти руку до роботи та щиро допомагають своїй батьківщині впоратися з цією кризою.

Шановні громадяни,
для мене було великою честю служити відповідально та сумлінно у Словацькій Республіці та усім вам до останнього дня. Хай Бог захистить Словаччину.
Дякую за увагу.