Фізичне навантаження скелета впливає на вивільнення нейромедіаторів у кістковій тканині. Правильне тренування може не тільки запобігти остеопорозу, але і поліпшити якість кісток.

покращує

Американські дослідники кажуть, що спеціальне тренування може нормалізувати низьку щільність кісткової тканини та зменшити ризик остеопорозу. Також було встановлено, які нейромедіатори в кістковому метаболізмі відіграють роль у цьому процесі. Протягом 12 місяців тренувань у зразках крові досліджуваних підвищувався рівень фактора росту, який стимулює формування кісток, і одночасно знижувався рівень склеростину, сигнального білка, який допомагає розщеплювати кістки. Згідно з публікацією в журналі Blood, регулярні фізичні вправи, спеціально спрямовані на навантаження кісток і правильне харчування, можуть зменшити ризик переломів кісток. Такі спортивні заходи, як плавання або їзда на велосипеді, сприятливо впливають на серце та кровообіг, але не стимулюють ріст кісток.

Регулярні фізичні вправи можуть запобігти не тільки ожирінню, але і розвитку серцевих захворювань та діабету. Однак для захисту здоров’я кісток потрібні спеціальні вправи. Памела Хінтон (Університет Міссурі, Колумбія) та її дослідницька група показали, що фізичні вправи або стрибки два-три рази на тиждень збільшують низьку щільність кісткової тканини вже через кілька місяців. Аналіз зразків крові дав докази механізму цього процесу загоєння. Загальновідомо, що багаторазові фізичні навантаження стимулюють клітини кісток виробляти та зміцнювати кісткову масу. Це досягається за рахунок вивільнення нейромедіаторів, які регулюють структуру і розпад кісткової тканини. Це впливає, серед іншого, на вироблення фактору росту IGF-1, білка склеростину та паратгормону.

У дослідженні взяли участь 38 чоловіків (у віці від 25 до 60), які мали низьку щільність кісток у хребті та тазі. Чоловіків розділили на дві групи. Одна група виконувала різні стрибки на одній або двох ногах тричі на тиждень. Кількість стрибків поступово збільшували з 40 до 100 за тренування. Інша група брала участь у фітнес-тренуванні двічі на тиждень, що зосереджувалась переважно на стегнах та хребті. Вправи складалися з присідань, важкої атлетики та веслування. Усі учасники отримували ліки для задоволення своїх потреб у кальції та вітаміні D. Вимірювання щільності кісткової тканини, зроблене через шість місяців, показало покращення у всіх показниках, і значення залишалися високими до кінця дослідження. Рівень склеростину знизився на 4,5% у групі стрибків та на 9,5% у групі фітнесу. Рівні IGF-1 зросли приблизно на 26 відсотків в обох групах. Концентрація паратиреоїдного гормону протягом дослідження не змінювалася.

З дослідників ясно, що клітини кісток реагують на менший вміст склеростину та більшу продукцію IGF-1 під час фізичних вправ. Це посилює активність кісткоутворюючих остеобластів і одночасно пригнічує функцію остеокластів, які виконують розпад кісток у кістковій тканині. Якщо виробництво IGF-1 можна збільшити за допомогою спеціальної дієти або деяких активних інгредієнтів, нормалізація щільності кісткової тканини під час тренувань може бути ще прискорена.