Роль вітамінів в організмі пацієнта Частина 11
Рекомендовані статті за темою:
95% жінок активного дітородного віку страждають на поєднання фізичних симптомів різного ступеня тяжкості на певних етапах менструального циклу. Для деяких з них (це близько 5%) рівень скарг стає дуже серйозним. Лікарі синдром називають передменструальним синдромом і скорочено називають ПМС. ПМС давно не вважається хворобою. Сьогодні ансамбль із близько 150 симптомів вже лікується, хоча знаків запитання ще багато.
Спільна поява симптомів зазвичай викликає багато головних болів у медицині. Класична медицина воліє лікувати скаргу, яка супроводжується симптомом, знаючи її причину та лікування. Ситуація може ускладнитися, якщо симптом може мати кілька причин, і якщо кілька симптомів виникають одночасно навпіл, проблема стає майже некерованою. У таких випадках допомагає лише досвід, або залишаються здогади, що досить погано впливає на духовний світ пацієнтів. Крім того, лікування групи симптомів може відрізнятися від пацієнта до пацієнта. На жаль, число синдромів в наші дні збільшується.
Люди, які страждають на ПМС, давно вважалися психіатричними захворюваннями, оскільки чимала кількість таких симптомів є одними з найбільш характерних. Симптоми можна розділити на чотири групи:
• Група ПМС-А: тривога, дратівливість, нервова напруга, безсоння, депресія,
• Група ПМС-В: збільшення споживання води, затримка води та солі, здуття живота, набряклість обличчя, головний біль, втрата ваги,
• Група ПМС-С: підвищений голодний цукор, підвищений апетит, жадібне харчування, тривога, непритомність, слабкість, головний біль,
• Група ПМС-Д: депресія, безсоння, розгубленість, млявість, забудькуватість, ізоляція.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що не всі мають усі симптоми, і хронологія розвитку симптомів також, як правило, індивідуальна.
Причина ПМС
Щоб зрозуміти ПМС, слід почати з гормонального контролю менструального циклу. Двома найважливішими представниками гормональної системи, відповідальними за контроль циклу, є естроген і прогестерон. Наслідки аномальних змін їх рівня сприймають люди з ПМС.
У першій половині менструального циклу рівень естрогену починає зростати. Дратівливість організму зростає, оскільки естроген стимулює нервову систему. Підйом триває до кінця овуляції, а потім рівень гормону починає знижуватися. Зниження рівня естрогену, у свою чергу, сприяє розвитку депресивного стану. Крім того, естроген опосередковано впливає на процес регуляції рівня калію та натрію в організмі, що призводить до затримки води та, у більш важких випадках, набряків. Типові наслідки підвищеного рівня естрогену узагальнені в таблиці 1.
Прогестерон працює у фазі, протилежній естрогену, тобто на початку циклу він низький і починає зростати після овуляції. Прогестерон також називають рятівником для хворих на ПМС, оскільки він діє як природний антидепресант, відновлює лібідо, нормалізує рівень цукру в крові, полегшує роботу щитовидної залози та допомагає злити накопичену воду як природний сечогінний засіб. Це також допомагає витягати енергію з жирів, тим самим зменшуючи тягу до вуглеводів та нормалізуючи рівень міді та цинку.
Чи розвинеться ПМС взагалі і які симптоми він спричиняє, залежить від поточного рівня двох гормонів. Для пояснення безпосереднього виникнення симптомів було розроблено кілька теорій. Найважливішими з них є теорія простагландинів та теорія ефекту харчування.
Теорія простагландинів
Простагландини - це модифіковані версії ненасичених жирних кислот (вітаміни F). Їх формування відбувається в клітинах організму. Вони вважають різні їх похідні молекулами-хімічними месенджерами. Згідно з теорією, зміна відносної кількості різних простагландинів відповідає за розвиток ПМС. Два члени родини сполук, PGE1 та PGE2, відіграють ключову роль у менструальному процесі. PGE1 утворюється в основному з дієтичних так званих ненасичених жирних кислот омега-6, тоді як PGE2 утворюється переважно з арахідонової кислоти, що міститься в червоному м'ясі. Збільшення кількості ПГЕ2 за рахунок ПГЕ1 сприяє розвитку ПМС: це знижує больовий поріг в організмі, збільшує проникність капілярів і стінки судини. Нестача PGE1 спричиняє втому, головний біль та посилення тяги до солодкого. Фермент, який називається дельта-6-десатураза, має важливе значення для утворення PGE1, активність якого може пригнічуватися низкою факторів.
Найважливішими є:
• Генетична схильність
• Вживання надмірної кількості солодощів
• Зниження рівня цинку, магнію і вітамінів B6, B3 і C.
• Надмірне споживання насичених жирних кислот
Теорія ролі харчування
Порушення утворення згаданих вище простагландинів також може сприяти розвитку ПМС. Роль харчування суттєво обговорювалась при переліку факторів, що інгібують синтез PGE1. Крім того, вітаміну В6 і магнію відводиться більш важлива роль, забезпечуючи низку ферментів, які контролюють процеси, необхідні для нормального функціонування нервової системи.
Керованість ПМС
Управління ПМС - завдання непросте. Лікарі довго стояли безпорадно проти нього, оскільки, намагаючись полегшити найхарактерніші симптоми, вони часто опинялись у дивовижному, часто обтяжуючому стані. У багатьох випадках зміни способу життя призвели до значних поліпшень. Найважливіші зміни, яких слід дотримуватися, наведені в таблиці 2.
Роль мікроелементів у лікуванні ПМС
У попередніх частинах серії мова йшла про нестачу вітамінів, спричинену хворобою, та наслідки прийому, що перевищує щоденне споживання. Однак у випадку ПМС ситуація набагато складніша. Оскільки ми говоримо про сукупність симптомів, важко пов’язати будь-який із цих симптомів із наявністю або відсутністю певного вітаміну чи мікроелемента чи мінералу.
Дослідники намагалися відстежувати зміну кількості вітаміну, пов’язану з даним симптомом або симптомами інших захворювань. Так з’явився вітамін В6, який зіграв певну роль у лікуванні ряду захворювань, пов’язаних з нервовою системою. Іншим методом було нанесення на карту біохімічних змін, які відбуваються під час ПМС, а потім, у разі успіху, вивчити, які вітаміни потрібні для процесів, які вже були визнані, і чи не стають вони дефіцитними під час ПМС. Наступна версія дала досить заплутану картину. Нестачу вітамінів важко виявити при ПМС. Збільшення добавок основних вітамінів, пов’язаних із відомими процесами, призвело до неоднозначних результатів: у деяких спостерігалося значне поліпшення, але також була велика кількість випадків, коли втручання виявилося неефективним.
Не бажаючи бути вичерпними, давайте розглянемо результати, отримані з найбільш вивченими вітамінами.
Вітамін В6
Вітамін, про який найбільше згадували та вивчали стосовно ПМС. Незамінне в процесі синтезу серотоніну, а також в експериментах на тваринах, зниженому впливі естрогену. Однак жоден експеримент чи дослідження не показали, що дефіцит вітаміну В6 є наслідком ПМС! У дослідженнях на добровольцях-жінок доза застосовувалась від 200 до 400 мг на день, що приблизно в 2-400 разів перевищувало добову потребу. Експерименти показали, що вам потрібно приймати цю кількість принаймні 3 місяці, щоб побачити якісь позитивні ефекти взагалі. У багатьох жінок виникають серйозні побічні ефекти в результаті прийому величезної дози вітаміну. Найважчими симптомами були зміни нервової системи: пальці на стопах і кистях пацієнтів оніміли і важко ходили. З появою симптомів цю кількість прийому вітаміну В6 негайно припинили.
Більшою проблемою було те, що в ряді досліджень навіть такі високі дози вітаміну В6 не викликали жодних поліпшень. Зовсім недавно лікарі віддавали перевагу прийому комплексу вітамінів групи В. B-вітамінний комплекс - це поєднання B-вітамінів. Препарати зазвичай містять лише кількість, необхідну для добової потреби. При детальному розгляді ми повернулися до вихідного рівня, що регулярний прийом полівітамінів з добовою потребою у вітамінах також може бути ефективним. Акцент робиться на регулярному збиранні, в результаті чого ми переконуємось, що не бракує.
Вітамін А.
Під час ПМС рівень прогестерону в жіночому організмі знижується. Підвищення його значно зменшує симптоми ПМС. Вітамін А сприяє підвищенню рівня прогестерону. Перш ніж хтось зможе засвітити очі, мені потрібно заспокоїти настрій! Тут теж були проблеми з ефективною дозою. Необхідного підвищення рівня прогестерону можна досягти, приймаючи щодня 30 мг вітаміну А (100 000 МО). Добова потреба у вітаміні А для жінок становить 0,8 мг (2667 МО). Дози для полегшення симптомів ПМС можуть бути небезпечними, оскільки головний біль, сухість шкіри, випадання волосся, стомлюваність, розлади кісток та пошкодження печінки часто перевищують 25000 МО на день. Якщо ви все-таки хочете спробувати, рекомендується суворий медичний огляд, і якщо виникають якісь проблеми, прийом слід негайно припинити.
Вітамін Е
Наскільки нам відомо, ПМС не викликає дефіциту вітаміну Е, однак клінічне дослідження показало, що 300 МО вітаміну Е на день може зменшити симптоми. Ця кількість у 20 разів перевищує добову потребу, але, на щастя, у випадку з вітаміном Е набагато більша кількість дотепер не спричинила шкідливих побічних ефектів. Але, щоб і тут ситуація була повністю зрозумілою, пізніше було проведено подібне дослідження з використанням 400 МО вітаміну Е на день. В кінці дослідження позитивних ефектів не спостерігалось.
Доктор Ошкар Шабо
IX. клас 8