проблеми

Чи є у вас люди навколо, яким потрібно мати все ідеально? У вас склалося враження, що якщо вони не дають 100% навіть під час написання квитка на відпочинок, то вони відчувають, що вони цього не заслуговують? Чи хочуть вони бути кращими за середні, і тому мають високі вимоги не лише до себе, а й до інших? Якщо ви знаєте таку людину або ви самі з'явилися в цих словах, знайте, що ця стаття орієнтована на перфекціонізм та перфекціоністи.

Причина перфекціонізму може критися в ранньому віці

У дитинстві інші люди, можливо, оцінили їхню завзятість і здатність ретельно працювати. В результаті вони, очевидно, навчились цінувати себе лише за згодою та вдячністю інших людей. Однак самооцінка базується насамперед на зовнішніх стандартах і може спричинити вразливість та надмірну чутливість до думок та критики інших. Намагаючись захиститися від такої критики, перфекціоніст може вирішити, що досконалість - це його єдиний захист. Однак можуть бути й інші причини.

Зазвичай перфекціоністи мають менш задовільні міжособистісні стосунки, оскільки вони схильні боятися чи передбачати несхвалення та неприйняття оточуючих людей. Тому що вони можуть реагувати оборонно і відчужувати інших. Не усвідомлюючи цього, перфекціоністи також можуть застосовувати свої нереально високі стандарти до навколишнього середовища, маючи занадто багато вимог та критики замість похвали. Крім того, перфекціоністи уникають того, щоб інші бачили їхні помилки, унеможливлюючи оточуючих сприймати їх більше, ніж людей, і таким чином виглядати більш симпатичним.

Важливо усвідомити, що перфекціонізм небажаний, особливо в захисті власного здоров’я. Згідно з дослідженнями перфекціонізм корелює з депресією, тривожністю, розладами харчування та іншими проблемами психічного здоров’я. Адже досконалість - це ілюзія, яка недосяжна.

Якщо хтось хоче позбутися своїх перебільшених претензій, бо усвідомлює, як їм шкодять не лише в галузі праці, а й у міжособистісних стосунках, ось кілька порад, як це зробити:
• Ставте реалістичні та досяжні цілі, виходячи із власних побажань та потреб. Це призведе до посилення почуття самооцінки.
• Послідовно встановлюйте свої цілі. Коли досягнете однієї мети, поставте іншу.
• Експериментуйте зі стандартами успіху. Виберіть будь-яку діяльність і замість того, щоб намагатись на 100%, намагайтеся робити це на 90%, 80% або навіть 60% успіху. Це допоможе вам усвідомити, що світ не закінчується, коли все не ідеально.
• Зосередьтеся на процесі дії, а не лише на кінцевому результаті. Оцінюйте свій успіх не лише з точки зору результатів, але й з точки зору самої діяльності. Запитайте себе, чи сподобалась вам робота.
• Не бійтеся робити помилки і не бійтеся просити інших про допомогу. Не втрачайте можливості вчитися на своїх помилках і наближатися до інших.
• Навчіться розрізняти високопріоритетні та менш важливі завдання. «Свідомо» докладайте менше зусиль до менш важливих завдань, а не 100% зобов’язань.

Звичайно, ця стаття присвячена перебільшеним перфекціонізм, що викликає у його власника видимі проблеми на рівні психічного досвіду, міжособистісних стосунків або в галузі праці. Десь позитивно сприймається адекватний рівень перфекціонізму, напр. у спорті, але не повинен перевищувати здоровий рівень.