реферат

Мета: Визначити поширеність підвищеного рівня жиру в печінці та рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) у японських жінок із ожирінням та з’ясувати фактори, що сприяють зміні жиру та підвищенню рівня АЛТ у групі.

аланінамінотрансферази

Дизайн: Дослідження поперечного перерізу та популяції.

Предмети: Із загальної кількості 4366 жінок, які щорічно проходили медичний огляд, для аналізу було відібрано 4211 жінок. Всі 4211 жінок були негативно оцінені на маркери вірусу гепатиту.

Вимірювання: Кількість клітин периферичної крові, біохімічні тести печінки, рівень глюкози, холестерину та тригліцеридів натще, сечова кислота, глікозильований гемоглобін A1c та ультразвук.

Результати: Ультрасонографічні дані про підвищення рівня печінки та АЛТ спостерігались у 391 (9,3%) та 238 (5,7%) у 4211 жінок. Частота збільшення рівня печінки та рівня АЛТ зростала із збільшенням ступеня ожиріння. Частота підвищення рівня АЛТ була вищою у жінок з жирною печінкою, ніж у жінок без жирової печінки серед групи, що не страждає ожирінням або легким ожирінням. Однак частота підвищення рівня АЛТ не суттєво відрізнялася у жінок із жировою печінкою та жінок без жирової печінки у групі із сильним ожирінням. Багатофакторний аналіз показав, що ожиріння, гемоглобін (≥14 г/дл), тригліцериди (≥150 мг/дл), цукровий діабет та жирова печінка були важливими предикторами підвищення рівня АЛТ. Однак лише дві змінні - гемоглобін (≥ 14 г/дл) та наявність діабету були значущими у групі важкого ожиріння.

Висновки: Підвищення рівня АЛТ, не пов’язане з жировою печінкою, часто спостерігалося у жінок із ожирінням, що свідчить про те, що ожиріння безпосередньо пов’язане з підвищенням рівня АЛТ у жінок із ожирінням у Японії. Крім того, гемоглобін (≥ 14 г/дл) був сильним предиктором підвищення рівня АЛТ у групі важкого ожиріння.

Поширеність людей із зайвою вагою зростає в розвинутих країнах та країнах, що розвиваються (Kuczmarski et al., 1997; Kopelman, 2000; Hamaguchi & Sakata, 2001). Метаморфоз жирової печінки є поширеним явищем у цих людей із ожирінням, і жирова печінка набуває поширення в епідемії ожиріння (Falck-Ytter et al., 2001; Day, 2002). В Японії хронічні захворювання печінки у більшості пацієнтів викликані вірусами гепатиту В або С (Nishioka et al., 1991; Yamada et al., 1995). Однак жирова печінка останнім часом збільшилась із збільшенням поширеності ожиріння через зміни способу життя, включаючи фізичну бездіяльність, та збільшення щоденного споживання жиру (Hamaguchi & Sakata, 2001). Хоча зміна жиру в печінці пов'язана з підвищеним рівнем аланінамінотрансферази (АЛТ), більшість людей з жировою печінкою при ультразвуковому дослідженні демонструють нормальний рівень АЛТ (Yano et al, 2001; Sakugawa et al, 2003).

Більшість жирних печінок у звичайних жінок не спричинені алкоголем, оскільки жінки з регулярним вживанням алкоголю в Японії зустрічаються рідко (Nomura et al, 1988). Безалкогольний стеатогепатит (НАСГ) є важкою формою неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) і тісно пов’язаний з жіночою статтю, старшим віком, ожирінням та цукровим діабетом II типу (Ludwig et al., 1980; Falck-Ytter та ін., 2001 день, 2002 р.) (Sheth, 1997; James & Day, 1998; Nomura et al., 1988). Більшість пацієнтів з НАСГ безсимптомні та мають підвищений рівень печінкових ферментів (Bacon et al, 1994). Було проведено кілька досліджень щодо поширеності жирової патології печінки або ферментів печінки у більших популяціях осіб з легким та середнім ступенем ожиріння (Nomura et al, 1988; Day, 2002).

Метою цього дослідження було визначити поширеність підвищеного рівня жиру в печінці та рівня АЛТ у жінок із ожирінням японських жінок та з'ясувати фактори, що сприяють зміні жиру та збільшенню рівня АЛТ у групі.

Предмети та методи

У період з січня 2000 року по грудень 2000 року загалом 4366 здорових жінок пройшли медичний огляд в Окінавській загальній службі охорони здоров’я. Усі вони були японцями, які мешкали на островах Окінава в Японії у віці від 21 до 88 років: 87% - у віці від 40 років. Слід зазначити, що медичний огляд не був обов’язковим, і жінки відвідували медичний огляд за своїм вибором, і тому відбір проб не був випадковим.

Індекс маси тіла (ІМТ; кг/м2) розраховували для всіх жінок. Ожиріння визначали як ІМТ> 25 кг/м2, як рекомендувало Японське товариство ожиріння (Yoshiike et al., 1998). Жінок розподілили на три групи: ненормальні (ІМТ 30 кг/м2).

Лабораторні дослідження включали кількість клітин периферичної крові, тести функції печінки (аспартатамінотрансфераза, АЛТ, γ-глутамілтранспептидаза, лужна фосфатаза), рівень глюкози, холестерину та тригліцеридів натще, сечової кислоти, глікозильований гемоглобін A1c (гепатит В HbA1bis) та антитіла проти гепатиту С вірус (анти-HCV).

Стандартні аналізи печінки проводили на багатоканальному автоаналізаторі. HBsAg вимірювали комерційно доступним імуноферментним аналізом (Enzygnost, Berling, Німеччина). Анти-HCV тестували за допомогою імуноферментного аналізу другого покоління (Ortho Diagnostics, Raritan, NJ, США).

Діагностику жирової печінки проводили за допомогою УЗД згідно (Severtmutt et al, 1986). Критерієм жирової тканини печінки була гіперехогенна тканина печінки з дрібним щільно відбитим відлунням. Ступінь зміни жиру оцінювали за зменшенням амплітуди відлуння з глибиною, збільшенням різниці в амплітуді відлуння між печінкою та нирками та втратою відлуння від стінки ворітної вени.

Наявність цукрового діабету визначали як глюкозу в крові натще ≥126 мг/дл та/або HbA1c ≥6, 1. (Японський комітет з діагностичних критеріїв цукрового діабету при цукровому діабеті, 1999; Takahashi et al, 2000). Наявність високого кров'яного тиску визначали як систолічний кров'яний тиск ≥ 140 мм рт.ст. та/або діастолічний кров'яний тиск ≥ 90 мм рт.ст.

Основною кінцевою точкою було виявлення наявності або відсутності підвищеного рівня АЛТ у поєднанні з клінічно пов'язаними змінними: віком, ІМТ та артеріальною гіпертензією, гемоглобіном, загальним холестерином, тригліцеридами, сечовою кислотою, цукровим діабетом, жировою печінкою. Всі змінні були включені до багатовимірного логістичного регресійного аналізу для пошуку незалежних предикторів наявності або відсутності підвищеного рівня АЛТ.

Безперервні змінні порівнювали між людьми, що не страждають ожирінням, легким ожирінням та сильним ожирінням, за допомогою двостороннього t-критерію Стьюдента. Кореляція між цими змінними була проаналізована за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона. Категоричні змінні порівнювали з точним тестом Фішера. Багатовимірний аналіз тестували за допомогою логістичного регресійного аналізу. Для статистичного аналізу використовували статистичне програмне забезпечення SPSS. Статистично значуще значення P було менше 0,05.

результат

Серед 4366 жінок, які пройшли медичне обстеження, 141 виявила позитивний результат на HBsAg та 14 - на анти-HCV (ніхто не був позитивним ні на HBsAg, ні на анти-HCV). Суб'єкти з HBsAg або анти-HCV були виключені з цього дослідження; для аналізу були використані дані решти 4211 жінок.

З 4211 жінок без маркерів вірусу гепатиту 238 (5,7%) виявили підвищений рівень АЛТ. ALT та деякі з наступних кількісних змінних суттєво корелювали: вік, ІМТ, систолічний артеріальний тиск, гемоглобін, глюкоза в крові, HbA1c, загальний холестерин у сироватці крові, тригліцериди та сечова кислота (згідно з коефіцієнтом кореляції Пірсона, дані не наведені). Якщо класифікувати їх на дві категорії (нормальні або аномальні, наявні або відсутні, вище або нижче), вісім змінних були пов’язані зі збільшенням рівня АЛТ (таблиця 1).

Стіл в натуральну величину

Жирна печінка була виявлена ​​у 391 (9,3%) з 4211 жінок за допомогою ультразвуку, і її частота зростала із збільшенням ступеня ожиріння (табл. 2). З 391 жінки з жировою печінкою 66 (16,9%) показали підвищений рівень АЛТ, частота якого також зростала із збільшенням ступеня ожиріння, а 4,5% жінок без жирової печінки спостерігали збільшення АЛТ, частота яких зростала. також зростала зі збільшенням ступеня ожиріння. Частота підвищення рівня АЛТ була вищою у жінок з жирною печінкою, ніж у жінок без жирової печінки у групі ноноба та у групах з легким ожирінням. Однак частота підвищення рівня АЛТ не суттєво відрізнялася у жінок з жирною печінкою та жінок без жирової печінки у групі тяжкого ожиріння (табл. 2).

Стіл в натуральну величину

Хоча було 8 клінічних змінних, пов'язаних з підвищенням рівня АЛТ, пов'язаних з одинадцятьма аналізами (таблиця 1), логістичний регресійний аналіз показав, що п'ять із восьми змінних були достовірно і незалежно пов'язані з підвищенням рівня АЛТ (таблиця 3). Для дослідження ефекту модифікації між ожирінням (ІМТ ≥25) та наявністю жирової печінки у логістичну модель було включено термін взаємодія (ожиріння × жирова печінка). Не було взаємодії між ожирінням та наявністю жирової печінки (табл. 3). Логістичний регресійний аналіз також проводили з використанням змінних, відмінних від ІМТ, як незалежних предикторів у кожній з цих трьох груп (відсутність ожиріння, легке ожиріння та тяжке ожиріння). Наявність жирової печінки незалежно асоціювалось із збільшенням рівня АЛТ у групі, яка не страждає ожирінням або легким ожирінням. Однак зв’язок між наявністю підвищеного жиру в печінці та АЛТ не спостерігався у групі важкого ожиріння, і лише дві змінні (гемоглобін та наявність діабету) були суттєво пов’язані з підвищеним АЛТ у цій групі (таблиця 4).

Стіл в натуральну величину

Стіл в натуральну величину

Клінічні змінні, що передбачають наявність ультрасонографічних даних про жирність печінки, також досліджували за допомогою багатовимірного аналізу. У всіх жінок п’ять змінних були незалежно пов’язані з наявністю жирової печінки: ІМТ ≥25 (Р 40 МО/л (Р 1, що є маркером прогресуючого фіброзу в НАСГ (Falck-Ytter et al, 2001)), рідко спостерігається при важкому ожирінні.

У це дослідження ми включили лише жінок, але щорічні огляди здоров'я включають багато чоловіків. Дослідження загальної популяції в Японії показали, що 73% чоловіків вживають алкоголь під час медичних оглядів, а 12,5% - більше 453 мл на тиждень (Nomura et al., 1988; Yano et al., 2001). Для діагностики НАЖХП необхідний суворий анамнез нормального споживання алкоголю та середнього споживання алкоголю менше 40-210 г/тиждень (Falck-Ytter et al, 2001). Отримати інформацію про споживання алкоголю від членів сім'ї, які тісно контактують з кожним предметом, важко під час популяційних досліджень. Більшість суб'єктів здоров'я чоловіків можуть не відповідати критеріям НАЖХП через нормальне споживання алкоголю (Nomura et al, 1988). Тому ми виключили з цього дослідження суб’єктів здоров’я чоловіків, щоб мінімізувати можливість включення пов’язаних із алкоголем захворювань печінки. Більшість суб'єктів охорони здоров'я жінок регулярно не вживали алкоголь. Раніше ми опитали 128 пацієнтів із захворюванням, які мали підвищений рівень АЛТ, і лише в одного з них (0,8%) в анамнезі було регулярне вживання алкоголю. Суб'єкти цього дослідження могли включати деяких жінок, які в анамнезі регулярно вживали алкоголь, але ефект алкоголю, можливо, був досить незначним і не міг вплинути на дані.

Підсумовуючи, підвищення рівня АЛТ, не пов’язане з жировою печінкою, часто спостерігалося у жінок із ожирінням, особливо у жінок з важким ожирінням, що свідчить про те, що ожиріння безпосередньо, а не опосередковано через жирову печінку, пов’язане з підвищеним рівнем АЛТ у японських жінок. . У жінок із важким ожирінням лише підвищення рівня гемоглобіну ≥ 14 г/дл та стан діабету були пов’язані незалежно від збільшення рівня АЛТ.

Дякую

Ми вдячні доктору Козен Кінь та інші співробітники Асоціації охорони здоров'я Окінави за співпрацю.