дупу, жінки. р. вульгарний попка, пряма кишка;

синоніми слова синоніми

ритка, -й, -тек жінки. р. zdrob. слабкий. фам. сідниці: Марек стирчить дупу з колиски. (Гек.)

ritenuto присл. (тал.) худ. стримано

ритмайстер, -тра людина. р. застарілий. Офіцер колишніх німецьких та австро-угорських армій, капітан: Пол був майстром ритму в армії генерала Хайстера. (Jégé) (Солдати) практикував майстра ритму живота. (Заб.)

дупу м. анат. відносно сідниць, прямої кишки, області сідниць, прямої кишки: r. сфінктер (м’яз);
р. отвір заднього проходу

  • риторнель, -у 6. с. -е, я. ні. -у чоловік. р.

    1. поет. своєрідна тривіршова строфа;

    2. худ. повторена заключна частина пісні у старих мадригалах;
    інструментальна увертюра, інтермедія та увертюра у старих вокальних композиціях

    сідниці, а середній. нар. нижня, нижня частина снопа: (Снопи) були досить волохатими, не знаючи, де анус, де він закладений. (Кук.) Посіпали товари снопами на стерні. (Кук.) Це гарно відрегульовано (снопи), щоб дупа чи голова не стирчали. (Зірка)

    ритуал, -у, 6. с. -і, мн. ні. -у чоловік. р. цирк.

    1. книга церемоніальних регламентів: Естергом р.;
    Єпископ освятив картину за ритуалом. (Вадж.)

    ритуальне додавання. м. обрядовий, обрядовий: р-е халат, р. мову;
    р-дієта (ви.), передбачена церемонією (наприклад, для євреїв);

    ритуальні аксесуари: посуд r. готовий (ти.)

    обряд, -то людина. р. цирк. церемонія: язичницька, християнська, поховальна;
    Сина охрестили за римським обрядом. (О. Кінг)