Що буде судити суд

Оцінка підстав для визнання шлюбу недійсним

типова

Не існує законного права на анулювання шлюбу, тобто суд не зобов'язаний розлучати подружжя. Відповідно до розділу 22 Сімейного закону розлучення може бути анульоване шляхом розлучення лише в обґрунтованих випадках. Суд оцінює обґрунтування відповідно до таких критеріїв:

  • відносини між подружжям серйозно порушуються
  • відносини між подружжям остаточно порушуються
  • шлюб не може виконати свою мету (метою шлюбу є головним чином створення сім'ї, створення здорового сімейного середовища, виховання дітей, взаємодопомога та задоволення емоційних та сексуальних потреб)
  • від подружжя не можна очікувати відновлення подружнього спільного життя
  • суд завжди враховує інтереси неповнолітніх

Якщо вищезазначені критерії дотримані, суд може розлучитися, якщо ні, суд відхилить клопотання про розлучення.

Розлучення у шлюбі відбувається в першу чергу, коли подружжя чи подружжя не виконують подружні зобов'язання, встановлені в § 18 та § 19 Сімейного закону. Вони передбачають:

  • подружжя рівні за правами та обов'язками у шлюбі. Вони зобов’язані жити разом, бути вірними, поважати гідність один одного, допомагати одне одному, піклуватися про дітей разом та створювати здорове сімейне середовище
  • Обидва подружжя зобов'язані піклуватися про потреби сім'ї, створеної шлюбом, відповідно до своїх можливостей, можливостей та майнових умов. Особистий догляд за дітьми та домашніми господарствами також задовольняє потреби сім'ї
  • справи, що стосуються сім'ї, вирішуються спільно подружжям. Якщо вони не погоджуються з основних питань, суд вирішить клопотання одного з них
  • жоден із подружжя не потребує згоди другого з подружжя для здійснення професії та працевлаштування

Вирішення питань батьківських прав та обов'язків

Іншим обов'язком суду є вирішення питань про права та обов'язки батьків щодо дитини. Між батьківськими правами та обов'язками, передбаченими § 28 абз. 1 Сімейного закону, зокрема, включають:

  • систематичний та послідовний догляд за вихованням, здоров’ям, харчуванням та всебічним розвитком неповнолітньої дитини,
  • представництво неповнолітньої дитини,
  • управління майном неповнолітньої дитини.

У своєму рішенні суд регулює таке:

  • якому неповнолітній довіряє особистий догляд
  • хто представлятиме майно неповнолітньої та управлятиме нею
  • як батько повинен сприяти його або її утриманню
  • коригування контакту батьків, відповідно обидва батьки з неповнолітньою дитиною (регулювання контактів неповнолітньої з батьками або батьками може регулюватися договором батьків про контакт з дитиною до оголошення рішення суду. Цей договір регулює лише регулювання контактів з неповнолітньою дитиною а не інші згадані вище батьківські права та обов'язки.)

Угода про здійснення батьківської відповідальності

Рішення суду про батьківську відповідальність може бути замінено домовленістю про здійснення батьківської відповідальності. Ця угода підлягає затвердженню судом, який завжди враховує інтереси неповнолітнього при оцінці цього договору. У § 26 Сімейного закону зазначено, що у разі зміни обставин суд може навіть без руху змінити рішення про здійснення батьківських прав та обов’язків або угоду про здійснення батьківських прав та обов’язків.