факультет
Технічний університет у Кошицях та його машинобудівний факультет завершили ювілейний 65-річний ювілей із дня заснування у 2016/2017 навчальному році. Він підписується на історичну спадщину Гірничої академії в Банській Штявниці і, отже, на наближення 254-ї річниці її заснування рішенням Марії Терезії від 13 грудня 1762 р. Скасувати академію, яка з 1904 р. Була перейменована в Гірничо-лісовий університет/1905 р., Відбулося в 1919 р. Тільки на підставі Закону № 170 Sb. від. 25 червня 1937 р. Технічний університет ім. М. Р. Штефаніка в Кошицях. Першим її ректором був проф. Юрай Хронець (4.8.1938). Трагічні події після Віденського арбітражу змусили евакуювати школу спочатку до Прешова, а згодом до Мартіна. 25 липня 1939 р. Закон No. 108 Sb. від. заснував Словацький технологічний університет у Братиславі як наступник Технологічного університету Dr. М. Р. Штефаніка в Кошицях. Технічний університет Кошице був створений вдруге урядовим розпорядженням від 8 липня 1952 року, і одним з перших трьох факультетів цього університету був механічний факультет, який називався факультетом важкої техніки.

Створення Технічного університету в Кошицях стимулювалось головним чином намірами побудови металургійної бази на сході Словаччини. Індустріалізація Словаччини у галузях машинобудування, металургії, енергетики, видобутку та переробки сировини вимагала великої кількості інженерів-машинобудівників. Після десятиліття існування факультет зробив значний внесок у створення наукового факультету UPJŠ у Кошицях. Вона надала значних особистостей для створення сьогоднішнього факультету електротехніки та інформатики, а згодом і для створення будівельного факультету. Коли був створений факультет професійних студій Технічного університету в Кошицях із головним офісом у Прешові, згодом перейменований на Факультет виробничих технологій, значна частина відокремленого робочого місця Машинобудівного факультету з місцем у Прешові перейшла до цього факультету . Машинобудівний факультет також був при створенні економічного факультету, і значну частину сьогоднішнього факультету мистецтв становить колишня кафедра дизайну, яка перейшла з машинобудівного факультету.

За період свого існування машинобудівний факультет здобув освіту понад 400 бакалаврів, приблизно 13000 інженерів та майже 300 кандидатів наук, відповідно. докторанти.

За останні майже 65 років з моменту свого другого створення факультет перетворився на визнаний науковий та освітній заклад у країні та за кордоном.

З моменту свого створення факультет очолювали декани:

  • проф. RNDr. Франтішек Юрга (1952-1955)
  • проф. Доктор. Інж. Йозеф Ондра (1955-1958)
  • проф. Інж. Олександр Доктор (1958-1961, 1966-1969, 1969-1971)
  • проф. Інж. Ян Буда, доктор медичних наук (1961-1966, 1972-1990)
  • проф. Інж. Алойз Пажак, доктор медичних наук (1971-1972)
  • проф. Інж. Володимир Климо, к.с.н. (1990, 1991-1994)
  • док. RNDr. Володимир Пеняк, к.с.н. (1994-1997)
  • Доктор наук проф. Інж. Франтішек Требуна, CSc. (1997-2000, 2001 - 2003)
  • Доктор наук проф. Інж. Мирослав Бадіда, к.т.н. (2003-2011)
  • Доктор наук багато. проф. Інж. Франтішек Требуна, CSc. (2011-2019)
  • Доктор наук багато. проф. Інж. Йозеф Зівчак, доктор філософії, MPH (2019 - сьогодні)

У науково-педагогічному керівництві та нарощуванні кредиту факультету взяли участь кілька важливих особистостей, серед яких, окрім вже згаданих, проф. Франтішек Блащик, проф. Йозеф Дірхан, проф. Гейза Дунай, проф. Гейза Еггенбергер, проф. Іван Гоц, проф. Володимир Гайко, проф. Золтан Хоссурети, проф. Андрій Гривнак, проф. Ян Якубік, проф. Вінсент Ясан, проф. Франтішек Камен, проф. Отакар Кастанек, проф. Юрай Косабек, проф. Андрей Медвець, проф. Юрай Муранський, проф. Ладислав Поллак, проф. Франтішек Поляк, проф. Матей Ракош, проф. Стефан Самсон, проф. Гастон Ліемерт, проф. Іван Слімак, проф. Антон Сопко, проф. Йіндріх Шпал, проф. Норберт Шутор, проф. Фердинанд Шуянський, проф. Ладислав Зборай, проф. Смрчек, проф. Салокий, проф. Такач, проф. Горбай, проф. Пажак, проф. Кнєвальд, проф. Казимир.