Наче недостатньо акторським кастингам битися з колегами. Зараз вони також витісняють анімаційних персонажів з-під уваги.
Актори Кіану Рівз та Брюс Вілліс рекламували свої нові фільми на Каннському кінофестивалі. Уілліс продав на свій голос цифровий анімаційний фільм із тваринного царства «За парканом», в якому він виступив із головним героєм - єнотом. Кіану Рівз пожертвував усім своїм тілом. ExNeo із трилогії "Матриця" з'явиться в анімаційній науково-фантастичній історії "Сканер похмуро", заснованій на книзі Філіпа К. Діка (його роботи також надихнули фільми "Бігун по лезам", "Загальний відкликання" та "Звіт меншості"). Разом з іншими учасниками, включаючи Вайнону Райдер і Вуді Харельсона, Рівз спочатку робив акторські вистави, які потім перемальовували в анімаційну форму (ротоскопіювання). Таким чином, схожість зі знайомими особами зовсім не випадкова, а скоріше огидно навмисна.
Ти мені когось нагадуєш
Використання живих акторів для анімаційних фільмів стало звичним управлінським кроком. Для ефективної реклами часом досить почути Анджеліну Джолі або Кемерона Діаса від Шрека в «Акуловій історії». В інший час режисери працюють з оригіналом більш цілеспрямовано. Вони часто надихаються жестами, мімікою чи мовою актора, який називає анімаційного персонажа. Навіть якщо це тварина чи річ. Наприклад, на віслюку Шрека ми грайливо впізнаємо гримаси його "речника" Едді Мерфі. Невинний доброзичливий вираз самого зеленого людожера, у свою чергу, занадто разюче нагадує барабанщика Майка Майерса.
Відомий своєю вірністю класичній анімації, Тім Бертон відлив маріонетки для Джонні Деппа та актриси Хелени Бонем Картер у фільмі "Мертва наречена" (2005). Цю інформацію передавали глядачам усі, навіть найменший рекламний матеріал. Глядачі могли не тільки почути своїх улюбленців у ролях Віктора та мертвої нареченої, але й побачити або шукати "три відмінності".
Лялька в чужих руках
Обличчя голлівудських зірок також з'явилися в політичній пародії на "Команда Америка: Світове поліцейське" (2004) творців Південного парку Трей Паркер і Метта Стоуна. Однак маріонетки Джордж Клуні, Шон Пенн, Лів Тайлер, Метт Деймон та режисер документальних фільмів Майкл Мур - на відміну від згаданого Джонні Деппа - зіграли самі. Таким чином, вони законно розважали цинічну аудиторію і не могли скаржитися на провал.
Сьогодні продюсери та аніматори йдуть ще далі. Їм недостатньо переробити Кіану Рівза у двовимірну форму, щоб підлітки та люди похилого віку мали на що подивитися. Вони відразу зроблять точні тривимірні копії. Першим великим проектом, створеним за допомогою комп’ютерного ремоделювання справжньої акторської події, стало різдвяне «видовище» The Polar Express. Головну роль путівника на різдвяний поїзд (як і інші чотири побічні ролі) "зіграв" Том Хенкс. Захопивши допоміжні точки з тіла Хенкса, було створено щось більше, ніж форму - закінчену віртуальну реальність. Тоді ім’я улюбленого актора автоматично забезпечило велику відвідуваність.
Хто це говорить
У вітчизняних бойових умовах ми ще не дійшли до подібного «фірмового» виробництва. Дубляж залишається найбільш життєздатним способом продажу анімаційного фільму через знаменитостей. Багато людей полюбляють мерини Маньку та Кубку завдяки голосу Йозефа Кронера або Юрошика для Стана Данчяка. Саме Данчяк, мабуть, був найвідомішим за дубляж маріонеткового інопланетянина Альфа, за якого він отримав нагороду «Золота петля». Сьогоднішній словацький дубляж анімаційних фільмів він вважає швидким. "Молоді актори не граються словами, історією або кольором голосу. Я пам'ятаю режисерів, які налаштовували голоси, як диригент в оркестрі. Коли двоє були схожими, вони усунули одного, і ніхто не образився . " За його словами, така спекуляція важлива - якщо глядач чує багато однакових тонів, їх важко розпізнати, актор не може з'єднатися з дубльованим анімованим персонажем.
Що ви дізнаєтесь у молодості.
Інша важлива фігура словацького дубляжу, Магда Павелекова, навпаки, вважає, що дубляж стає все кращим і кращим. "Молоді люди не бояться. Вони відчувають можливості, хочуть показати те, що знають, і йдуть". Павелекова не звинувачує їх у тому, що вони не пов'язали їх з фігурами, за які вони говорять. "По-іншому чути неприємну Павелечку, іншу - невідомий молодий голос. Коли ця людина дублює два-три рази, ти її згадаєш". Певно, що наші актори дубляжу можуть бути знаком якості. Данчяк стверджує - дитина дуже вдячний глядач, він вас не забуде. "Мені подобається, коли я зустрічаю когось у США, наприклад, хто забрав мої казки зі Словаччини". Натомість Магду Павелекову з більшістю словаків пов’язує Паула Мязгова з популярного угорського серіалу, і невідомі діти на вулиці також звертаються до неї під цим ім’ям. У фразі "чому я не взяв пісту Хуфнагеля" домінують глядачі будь-якого віку. "Кульмінація була тоді, коли мій власний чоловік запитав мене:" Піпінка, так чому ти не вийшла за нього заміж? " Чого ще може хотіти дабер?