Кошицький державний театр (опера) 2006/2007 Театральний фестиваль 2006/2006 Рецензент: Мартін Тімко Прем'єра: 11.6.2007
11-14 Червень
Кошицький державний театр
Я, мабуть, трохи сентиментальний у сьогоднішній театральній кризі, коли кажу, що схожий на Данте, який шукає свою мрію Беатріче у Божественній комедії; мене знову в Державному театрі Кошицької богині Талії. Поїздка на схід нашої республіки була приємною, прийом та турбота місцевих жителів - чудовими. У виставах, що повторювали злети і падіння драми, опери та балету, подорож була вже більш напруженою.
Вечірня оперна вистава приносила задоволення паломникові в садах театрального пейзажу, принаймні, деякими компонентами художнього виробництва. Прекрасні солісти Кошицької опери особливо захоплювались глядачами. Вони реабілітували безпорадність молодого режисера Андреа Глінки та сценографа Мілана Ференчика, які, здавалося, пропустили основну тему Чарівної флейти Моцарта - подорож через ступінь досконалості до церкви для освячених. Ми дізналися про неї лише з лібрето. У виробництві вертушка та вертушка були непропорційно зняті, що, на щастя, працює, і їм не потрібно їх позичати. Навіть в костюмах було не так багато творчих винаходів, вони здавались нудними та застарілими. На шляху посвячення Таміно увійшов не до таємного товариства посвячених масонства, а до дивної групи, схожої на єгипетський священичий клас бога Ра. Позачасовий вимір філософської казки Моцарта залишався невисловленим. Виступ набув зрілих, навіть європейських контурів, завдяки чудовим співочим виступам (Мартіна Масарикова як Королева ночі, Йозеф Бенці як Сарастро, Ян Руско як Моностатос, Анета Міхальова як Паміна). Відмінна музична постановка Мілослава Освальда та точне виконання диригента Ігоря Доховича також відповідали співочим виступам.
На другий день шоу «Напій кохання Доніцці», який може творити чудеса, освіжив нас вранці. Ми знову бачили їх у співочих виставах, які сам творець благословив і дав їм багато місця в двоактній комічній опері. Режисер Мирослав Фішер висловив у бюлетені своє режисерське кредо. Для нього ця професія - це пошук і пошук авторських намірів, а також вірність авторській роботі. Тож ми не очікували експерименту, але це не означає, що невинність режисера може бути прихована за особистістю автора. Композиція сценічного простору, вираз якого - мізансцена, наповнена смислом, була неповною, анемічною, ненав’язливою. Постановка змирилася з внутрішньою тональністю композиції, особливо в режисерському та поетичному вимірі, який повинен відповідати внутрішньому почуттю.
Ще одну драматичну постановку поставив Штефан Коренчі. Він задумав створити творчі мандри для Фрідріха Дюрренматта, п'єси, яку ще не відкрив автор, і п'єси, не внесеної на наші сцени Фрідріхом Дюрренматтом. Герої інтерпретували героїв комедії Дюрренматта як постатей, які пасивно і бездушно виконують накази та беруть участь у злі з пасивністю власної позиції. Сценографія у виробництві Коренча адекватно висвітлила середовище, в якому відбувається розчинення непотрібних трупів у кислоті, а також любов до мурашок між Доком та Енн. Стосунки, які гинуть відразу після того, як вони навіть почалися - як зелене яблуко, що котиться з шафи. Театральна мова постановки була образною, режисер уникав "напівпатофізму" та натуралістичного зображення. Смерть Ен оголосила слова із театральним знаком двох троянд. Ми побачили кілька подібних метафор у постановці. Іван Крупа виділився у постановці як чудову варіацію емоцій, роботи з голосом, жестом та мовчанням. Продукція також перегукувалася з темою висоти, не лише мафіозі зі своїм світом, а й співучастю, яка виникає між ними та хлопцями на зеленому, на сторожі громадського порядку та правил.
Фінальним виступом внутрішнього шоу Ш. Д. Кошице стала таблоїдна комедія Фейдо «Хробак у hlave». У виставі не бракувало ситуативного коміка, який є невід’ємною частиною такого жанру. Чудова акторська гра - чітка артикуляція акторських виражальних засобів, відповідний жест та міміка та водночас робота з голосом - такими були лише Віктор Емануель Чендебізе та Поше від Krupa. Було весело, але ця чашка кави всім не сподобалась.
Мартин Тимко
Мартін Тимко вивчав театральну науку в Академії театральних мистецтв у Братиславі. Він зосереджується на історії театру та режисури, драматургії та кіно, театральній критиці. В даний час він працює в Театральному інституті та викладає в Академії мистецтв у Банській Бистриці.
- Крем для рук NEUTROGENA проти старіння SPF 25 50 мл Огляд, досвід 2019 iDrogéria
- Відкрився новий мегаломанський аеропорт у Стамбулі - ОГЛЯД - ЛЕТНІ КВИТКИ
- Не лише в родині спогади означають більше, ніж огляд фотоальбому
- Найкращі відгуки про Kozia Brana, Братислава, Словаччина - Tripadvisor
- Кращі коктейльні змішувачі 2019 - Огляд