сітківки

В
В 		В

Мій SciELO

Індивідуальні послуги

Журнал

  • SciELO Analytics
  • Google Scholar H5M5 ()

Стаття

  • Іспанська (pdf)
  • Стаття в XML
  • Посилання на статті
  • Як цитувати цю статтю
  • SciELO Analytics
  • Автоматичний переклад
  • Надішліть статтю електронною поштою

Показники

  • Цитується SciELO
  • Доступ

Пов’язані посилання

  • Процитовано Google
  • Подібне в SciELO
  • Подібне в Google

Поділіться

Аннали системи охорони здоров’я Наварри

друкована версія В ISSN 1137-6627

Anales Sis San NavarraВ т.31В в додатково.3В ПамплонаВ 2008

Прояви сітківки при інфекційних хворобах

Прояви сітківки інфекційних захворювань

Офтальмологічне відділення. Університетська клініка. Університет Наварри. Памплона.

Ключові слова: Ретиніт Системні інфекції. Токсоплазма. Герпес. Кандидоз.

Грибкові інфекції сітківки та склоподібного тіла

Очний кандидоз

Гістоплазмоз

Аспергільоз

Вірусні інфекції сітківки

Вірус простого герпесу (ВПГ)

При лікуванні первинної інфекції пероральний ацикловір по 200 мг застосовують 5 разів на день протягом 7-10 днів або валацикловір по 500 мг 2 рази на день протягом 7-10 днів. При новонародженому ретиніті через ВПГ застосовують ацикловір або відарабін - 30 мг/кг щодня внутрішньовенно. При ретиніті ВПГ у дорослих препаратом вибору є ацикловір, 5 мг/кг-5,75 мг/кг кожні 8 годин внутрішньовенно протягом 10 днів до 4 тижнів або відарабін, 15 мг/кг щодня внутрішньовенно, протягом 12 годин, протягом 10 днів до 4 тижнів. Лазерна фотокоагуляція може бути корисною для лікування неоваскуляризації сітківки через ретиніт. Ремонт відшарування сітківки зазвичай проводиться за допомогою парс плана вітректомії, лущення оболонок, внутрішнього дренування субретинальної рідини та постійного закупорювання силіконовим маслом. Кесарів розріз у матерів з активною вагінальною ВПГ-інфекцією або активною промежинною ВЗВ-інфекцією може зменшити ризик зараження новонароджених 9,10 .

Синдром гострого некрозу сітківки (ГРН)

Цитомегаловірусний ретиніт

Причиною консультації є фотопсія, міодезопія та зниження гостроти зору, але залежно від місця ураження сітківки воно може бути навіть безсимптомним, з цієї причини важливо провести фундускопічний огляд пацієнтів зі СНІДом та низьким рівнем CD4, все ще без симптомів. При огляді з’являється периваскулярний жовтувато-білий некротизуючий ретиніт, пов’язаний з поверхневими полум’яними крововиливами, що описуються як зображення сиру з помідором або шматочком піци (рис. 2). Ураження вражає периферію середньої сітківки по судинних дугах і прогресує по краю до заднього полюса. За відсутності лікування неминуча сліпота протягом декількох тижнів або місяців через велике ураження сітківки, відшарування сітківки або атрофію зорового нерва. Під час фази розсмоктування ураження спочатку трансформується в сіруватий ділянку і, нарешті, залишає ділянки витончення сітківки та гіперплазії пігментного епітелію сітківки.

Бактеріальні інфекції сітківки та судинної оболонки

Очний сифіліс

Набута форма - це захворювання, що передається статевим шляхом, викликане Treponema pallidum. Враження очей відбувається рідко і зазвичай відбувається на вторинному та третинному етапах, але не має патогномонічних ознак. Слід запідозрити будь-який ендофтальміт, стійкий до звичайного лікування. Пацієнти відзначають біль в очах, сльозотеча, свербіж, набряк повік, поплавці, мадароз, біль у орбітах, зниження зору та диплопія. У 4% випадків вторинного сифілісу виникає іридоцициліт, іноді з розеолами (розширеними капілярами) в райдужці, які згодом призводять до жовтуватих папул і вузликів.

Зіниця Аргайла-Робертсона є класичним нейро-офтальмологічним ознакою нейросифілісу, хоча існують й інші можливі очні прояви третинного сифілісу, такі як ясна повік, інтерстиціальний кератит, вивих кришталика та паралітичний рух.

Найбільш часто використовуваними діагностичними тестами є VDRL (Лабораторія досліджень венеричних хвороб), що відображає активність захворювання, так що воно стає позитивним на первинній стадії та негативним, коли лікування ефективне; ЗВТ-АБС (Поглинання флуоресцентних трепонемних антитіл), який має високу специфічність, але не піддається кількісному вимірюванню; та MHA-TP (Аналіз мікрогемаглютинації з блідою Treponema), що є специфічним, але може бути хибно негативним на ранніх стадіях.

Хвороба Лайма

Очний бартонельоз

Туберкульоз

Паразитарні інфекції сітківки та судинної оболонки

Очний токсоплазмоз

У хворих на СНІД та літніх людей ретинохороїдит може починатися з атипових виявів, таких як численні великі ураження, що супроводжуються або не хоріоретинальними рубцями, односторонній нейроретиніт, точковий зовнішній токсоплазмоз сітківки (TREP), одностороння пігментна ретинопатія, подібна до пігментного ретиніту, склериту, регматогенної сітківки відшарування та оклюзії судин сітківки. Зовнішня форма токсоплазмозу на сітківці характеризується невеликими мультифокальними ураженнями сітківки, пов’язаними з легким вітритом, і може прогресувати до широкого некрозу сітківки при панувеїті та птизісі земної кулі.

Це самообмежена хвороба, завдяки якій ураження заживають без лікування за 1-2 місяці, хоча рецидиви спостерігаються у 49% пацієнтів у перші 3 роки. Візуальний прогноз може бути помутніним через ураження жовтої плями, крововиливи в склоподібне тіло, неоретикуляризацію субретинального відділу або відшарування сітківки, проте ці події трапляються рідко.

Діагностика в більшості випадків є клінічною, заснована на появі вогнищ ураження при непрямій офтальмоскопії (рис. 3). Для підтвердження впливу паразитів використовуються непрямі серологічні оцінки флуоресцентних антитіл (AFI) та ІФА для виявлення специфічних антитіл. Останнім часом ПЛР використовується з великою чутливістю та специфічністю для виявлення ДНК Т. gondii як при водянистій вологості, так і при склоподібному тілі, головним чином у пацієнтів з атиповими ураженнями.

Токсокароз

1. Narendran N, Balasubramaniam B, Johnson E, Dick A, Mayer E. П'ятирічний ретроспективний огляд методів управління грибковим ендофтальмітом на основі настанов. Acta Ophthalmol 2008; 86: 525-532. [Посилання]

2. Mora P, Bovey EH, Guex-Crosier Y. Мікотичний ендофтальміт: лікування та лікування (9-річне дослідження). Klin Monatsbl Augenheilkd 2002; 219: 221-225. [Посилання]

3. Харіпрасад С.М., Мілер В.Ф., Лін Т.К., Спонсель М.Є., Грейбілл-молодший. Вориконазол при лікуванні грибкових очних інфекцій: огляд сучасної літератури. Br J Ophthalmol 2008; 92: 871-878. [Посилання]

4. Шах CP, McKey J, Spirn MJ, Maguire J. Очний кандидоз: огляд. Br J Ophthalmol 2008; 92: 466-468. [Посилання]

5. Donahue SP, Greven CM, Zuravleff JJ, Eller AW, Nguyen MH, Peacock JE Jr et al. Внутрішньоочний кандидоз у хворих на кандидемію. Клінічні наслідки, отримані в результаті перспективного багатоцентрового дослідження. Офтальмологія 1994; 101: 1302-1309. [Посилання]

6. Парке Д.В., 2-й, Джонс Д.Б., Джентрі Л.О. Ендогенний ендофтальміт серед хворих на кандидемію. Офтальмологія 1982; 89: 789-796. [Посилання]

7. Прасад А.Г., Ван Гелдер Р.Н. Передбачуваний синдром очного гістоплазмозу. Curr Opin Ophthalmol 2005; 16: 364-368. [Посилання]

8. Рао Н.А., Хідаят А.А. Ендогенний мікотичний ендофтальміт: варіації клінічних та гістопатологічних змін при кандидозі порівняно з аспергільозом. Am J Ophthalmol 2001; 132: 244-251. [Посилання]

9. Lamb-Coma M, Anzaar F, Yilmaz T, Foster CS. Герпетичний ретиніт. Герпес 2007; 14: 4-10. [Посилання]

10. Тран Т.Х., Станеску Д., Касперс-Велу Л., Розенберг Ф., Ліснард С, Гаудрік А та ін. Клінічна характеристика гострого некрозу сітківки ВПГ-2. Am J Ophthalmol 2004; 137: 872-879. [Посилання]

11. Muthiah MN, Michaelides M, Child CS, Mitchell SM. Гострий некроз сітківки: національне популяційне дослідження для оцінки захворюваності, методів діагностики, стратегій лікування та результатів у Великобританії. Br J Ophthalmol 2007; 91: 1452-1455. [Посилання]

12. Usui Y, Goto H. Огляд та діагностика синдрому гострого некрозу сітківки. Семін Офтальмол 2008; 23: 275-283. [Посилання]

13. Бонфіолі А.А., Еллер А.В. Гострий некроз сітківки. Семін Офтальмол 2005; 20: 155-160. [Посилання]

14. Tran TH, Rozenberg F, Cassoux N, Rao NA, LeHoang P, Bodaghi B. Аналіз полімеразної ланцюгової реакції зразків водної вологи при некротизуючому ретиніті. Br J Ophthalmol 2003; 87: 79-83. [Посилання]

15. Chau Tran TH, Cassoux N, Bodaghi B, Lehoang P. Успішне лікування комбінацією системних противірусних препаратів та інтравітреальних ін’єкцій ганцикловіру при лікуванні важкого некротизуючого герпетичного ретиніту. Ocul Immunol Inflamm 2003; 11: 141-144. [Посилання]

16. Віганд Т.В., Янг ЛГ. Цитомегаловірусний ретиніт. Int Ophthalmol Clin 2006; 46: 91-110. [Посилання]

17. Boppana S, Amos C, Britt W, Stagno S, Alford C, Pass R. Пізній початок та реактивація хоріоретиніту у дітей із вродженою цитомегаловірусною інфекцією. Pediatr Infect Dis J 1994; 13: 1139-1142. [Посилання]

18. Coats DK, Demmler GJ, Paysse EA, Du LT, Libby C. Офтальмологічні дані у дітей із вродженою цитомегаловірусною інфекцією. J AAPOS 2000; 4: 110-116. [Посилання]

19. Kiss S, Damico FM, Young LH. Очні прояви та лікування сифілісу. Семін Офтальмол 2005; 20: 161-167. [Посилання]

20. Porstmann AU, Marcus U, Pleyer U. Первинна діагностика сифілісу офтальмологом. Klin Monatsbl Augenheilkd 2002; 219: 349-352. [Посилання]

21. Aldave AJ, King JA, Cunningham ET Jr. Очний сифіліс. Curr Opin Ophthalmol 2001; 12: 433-441. [Посилання]

22. Kadz B, Putteman A, Verougstraete C, Caspers L. Хвороба Лайма з офтальмологічної точки зору. J Fr Ophtalmol 2005; 28: 218-223. [Посилання]

23. Каннінгем Е.Т., Келер Дже. Очний бартонельоз. Am J Ophthalmol 2000; 130: 340-349. [Посилання]

24. Ормерод Л.Д., Дейлі JP. Очні прояви хвороби котячих подряпин. Curr Opin Ophthalmol 1999; 10: 209-216. [Посилання]

25. Гупта А, Гупта В. Задній туберкульозний увеїт. Int Ophthalmol Clin 2005; 45: 71-88. [Посилання]

26. Томпсон М.Дж., Альберт Д.М. Очний туберкульоз. Arch Ophthalmol 2005; 123: 844-849. [Посилання]

27. Pleyer U, Torun N, Liesenfeld O. Очний токсоплазмоз. Офтальмологія 2007; 104: 603-615. [Посилання]

28. Ротова А. Очні прояви токсоплазмозу. Curr Opin Ophthalmol 2003; 14: 384-388. [Посилання]

29. Монтойя Ж.Г., Пармлі С., Лізенфельд О., Яффе Дж.Дж., Ремінгтон Дж.С. Застосування ланцюгової реакції полімерази для діагностики очного токсоплазмозу. Офтальмологія 1999; 106: 1554-1563. [Посилання]

30. Bosch-Driessen LE, Berendschot TT, Ongkosuwito JV, Rothova A. Очний токсоплазмоз: клінічні особливості та прогноз 154 пацієнтів. Офтальмологія 2002; 109: 869-878. [Посилання]

31. Сміт Дж. Р., Каннінгем Е. Т. Молодший. Нетипові прояви очного токсоплазмозу. Curr Opin Ophthalmol 2002; 13: 387-392. [Посилання]

32. Bertelmann E, Velhagen KH, Pleyer U. Очний токсокароз. Від біології до терапії. Офтальмологія 2007; 104: 35-39. [Посилання]

33. Маду А. А., Майерс М. Очний прояв системних інфекцій. Curr Opin Ophthalmol 1996; 7: 85-90. [Посилання]

34. Щити Я.А. Очний токсокароз. Огляд. Surv Ophthalmol 1984; 28: 361-381. [Посилання]

Адреса для листування:
Альфредо Гарсія Лаяна
Офтальмологічне відділення
Університетська клініка Наварри
Пій XII, 36
31008 Памплона
Телефон 948296331
Факс 948 296 500
Електронна пошта: [email protected]

В Весь вміст цього журналу, крім випадків, коли він ідентифікований, перебуває під ліцензією Creative Commons