Дослідницькі статті

ndrome

Метаболічний синдром та ускладнений холецистит у дорослих жінок

Метаболічний синдром та ускладнений холецистит у дорослих жінок

Метаболічний синдром та ускладнений холецистит у дорослих жінок

Архів медицини (Col), вип. 16, № 2, 2016

Університет Манісалеса

Прийом: 03 вересня 2016 р

Затвердження: 25 жовтня 2016 р

Ключові слова: жовчнокам'яна хвороба, холецистит, абдомінальне ожиріння, гіперліпідемія, гіпертригліцеридемія, метаболічні захворювання.

Ключові слова: холецистит, холецистит, абдомінальне ожиріння, гіперліпідемії, гіпертригліцеридемія, метаболічні захворювання.

Archives of Medicine (Manizales), том 16 N ° 2, липень-грудень 2016 р., Друкована версія ISSN 1657-320X, онлайн-версія ISSN 2339-3874. Діас Росалес Дж. Д.; Alcocer Moreno J.A.; Енрікес Домінгуес Л.

Díaz-Rosales JD, Alcocer-Moreno JA, Enríquez-Domínguez L. Метаболічний синдром та ускладнений холецистит у дорослих жінок. Arch Med (Manizales) 16 (2) 2016; 16 (2): 304-1.

Холецистит - одне з найпоширеніших і дорогих захворювань органів травлення на сьогодні [1]. За оцінками, лише в США, за оцінками, 20 мільйонів людей у ​​віці від 20 до 74 років страждають цією патологією, і для її лікування проводиться близько 800 000 холецистектомій на рік [2]. У Мексиці це розглядається як проблема громадського здоров'я, за оцінками поширеність у загальній популяції становить 14,3% [3]. Хоча патогенез жовчнокам'яної хвороби вважається багатофакторним, існують добре встановлені супутні фактори, такі як: жіноча стать, дисліпідемія, індекс маси тіла (ІМТ) в діапазоні ожиріння [4], висококалорійна дієта, цукровий діабет 2 типу (DM2), гіперінсулінізм та метаболічний синдром (РС) [5].

МС - це стан, який разом представляє безліч серцево-судинних факторів ризику, таких як: дисліпідемія, високий кров’яний тиск, гіперглікемія, протромботичний стан та постійний прозапальний стан. З поширеністю в Мексиці 26,6% [6], РС представляє підвищений ризик страждання від ДМ2, безалкогольної жирної печінки [7] та жовчнокам’яної хвороби [8].

Якщо РС має прямий зв'язок із генезом жовчнокам'яної хвороби, чи може вона відігравати ключову роль у тяжкості холециститу? Завдання цього дослідження - описати та проаналізувати поширеність РС у вибірці хворих на холецистит та її зв’язок із тяжкістю захворювання.

Матеріали і методи

З 1 січня по 31 грудня 2015 року в Сьюдад-Хуарес-Чіуауа було проведено перехресне дослідження, в яке були включені пацієнти жіночої статі, призначені до Мексиканського інституту соціального забезпечення (IMSS), які проходили лікування в Регіональній загальній лікарні № 66.

Були включені пацієнти з діагнозом жовчнокам’яної хвороби, лікування яких було хірургічним (відкрита або лапароскопічна холецистектомія), віком від 18 до 60 років. Були виключені пацієнти з неповною інформацією, пацієнти з раком будь-якого регіону, цирозом будь-якої етіології та ті, хто відмовився брати участь у дослідженні.

Хворі потрапили до відділення невідкладної допомоги з діагнозом: гострий літіазальний холецистит. Усім пацієнтам було проведено гепатобіліарне УЗД, проведене Рентгенологічною службою, яке підтверджувало або спростовувало підозрюваний діагноз. Пацієнти проходили анамнез та фізичний огляд; брали зразки крові для вивчення рівня глюкози та ліпідного профілю в крові. Соматометрія включала вимірювання ваги, зросту, індексу маси тіла (ІМТ), окружності талії. Артеріальний тиск також був задокументований у всіх досліджуваних.

Вага та зріст вимірювались оглядовим халатом та без взуття під час його госпіталізації. ІМТ розраховували за такою формулою: ІМТ = вага (кг)/зріст (м) 2. Його класифікували наступним чином [9]: нормальна вага (> 18,5 до ≤ 24,9 кг/м2), надмірна вага (≥ 25 до ≤ 29,9 кг/м2) та ожиріння (≥ 30 кг/м2).

Окружність талії вимірювали в середній точці між реберним хребтом і гребінем клубової кістки в горизонтальній площині і класифікували таким чином [9]: ожиріння живота у жінок ≥ 88 см.

Запис 3 вимірювань артеріального тиску (пацієнт сидів і відпочивав протягом 10 хвилин) був зроблений за допомогою ртутного/настільного тензіометра (Kenz®), з інтервалом в 1 хвилину між кожним вимірюванням, перше вимірювання було відкинуто і отримано середнє значення другого та третього вимірювань, щоб визначити артеріальний тиск у кожного пацієнта. Діагноз гіпертонічної хвороби ставили, якщо систолічний артеріальний тиск становив ≥140 мм рт.ст. або діастолічний артеріальний тиск ≥90 мм рт.ст.

Зразки крові відбирали з передплічної вени після голодування не менше 8 годин. Профіль глюкози та ліпідів (загальний холестерин та ліпопротеїни високої щільності [ЛПВЩ]) та тригліцериди відбирали за допомогою автоматичного біохромного аналізатора (ABA-2000 Abbott Laboratories®, Irving, TX). Діагноз DM2 ставили, якщо глюкоза в плазмі крові натще становить ≥126 мг/дл або якщо пацієнт був відомий з таким діагнозом [11].

Діагноз МС ставили, якщо він відповідав трьом або більше з наступних критеріїв [12]: окружність живота (1) ≥ 88 см, (2) тригліцериди ≥ 150 мг/дл, (3) результати ЛПВЩ

З 315 досліджених пацієнтів було включено 204 пацієнта. Було виключено 86 пацієнтів з неповною інформацією, 4 пацієнти з онкологічними захворюваннями з іншого регіону (наприклад, рак молочної залози), 7 пацієнтів з цирозом етіології, які мають бути визначені, а 14 пацієнтів відмовились брати участь у дослідженні.

Середній вік загальної кількості досліджуваних пацієнтів становив 38 років (± 10,5), тоді як вага становила 76,3 кг (±), зріст - 156,1 см (± 6), ІМТ - 31,3 кг/м2 (± ٦,1), артеріальний тиск становив 117/73 мм рт. ст. в середньому (± 16/12), окружність талії 100,6 см (± 14,5), глюкоза - 102 мг/дл (± ٢٦ 1), рівень ЛПВЩ - 40,2 мг/дл, рівень тригліцеридів становили 173 мг/дл (± ٧٩.9).

124 пацієнти (60,8%) були включені до I групи (група з гострим холециститом без інших ускладнень), тоді як 80 пацієнтів (39,2%) були включені до II групи (група з хворими на ускладнений холецистит). Було 24 (30%) пацієнтів з мукоцеле, 16 (20%) з жовчним панкреатитом, 16 (20%) з емпіємою, 12 (15%) з холедохолітіазом, 4 (5%) з ельцероатрофією, 4 (5%) з некроз та перфорація, 3 (4%) з холангітом та 1 (1%) синдром Міріцці (Рисунок 1).

При порівнянні змінних, виміряних за числовою шкалою, спостерігалася лише статистично значуща різниця в середній окружності талії (98,9 см проти 103,3 см; p = 0,04) (табл. 1).

Однак при порівнянні пропорцій асоційованих станів були виявлені статистично значущі відмінності у змінних: тригліцериди ризику (≥150 мг/дл) (41,9% проти 75%, р = 0,001) та РС (≥3 критерії) ( 46,8% проти 67,5%, p = 0,004) (Таблиця 2).

Була проведена логістична регресія з урахуванням змінних, які показали зв'язок у двофакторному аналізі, і було помічено, що лише тригліцериди на рівні ризику (≥150 мг/дл) є фактором ризику можливих ускладнень при холециститі (Таблиця 3).


Логістична регресія з поправкою на змінні з асоціацією

Файл HGR No 66 - IMSS

Для безсимптомних пацієнтів єдиний вияв жовчнокам’яної хвороби не є показанням до хірургічного втручання, а консервативне лікування - рекомендація. Однак для пацієнтів із симптомами (жовчна коліка) ризик ускладнень, таких як холецистит, холангіт та панкреатит, серед іншого, значно підвищений, тому холецистектомія є обов’язковою [13].

Абдомінальне ожиріння є найважливішим фактором взаємозв'язку між РС та жовчнокам'яною хворобою [5,14], воно навіть асоціюється з розвитком ускладнень, що виникають від жовчнокам'яної хвороби [15], і це, здається, є фактором ризику для необхідності хірургічного лікування (холецистектомія ) незалежно від індексу маси тіла [16]. Однак у цьому дослідженні, незважаючи на статистично значущу різницю середніх показників окружності живота між групами (98,9 см проти 103,4 см; p = 0,04), не було знайдено відповідності як фактора ризику тяжкості в аналізі логістичної регресії ( АБО 1,013, 95% ДІ 0,990-1,037; р = 0,254). Водночас статистично значущої різниці у частці абдомінального ожиріння між групами не виявлено (77,4% проти 85%, р = 0,183).

Обидві групи (ускладнені та неускладнені) страждають ожирінням живота у подібних пропорціях, хоча середня окружність живота трохи більша у пацієнтів із ускладненим холециститом, це не створювало фактора ризику ускладнення. Жовч у хворих із ожирінням має особливість бути літогеннішою, ніж у хворих, що не страждають ожирінням. Це пов’язано з тим, що ожиріння (особливо черевне) призводить до холецистостеатозу (жирової інфільтрації в жовчному міхурі), що породжує хронічне запалення [17], постійне виділення цитокінів, а це, в свою чергу, призводить до дисфункції скоротливості жовчного міхура. та жовчний застій [18].

Надмірна вага та ожиріння (отримані за допомогою ІМТ), незважаючи на те, що вони вважаються незалежними факторами ризику генезу жовчнокам'яної хвороби [18], не показали, принаймні в цьому дослідженні, чинниками ризику для ускладнення захворювання. Однак слід проводити дослідження порівняння пацієнтів із нормальною вагою та надмірною вагою/ожирінням та спостерігати, чи є різниця в ускладненнях симптоматичного жовчнокам'яної хвороби.

Хоча між рівнями тригліцеридів та генезом жовчнокам’яної хвороби не виявлено значущої взаємодії [4], середні рівні тригліцеридів в обох групах знаходились у діапазоні ризику (≥150 мг/дл) і не давали статистично значущої різниці в порівнянні (166 мг/дл проти 184 мг/дл, р = 0,11). Однак, коли порівнювали частку пацієнтів з рівнем тригліцеридів ≥150 мг/дл, спостерігали статистично значущу різницю (41,9% проти 75%; р = 0,001), логістичний регресійний аналіз яких (OR 4,058, 95% ДІ 1,870-8,807); p = 0,000) Я визначаю це як фактор ризику ускладнення. Вже було помічено, що у пацієнтів з важким біліарним панкреатитом рівень тригліцеридів, як правило, підвищений, ніж у легких або середніх випадках [19].

Нарешті, було помічено, що РС має прямий зв'язок із генезом жовчнокам'яної хвороби [5,14], однак у цьому дослідженні його вплив на прояви ускладнень на картинах холециститу неможливо перевірити (АБО 0,865, ДІ95% 0,385 –1,942; p = 0,725).

Чи слід вважати жовчнокам’яну хворобу метаболічним захворюванням? В даний час асоціація чітка і сильна як з РС та неалкогольною жировою печінкою7, так і з серцево-судинними захворюваннями [20].

В даний час не існує профілактики жовчнокам’яної хвороби, однак лікування урсодезоксихолевою кислотою у пацієнтів з РС може уповільнити прогресування жовчнокам’яної хвороби [21]. Слід проводити когортні дослідження, щоб оцінити, чи впливає урсодезоксихолева кислота у пацієнтів із симптоматичним жовчнокам'яною хворобою на зменшення частоти ускладнень. Це дослідження має наступні обмеження: воно проводилось серед населення, яке має право на мексиканське соціальне забезпечення, не враховуючи відкритого населення, воно проводилося в лікарняному відділенні, а не в трьох лікарняних відділеннях соціального забезпечення в Сьюдад-Хуарес.

Це дослідження робить висновок, що в досліджуваній популяції наявність МС не вважається фактором ризику ускладненого жовчнокам’яної хвороби, і лише рівні тригліцеридів (≥150 мг/дл) вважаються фактором ризику, який значно збільшує шанси ускладнити картину холециститу.

Конфлікт інтересів:

Автори заявляють, що у них немає конфлікту інтересів.

Джерела фінансування:

Зовнішні джерела фінансування для проведення цього дослідження відсутні.

Авраам С, Ріверо Х.Г., Ерліх І.В., Гріффіт Л.Ф., Кондамуді В.К. Хірургічне та нехірургічне лікування жовчнокам’яної хвороби. Am Fam Physician 2014; 89 (10): 795-802.

Everhart JE, Khare M, Hill M, Maurer KR. Поширеність та етнічні відмінності при захворюванні жовчного міхура в США. Гастроентерологія 1999; 117 (3): 632-639.

Méndez-Sánchez N, Jessurun J, Ponciano-Rodríguez G, Alonso-de-Ruiz P, Uribe M, Hernández- Avila M. Поширеність жовчнокам'яної хвороби в Мексиці. Дослідження розтину. Dig Dis Sci 1993; 38 (4): 680-683.

Шабанзаде Д. М., Сьоренсен Л. Т., Йоргенсен Т. Детермінанти утворення жовчнокам’яної хвороби - нове когортне дослідження даних та систематичний огляд із мета-аналізом. Scand J Gastroenterol травень 2016: In Press.

Lin I-C, Y Y-W, Wu M-F, Yeh Y-H, Loiu J-C, Lin Y-L та ін. Зв’язок метаболічного синдрому та його факторів із жовчнокам’яною хворобою. BMC Fam Pract 2014; 15: 138.

Агілар-Салінас, Каліфорнія, Рохас Р, Гомес-Перес Ф.Ж., Валлес V, Ріос-Торрес Ж.М., Франко А та ін. Аналіз узгодженості між критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я та визначенням метаболічного синдрому Національною освітньою програмою з холестерину-III: результати обстеження населення. Догляд за діабетом 2003; 26 (5): 1635.

Díaz-Rosales J de D, Enríquez-Domínguez L, Díaz-Torres B. Фактори ризику неалкогольної жирної печінки у пацієнтів із симптоматичним жовчнокам'яною хворобою. Arch Med (Manizales) 2016; 16 (1): 98-108.

Грунді С.М. Камені в жовчному холестерині: попутник з метаболічним синдромом? Am J Clin Nutr 2004; 80 (1): 1-2.

Розалес Р.Й. [Антропометрія в діагностиці пацієнтів із ожирінням: огляд]. Nutr Hosp 2012; 27 (6): 1803-1809.

Campos-Nonato I, Hernández-Barrera L, Rojas-Martínez R, Pedroza A, Medina-García C, Barquera- Cervera S. Артеріальна гіпертензія: поширеність, своєчасна діагностика, контроль та тенденції у дорослих мексиканців. Public Health Mex 2013; 55: S144-S150.

Американська діабетична асоціація. Діагностика та класифікація цукрового діабету. Догляд за діабетом 2012; 35 (додаток 1): S64-S71.

Національна освітня програма з холестерину (NCEP). Резюме третього звіту Експертної групи Національної освітньої програми з холестерину (NCEP) з питань виявлення, оцінки та лікування високого рівня холестерину в крові у дорослих (Група лікування дорослих III). JAMA 2001; 285 (19): 2486-

Wittenburg H. Спадкові захворювання печінки: жовчнокам’яна хвороба. Best Pract Res Clin Gastroenterol 2010; 24 (5): 747-756.

Мендес-Санчес N, Чавес-Тапія NC, Мотола-Куба D, Санчес-Лара K, Пончіано-Родрігес G, Baptista H та ін. Метаболічний синдром як фактор ризику розвитку жовчнокам’яної хвороби. World J Gastroenterol 2005; 11 (11): 1653-1657.

Díaz-Rosales J de D, Enríquez-Domínguez L, Al-cocer-Moreno JA, Romo-Martínez JE, Díaz-Torres B. Асоціація центрального ожиріння та тяжкості при жовчнокам'яній хворобі під час холецистектомії у дорослих жінок. World J Med Med Sci Res 2015; 3 (1): 4-6.

Tsai CJ, Leitzmann MF, Willett WC, Giovannucci EL. Центральне ожиріння, регіональний розподіл жиру та ризик холецистектомії у жінок. Gut 2006; 55 (5): 708-714.

Цай CJ. Стеатохолецистит та хвороба жирового міхура. Dig Dis Sci 2009; 54 (9): 1857-1863.

Jeong SU, Lee SK. [Ожиріння та хвороби жовчного міхура]. Корейський J Gastroenterol 2012; 59 (1): 27-34.

Cheng L, Luo Z, Xiang K, Ren J, Huang Z, Tang L, et al. Клінічне значення підвищення рівня тригліцеридів у сироватці крові на ранній стадії гострого жовчного панкреатиту. BMC Gastroenterol 2015; 15:19.

Лю Y-Y, Yeh C-N, Lee H-L, Chu P-H, Jan Y-Y, Chen M-F. Лапароскопічна холецистектомія при хворобі жовчного міхура у пацієнтів з важкою серцево-судинною хворобою. World J Surg 2009; 33 (8): 1720-1726.

Гаус О В, Ахмедов В.А. [Динаміка клінічних, лабораторних та сонографічних показників після успішної літолітичної терапії у пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою у поєднанні з метаболічним синдромом]. Exp Clin Gastroenterol 2015; 7: 18-23.