Знайдено 1701 результатів (15 сторінок)

1. шкіри. напівтонова система, за кт. мелодія і гармонія встановлюються

2. телефонний дзвінок. хроматична гармоніка

хром нед. покрити шаром хрому: гл. залізо, гл. сталь

хром присл.: кислота ch-á;
ch-á сталь

хромосома -u m. біол. волокниста структура в ядрі клітини, що містить гени;

1. кт. має кінцівку, не здатну до (нормального) руху, криво: гл. людина;
гл. на обох ногах

2. не може рухатися, паралізований, паралізований: у нього є ch-ú рука, нога

хронічність -та b.

хронічний присл. тривалий, тривалий; часто повторювані, ор. гострий: гл. запалення, ch-á хвороба;
ч-á безробіття;

хронограф -u m. прилад для вимірювання часу;

хронографічний присл.: гл. запис

хронологія -тобто ž. запис подій у хронологічному порядку;

хронологічний присл.: гл. підхід;

хронологізація -тобто ž. розташування, розташування відповідно до хронологічного порядку

хронометр -tra L -і я. -та м. дуже точний прилад для вимірювання часу, таймер

chrst цит. підказка. хрещення: гл. вода між очима

хрестити -е -ú -тол док. вираз. наливати сильно, плескати: гл. води до обличчя

хорт -мн. N та A -y м. мисливська собака з струнким тілом;

хрум цит. імітує звук хрускоту, зуби

гарчати -e/-a -u/-ajú -m/-aj! -uc/-jac нед.

2. викликати звук при кусанні крихкий al. тверда їжа: гучний гл.

хрускіт -y звичку. мн. хрускіт -miek ž. дрібні хрусткі солоні харчові продукти з кукурудзяного борошна, арахісу тощо: maškrtiť ch-y, ch. до вина

хрускіт нед. вираз. м'яко хрустіть (посилання 1, 2): гл. кірка;
запечені круасани, якщо під зубами

хрусткий відповідно до.: гл. запечене м’ясо

хрусткий присл. кт. при вживанні хрустких, хрящових, ламких: ch-á корочка, ch-é печиво;

chruňo -мн. -овія м. pejor. дурень, бомж (загальна лайка)

зубний ряд 2 цит. наслідує

1. скрипучий звук (мається на увазі 1, 2)

хрускіт -е -у -ук/-ажав нед.

хрящ -y - вік b. телефонний дзвінок. хрящ (посилання 1, 2)

хрускіт, хрускіт -í -ia -pč/-i!, -šť/-i! нед. вираз. хропіть, фунт, кидок: яблуко ч-ло в рот, ч-не пісок

хрящ -у -піек ж.

1. жорстка еластична тканина, що представляє собою ал. допоміжні кістки: носова ch.

2. вирощування сорту вишні з великими м’ясистими плодами;

хрускіт нед. вираз. (ніжно, тихо) хрускіт: гл. морква, сніг ч-á під ногами;
ч-не гарчить

хрящові присл. хрусткий, хрусткий, крихкий: ch-é вишня

хрящові присл. що має хрящові властивості: скелет ch-á

хрящові присл. k 1

док. k 2 хрускіт -е -ú -пол

хрускіт -u m. хрускіт

кірка -мн. N та A -y м. великий жук з коричневими кроквами, що їдять листя дерев, зоол. Мелолонта;

chrústik -мн. N та A -y м.

1. zdrob. k кірка

2. Жукоподібний жук, зоол. Амфімалон

хризантема -y -команда b. садова квітка з великими насиченими квітами різних кольорів, що розпускаються восени, взуття. Дендрантема: білий, жовтий ч-у

хотіти-не бажати відповідно до. всупереч його волі, вовки-раби: гл. йому довелося піти

1. кт. він чогось прагне, прагне: гл. слава, успіх, навчання

пучок -lca m. пучок, пучок: гл. нитка;
ч-е дим, пил;
виплюнути ч-е кров;

бідні ви -дозволь мені. -atá/-ence -at/-eniec s. слабка істота, бідняк, бідність: маленький гл., гл. дівчина;
тримайся, гл. Шахта;

бідолашний -мн. -овія м. zdrob. вираз.;

бідолашний -a s. я м. звел.

2. бідна людина, жебрак, невдаха: він запозичив у ч-а, вона вийшла заміж за ч-а;

бідний присл. (трохи) бідний, змарнілий: ч-á обличчя

бідолашний -і - тато, бідний -a -tok s. zdrob. вираз.

бідний -у -дієр ж. шкодуюча жінка, бідна: гл. залишилися наодинці;
ч., скільки вона страждала;

бідолашний -y -riek ž. zdrob. вираз.

бідний -y -dín ž. чудера: гл., вона не їла з обіду;

бідолашний -y -niek ž. zdrob. вираз.

втратити вагу -е -ú -dol нед. збідніти, бідніти, ор. жирний: мама від турбот ч-ля;
хвора краватка

бідний відповідно до.: діяти гл.;

2. бідна частина населення: міська, сільська ч., юрист ч-у

бідняк -nca м. (в нашій країні за хв.) інститут для (старих) бідних людей, старості: жити, померти в ч-я

бідний відповідно до.: гл. жити;

втратити вагу -тобто -ejú ned. стати біднішим, біднішим: селяни в боргу і якщо хочуть

1. без майна, бідний, ор. багатий: гл. людина;
бабусі і дідусі були ч-í

2. кт. чогось не вистачає, ор. багата: дієта ch-á на вітаміни;
гл. кінець безплідна;
ч-á грунт кт. має мало поживних речовин;
ch-á (паливна) суміш кт. у нього мало бензину

● бібл. гл. в дусі простий;
книги. гл. по духу, по духу обмежений;
вираз. гл. як церковна миша дуже;
гл. людина → закінчена мавпа;
він також виллє його з горщика жертва також зазнає інших незручностей;

анемічний присл. субст. безкровний: ч-é дитина низький вміст крові; анемія -та b. анемія

виснаження -та b.

тонкий присл. кт. має мало жиру, ор. жирний: гл. людина, ч-é м'ясо

хуліган -a m. pejor. молода людина, провокаційно порушуючи суспільство. штандарти, скандал, жулик;

хуліган -у -нок ж.;

хуліган присл. та аксесуари.: ч-е поведінка;

хуліганство -а -тьєв с.

1. тільки один k хуліган

1. присідання (означає 3), блукати, натискати: гл. у кутку птах хотів на долоні

2. прикрити, скрутити: гл. в пальто, в ковдру

делікатний -тобто -ejú ned. стати чутливими: людина, рослина ch-ie

делікатес -та b.

пучок -a m. щось заплутане, плітки, грудочка, грудка: гл. вата, волосся, хутро, ч-е сніг;

пучок -a m. zdrob.: сніг ч-у

чумайський відповідно до.: поводитися гл.

грудка -mľa m. вираз. пучок: гл. волосся, трава, туман;

чумеліка -e -líc ž. сніжна буря, фуявиця, метелика: різкий гол.;
гл.

блимати лише 3 особа нед. густо, падаючи згустками; котись: сніг ч-í;
пил, туман, дим ч-í;
неос. i блимати: зовні (sa) ch-í;

● вираз. ніби не хотіла ніби нічого не сталося

чунта, хунта [ch-] -y chúnt/júnt ž. державний орган, організація з тимчасовими повноваженнями, часто з розвитком та антидемократичний характер (наприклад, у південноамериканському середовищі): військова гл.

1. одне з органів чуття, що сприймає солодкість, кислотність, гіркоту тощо.

2. мн. -Властивість речовин, що сприймаються цим почуттям: їжа має хороший, нечіткий ch., псує ch.;
вина мають різноманітні ч-е;
хороший гл.! бажання перед їжею

3. зажерливість після задоволення потреб, бажання: гл. на їжу, на пиво, гл. їсти;
працювати з ч-оу, їсти з ч-і, сміятися;

протилежність. смакувати -a

смакувати нед. лише 3 особа.

1. надають приємний вплив на органи смаку (як правило, вживаючи їжу або питво): обід йому, нехай їсть;
неос. (не) ch-í mu (не) має апетит

смакувати нед. за смаком (мається на увазі 1): гл. суп, вино, соус

смачно, смачно відповідно до.: гл. їсти;
гл. дивись;

1. кт. має хороший смак: ch-á вечеря, ch-é їжа

закуска -y - вік b. соска, приготовлена ​​як невеликий шматочок, який потрібно відразу покласти в рот: ч-у для вина

смак присл. k 1, 2: ch-é органи, властивості;

похвала -y похвала b. вираз вдячності, похвали, ор. хана: слова ч-у;
бути гідним ч-у;
служити комусь у ch-u

слава Богу розділ. вис. задоволення, радість: гл., нічого не сталося;
ч., прибув вчасно

похвально -a m. телефонний дзвінок. хто любить хвалитися;

похвала -y -рік б.;

похвала -a s.

хвалити -i -ľ! нед.

● хвалити за день до заходу сонця (сонця), до вечора не поспішав з оцінкою;
кожен → лисиця хвіст ч-я

// хизуватися поговорити про свої позитивні якості, досягнення тощо, хвалитися, демонструвати: гл. з успіхами;
Мені подобається ch-i

● добре лише з ch-i;
гл. Девід блювота

// хвалити себе хвали себе: гл. отримати новий автомобіль

II. похвально м., похвально від. 2 ступінь досягнень у школах. класифікація, два

похвала -та b. книги. святкова промова, похвала: виголошувати гл.

похвала нед. книги. хвалити, прославляти, прославляти, благословляти: для цього він буде гл. також майбутні покоління

● вираз. → заспівати ч-у комусь, чомусь

похвала -та b.

zdrob вираз

  • 1
  • .
  • 7
  • 8
  • 9
  • .
  • 15