Затверджений текст рішення про продовження, ев. No .: 2011/04505-PRE
Затверджений текст рішення про зміни, ев. No .: 2016/05203-ZME
Додаток No 1 до повідомлення про зміну, ev. №: 2016/04700-ZIB
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Флумазеніл Фармаселект 0,1 мг/мл
розчин для ін’єкцій/концентрат для розчину для інфузій
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожен мл містить 0,1 мг флумазенілу.
1 ампула по 5 мл містить 0,5 мг флумазенілу.
1 ампула по 10 мл містить 1 мг флумазенілу.
Допоміжні речовини з відомим ефектом:
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Прозорий безбарвний розчин
Осмоляльність: 270-310 мосмоль/кг
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Флумазеніл показаний для повного або часткового скасування центральних седативних ефектів бензодіазепінів у дорослих, дітей та підлітків віком від року. Тому його можна використовувати в анестезіології та інтенсивній терапії в таких ситуаціях:
В анестезіології
- Припинення гіпнотично-седативного ефекту в загальній анестезії, індукованої та/або підтримуваної бензодіазепінами у госпіталізованих пацієнтів.
- Зміна індукованої бензодіазепіном седації в короткотермінових діагностичних та терапевтичних процедурах у амбулаторних та стаціонарних хворих.
- Для скасування індукованої бензодіазепіном свідомої седації у дітей віком> 1 року.
В умовах, що вимагають інтенсивної терапії
- Для специфічного скасування центральних ефектів бензодіазепінів з метою відновлення спонтанного дихання.
- Для діагностики та лікування інтоксикацій або передозувань, спричинених виключно або переважно бензодіазепінами.
4.2 Дозування та спосіб введення
Флумазеніл повинен вводити внутрішньовенно анестезіолог або лікар, який має досвід анестезіології.
Флумазеніл можна вводити як у нерозведеному, так і в розведеному вигляді (інформацію про розведення лікарського засобу перед введенням див. У розділі 6.6).
Флумазеніл можна застосовувати одночасно з іншими реанімаційними заходами.
Цей препарат призначений лише для одноразового використання. Перед використанням його слід перевірити візуально, і використовувати його слід лише у тому випадку, якщо розчин прозорий і практично не містить частинок.
Рекомендована початкова доза - 0,2 мг, що вводиться внутрішньовенно протягом 15 секунд. Якщо необхідний рівень свідомості не досягається протягом 60 секунд, може бути введена додаткова доза 0,1 мг та повторена через 60-секундні інтервали до максимальної дози 1,0 мг. Як правило, необхідна доза становить від 0,3 до 0,6 мг, але може варіюватися залежно від особливостей пацієнта та використовуваного бензодіазепіну.
Рекомендована початкова доза - 0,2 мг, що вводиться внутрішньовенно протягом 15 секунд. Якщо необхідний рівень свідомості не досягається протягом 60 секунд, може бути введена додаткова доза 0,1 мг та повторена через 60-секундні інтервали, до загальної дози 2,0 мг або до пробудження пацієнта.
Якщо сонливість з’являється знову, може бути проведена друга болюсна ін’єкція флумазенілу.
Крім того, може бути корисною внутрішньовенна інфузія 0,1-0,4 мг/год.
Дозування та швидкість інфузії слід регулювати індивідуально для досягнення бажаного рівня свідомості. Інфузію можна додатково вводити до максимальної дози ін’єкції 2 мг.
Якщо чіткого впливу на неспання та дихання після неодноразового прийому не вдається досягти, слід враховувати, що інтоксикація не зумовлена бензодіазепінами.
Інфузію слід припиняти кожні 6 годин, щоб перевірити, чи не повторюється седація.
Щоб уникнути симптомів абстиненції у пацієнтів, які тривалий час отримують високі дози бензодіазепінів у відділенні інтенсивної терапії, дозу флумазенілу слід титрувати індивідуально, а ін’єкцію робити повільно (див. Розділ 4.4).
Через відсутність даних про застосування флумазенілу у пацієнтів літнього віку слід зазначити, що ця група населення, як правило, більш чутлива до дії ліків і до неї слід ставитися з обережністю.
Діти старше 1 року:
Для відновлення свідомості після індукованої бензодіазепіном седації у дітей віком від 1 року рекомендується початкова доза 0,01 мг/кг (до 0,2 мг), рекомендована внутрішньовенно протягом 15 секунд. Якщо необхідний рівень свідомості не досягається після очікування 45 секунд, може бути зроблена подальша ін'єкція 0,01 мг/кг (до 0,2 мг) і, при необхідності, повторена через 60 секунд (максимум 4 рази) до максимальна доза 0,05 мг/кг або 1 мг, залежно від того, що є найнижчою дозою. Дозу слід регулювати відповідно до реакції пацієнта. У разі повторення седації у дітей відсутні дані про безпеку та ефективність багаторазового прийому флумазенілу.
Діти до 1 року:
Недостатньо даних щодо застосування флумазенілу дітям віком до 1 року. Отже, флумазеніл слід застосовувати дітям віком до 1 року лише тоді, коли потенційна користь для пацієнта перевищує потенційний ризик.
Пацієнти з печінковою або нирковою недостатністю:
У пацієнтів з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.
Флумазеніл метаболізується переважно в печінці.
У пацієнтів з печінковою недостатністю елімінація флумазенілу може бути продовжена (див. Розділ 5.2), тому рекомендується ретельне титрування дози.
4.3 Протипоказання
- Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1.
- Флумазеніл протипоказаний пацієнтам, які отримують бензодіазепіни для лікування потенційно небезпечних для життя станів (наприклад, контроль внутрішньочерепного тиску та епілептичний статус).
- Флумазеніл протипоказаний пацієнтам із симптомами важкої циклічної антидепресантної інтоксикації (судоми, вогнищеві судоми, подовження QRS, аритмії, мідріаз, антихолінергічні симптоми). При змішаних інтоксикаціях бензодіазепінами та циклічними антидепресантами токсичність антидепресантів може маскуватися захисною дією бензодіазепінів. Тому, якщо присутні вегетативні (антихолінергічні), рухові або серцево-судинні симптоми сильної інтоксикації трициклічними/тетрациклічними антидепресантами, флумазеніл не слід застосовувати для зворотного ефекту бензодіазепінів.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Пацієнтів, які отримують флумазеніл для скасування індукованої бензодіазепіном седації, слід контролювати протягом відповідного періоду часу (залежно від дози та тривалості ефекту застосовуваного бентодіазепіну) щодо наявності ознак періодичної седації, пригнічення дихання або інших ознак залишкових ефектів бензодіазепінів, ЕКГ оксиметрія, настороженість пацієнта та інші життєво важливі показники, такі як частота серцевих скорочень, частота дихання та артеріальний тиск).
Оскільки пацієнти з прихованою печінковою недостатністю можуть спостерігати описані вище уповільнені реакції, може знадобитися тривалий період спостереження.
Флумазеніл, як правило, має меншу тривалість дії, ніж бензодіазепіни, і, оскільки може відбуватися повторна седація, слід продовжувати ретельний моніторинг клінічного стану пацієнта, бажано у відділенні інтенсивної терапії, поки ефект флумазенілу не зменшиться.
Якщо пацієнт не одужує
Антагоністична дія флумазенілу специфічна для бензодіазепінів. Тому, якщо пацієнт не прокидається, слід розглянути іншу причину.
При застосуванні в анестезіології в кінці хірургічного втручання флумазеніл слід вводити лише після того, як переконається, що ефекти периферичних міорелаксантів повністю вщухли і що депресивний вплив опіатів на дихальну систему більше не спостерігається (зворотне з налоксоном).
Особливі групи пацієнтів:
У пацієнтів із підвищеним ризиком слід оцінити переваги індукованої бензодіазепінами седації та недоліки різкого пробудження. У деяких пацієнтів (наприклад, із проблемами серця) підтримання певного ступеня седації протягом періоду незабаром після операції може бути більш доцільним для отримання повної свідомості.
Пацієнти з епілепсією
Застосування флумазенілу не рекомендується пацієнтам з епілепсією, які тривалий час лікувались бензодіазепінами. Незважаючи на те, що флумазеніл має слабкий внутрішній протисудомний ефект, різке придушення захисного ефекту може спричинити судоми у пацієнтів з епілепсією.
Пацієнти з важкою травмою головного мозку
Флумазеніл слід застосовувати з обережністю пацієнтам з важкою травмою мозку (та/або нестабільним внутрішньочерепним тиском), оскільки флумазеніл антагонізує дію бензодіазепінів і може спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску, зміну мозкового кровотоку або судоми.
Симптоми відміни
У пацієнтів, які отримують високі дози та/або у пацієнтів з тривалим впливом (до декількох тижнів до введення флумазенілу) бензодіазепінів, слід уникати швидких ін’єкцій високих доз (більше 1 мг) флумазенілу. У цих випадках швидке введення може спричинити симптоми абстиненції, включаючи серцебиття, збудження, тривогу, емоційну лабільність, а також легку сплутаність свідомості та порушення чутливості.
У пацієнтів, які тривалий час отримували високі дози бензодіазепінів, користь від використання флумазенілу перевищує ризик симптомів відміни. Якщо, незважаючи на ретельне дозування, виникають симптоми абстиненції, можна повільно вводити внутрішньовенну ін’єкцію індивідуально титровану дозу 5 мг діазепаму або 5 мг мідазоламу.
Особлива обережність потрібна пацієнтам із фізичною залежністю, хронічним передозуванням бензодіазепіну або неясними змішаними інтоксикаціями, а рекомендовані 1-хвилинні інтервали дозування слід продовжити, оскільки повний початок дії одноразової дози займає до 10 хвилин. Це дає найнижчу дозу, яка все ще ефективна, що в більшості випадків запобігає можливому виникненню симптомів фізичної залежності або судом.
Зокрема, у разі змішаної інтоксикації бензодіазепінами та циклічними антидепресантами, деякі токсичні ефекти, такі як напр. судоми та серцеві аритмії, викликані цими антидепресантами, але які виникають повільніше при одночасному застосуванні з бензодіазепінами, посилюють флумазеніл.
У пацієнтів із передопераційним занепокоєнням або хронічним або пароксизмальним занепокоєнням в анамнезі дозу флумазенілу слід обережно.
Необхідно враховувати післяопераційний біль. Можливо, доцільніше тримати пацієнта в м’якій седації.
Дітей, яким проводили седацію мідазоламу, слід спостерігати протягом принаймні 2 годин після застосування флумазенілу на предмет можливого седативного ефекту та дихальної недостатності. Для інших седативних бензодіазепінів час моніторингу повинен бути відкоригований до очікуваної тривалості дії.
Через обмежений досвід, флумазеніл слід застосовувати з обережністю під час таких введень:
- зворотне заспокоєння у дітей віком до 1 року
- лікування передозування у дітей
- зміна седативного ефекту бензодіазепінів, що застосовуються для індукції анестезії у дітей
Поки не буде достатньо даних, флумазеніл не слід застосовувати дітям віком до 1 року, якщо тільки ризик для пацієнта (особливо у випадку випадкової передозування) не перевищує переваг лікування.
Оскільки контрольовані дослідження відсутні, використання у дітей та підлітків не рекомендується за показаннями, крім індукованого бензодіазепінами зворотного ефекту седації. Те саме стосується дітей віком до 1 року.
Залежність від бензодіазепінів
Флумазеніл не рекомендується застосовувати для лікування бензодіазепінової залежності або для лікування тривалих синдромів відміни бензодіазепінів.
У пацієнтів з панічним розладом в анамнезі спостерігались напади паніки після застосування флумазенілу.
Історія наркоманії
Через підвищену частоту та залежність бензодіазепінів у хворих на алкоголізм, наркотичну та/або іншу залежність, флумазеніл слід застосовувати з обережністю у цій популяції.
Елімінація флумазенілу може бути відкладена.
Флумазеніл Фармаселект містить приблизно 3,6 мг натрію в 1 мл розчину для ін’єкцій флумазенілу (18 мг у флаконі по 5 мл, 36 мг у флаконі по 10 мл). Це повинно враховуватися пацієнтами з порушеннями функції нирок або пацієнтами на дієті з контрольованим натрієм.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Дослідження взаємодії проводили лише у дорослих.
Флумазеніл антагонізує ефекти бензодіазепінів шляхом конкурентної взаємодії на рецепторі. Ефекти небензодіазепінових агоністів, які діють через бензодіазепіновий рецептор, таких як зопіклон, триазолопіридазин та інші, також блокуються флумазенілом. Однак флумазеніл не блокує дію ліків, які не працюють таким чином. Взаємодії з іншими депресантами центральної нервової системи не спостерігалося. Слід бути особливо обережними при застосуванні флумазенілу у випадках випадкової передозування, оскільки токсична дія інших психотропних препаратів (особливо трициклічних антидепресантів), що застосовуються одночасно, може посилюватися, оскільки ефект бензодіазепінів.
У поєднанні з бензодіазепінами мідазоламом, флунітразепамом та лорметазепамом не спостерігалось змін у фармакокінетиці флумазенілу. Флумаценіл не впливає на фармакокінетику цих бензодіазепінів.
Невідома фармакокінетична взаємодія між етанолом та флумазенілом.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Хоча дослідження на тваринах не показали жодних доказів прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, ембріональний/внутрішньоутробний розвиток, породілля або постнатальний розвиток (див. Розділ 5.3), під час вагітності потрібна обережність після суворої оцінки ризику та користі, оскільки даних немає викликаний флумазенілом під час вагітності. Вплив на плід не вивчався в дослідженнях на тваринах. Потенційні переваги застосування під час вагітності повинні перевищувати потенційні ризики для плода.
Невідомо, чи виводиться флумазеніл у грудне молоко. Грудне вигодовування слід припинити на 24 години, якщо під час лактації застосовують флумазеніл.
Екстрене використання:
Парентеральне введення флумазенілу під час вагітності та годування груддю надзвичайні ситуації не протипоказаний.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Незважаючи на те, що пацієнти насторожі та в свідомості після прийому флумазенілу, їм слід доручити не займатися небезпечними діями, що вимагають повних розумових зусиль (таких як робота з механізмами чи керування автотранспортом) протягом 24 годин після введення, оскільки ефект бензодіазепінів може бути відновлений.
4.8 Небажані ефекти
Побічні реакції були згруповані за системо-органовим класом та частотою, використовуючи наступне дотримання:
Дуже часто (≥ 1/10)
Поширені (≥ 1/100 до C.
З мікробіологічної точки зору, препарат слід застосовувати негайно. Якщо їх не використати негайно, за час та умови зберігання перед використанням відповідальність несе користувач, і, як правило, вони не повинні перевищувати 24 годин при температурі від 2 ° C до 8 ° C, якщо розведення не відбувається в контрольованих та перевірених асептичних умовах .
6.4 Особливі заходи щодо зберігання
Не зберігати при температурі вище 25 ° C.
6.5 Вид та вміст контейнера
Паперові коробки з 5 або 10 ампулами (безбарвне скло типу I, ампули з синьою крапкою OPC (точка розриву ампули), що містять 5 мл/10 мл розчину для ін’єкцій/концентрату для розчину для інфузій.
Не всі розміри упаковки можуть продаватися.
6.6 Спеціальні запобіжні заходи щодо утилізації та поводження з ними
Будь-який невикористаний розчин слід викинути.
Якщо для інфузій застосовують флумазеніл, перед інфузією його слід розвести. Флумазеніл слід розбавляти лише розчином натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%), розчином глюкози 50 мг/мл (5%) або розчином Рінгера (8,6 г NaCl, 0,3 г KCl і 0,33 г CaCl2/л).
Сумісність між флумазенілом та іншими розчинами для ін’єкцій не встановлена.
Внутрішньовенні інфузійні розчини слід викидати через 24 години.
7. ВЛАСНИК РАЗРЕШЕННЯ НА МАРКЕТИНГ
Pharmaselect International Beteiligungs GmbH