Затверджений текст рішення про продовження, ев. No: 2019/01540-PRE; 2019/01541-PRE 2017/03625-TR; 2017/03627-TR
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Набір Меріоферт 75 МО
Набір Меріоферт 150 МО
порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожен флакон з ліофілізованим порошком містить 75 МО активності фолікулостимулюючого гормону людини (ФСГ) та 75 МО активності лютеїнізуючого гормону людини (ЛГ).
Для збільшення загальної активності ЛГ був доданий хоріогонадотропін людини (ХГЧ), гормон, який природним чином зустрічається в сечі вагітних.
Кожен флакон з ліофілізованим порошком містить 150 МО активності фолікулостимулюючого гормону людини (ФСГ) та 150 МО активності лютеїнізуючого гормону людини (ЛГ).
Для збільшення загальної активності ЛГ був доданий хоріогонадотропін людини (ХГЧ), гормон, який природним чином зустрічається в сечі вагітних.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій.
Порошок: білий до майже білого кольору ліофілізований порошок
Розчинник: прозорий і безбарвний розчин.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Індукція овуляції: викликати овуляцію у жінок з аменореєю або ановуляцією, які не реагували на лікування кломіфеном цитратом.
Контрольована гіперстимуляція яєчників (COH) у методах допоміжної репродукції (АРТ): індукція розвитку множинних фолікулів у жінок, які проходять методики допоміжної репродукції, такі як запліднення in vitro (ЕКО).
4.2 Дозування та спосіб введення
Лікування препаратом Меріоферт Кіт слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування проблем безпліддя.
У реакції яєчників на екзогенні гонадотропіни спостерігаються великі міжіндивідуальні та інтраіндивідуальні відмінності. Тому єдиний графік дозування встановити неможливо. Тому дозу слід регулювати індивідуально, залежно від реакції яєчників. Для цього потрібне УЗД і може включати моніторинг рівня естрадіолу.
Жінки з ановуляцією:
Метою лікування Меріоферт-Кіт є розробка єдиного зрілого фолікула Граафа, з якого виділяється яйцеклітина після введення хоріогонадотропіну людини (ХГЧ).
Набір Meriofert Kit можна давати щодня шляхом ін’єкцій. У менструальних пацієнток лікування слід розпочинати протягом перших 7 днів менструального циклу.
Загальновживаний режим починають із 75-150 МО ФСГ на добу та збільшують на 37,5 МО (до 75 МО) з 7-денними інтервалами або краще з 14-денними інтервалами, якщо це необхідно для досягнення адекватної, але не надмірної відповіді.
Максимальна добова доза гонадотропіну менопаузи людини (HMG) Meriofert Kit, як правило, не повинна перевищувати 225 МО.
Лікування повинно бути адаптоване до індивідуальної реакції пацієнта, що визначається за допомогою ультразвукового вимірювання розміру фолікула та/або рівня естрогену.
Потім добову дозу підтримують до досягнення преовуляторних станів. Зазвичай для досягнення цієї стадії достатньо лікування від 7 до 14 днів.
Після цього прийом Меріоферта припиняється, і овуляція може бути індукована введенням хоріогонадотропіну людини (ХГЧ).
Якщо кількість фолікулів, що реагують, занадто велика або рівень естрадіолу зростає дуже швидко, тобто більш ніж удвічі збільшення добового рівня естрадіолу протягом двох або трьох днів поспіль, добову дозу слід зменшити. Оскільки фолікули розміром більше 14 мм можуть призвести до вагітності, множинні преовуляторні фолікули розміром більше 14 мм несуть ризик багатоплідної вагітності. У цьому випадку не слід вводити ХГЧ, а також уникати вагітності, щоб запобігти багатоплідній вагітності. Пацієнтці слід застосовувати бар’єрну контрацепцію або утримуватися від статевих контактів до початку подальших менструальних кровотеч (див. Розділ 4.4). Лікування слід відновити в наступному циклі лікування з меншими дозами, ніж у попередньому циклі.
Якщо пацієнт не досягає адекватної відповіді через 4 тижні лікування, цикл слід припинити і відновити лікування у вищій початковій дозі, ніж у попередньому циклі.
Якщо отримана оптимальна відповідь, слід зробити одну ін’єкцію від 5000 МО до 10 000 МО hCG через 24–48 годин після останньої ін’єкції Meriofert Kit.
Пацієнту рекомендується здійснювати статевий акт у день ін’єкції ХГЧ та на наступний день.
Як варіант, може бути проведено внутрішньоутробне запліднення.
Жінки, які проходять стимуляцію яєчників для стимулювання розвитку множинних фолікулів - як частина методів допоміжної репродукції:
Зниження активності гіпофіза для придушення швидкого підвищення рівня ендогенного ЛГ та контролю рівня базальних рівнів ЛГ в даний час зазвичай досягається введенням агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону (агоніст GnRH) або антагоніста гонадотропін-рилізинг-гормону (антагоніста ГнРГ).
За звичайним протоколом, набір Меріоферта починається приблизно через два тижні після початку лікування агоністами, а потім продовжується в обох процедурах до досягнення адекватного розвитку фолікулів. Наприклад, після двох тижнів зниження активності гіпофіза агоністом, протягом перших п’яти-семи днів вводять від 150 до 225 МО меріоферта. Потім дозу коригують відповідно до реакції яєчників.
Альтернативним протоколом контрольованої гіперстимуляції яєчників є введення від 150 до 225 МО набору Меріоферта щодня, починаючи з 2-го або 3-го дня циклу. Лікування продовжують до досягнення адекватного розвитку фолікулів (що визначається шляхом контролю рівня естрогену в сироватці крові та/або ультразвуку) з дозою, скоригованою відповідно до реакції пацієнта (зазвичай не вище 450 ОД на добу). Адекватний фолікулярний розвиток зазвичай досягається приблизно на десяту добу лікування (від 5 до 20 днів).
Якщо отримана оптимальна відповідь, одноразова ін’єкція від 5000 МО до 10 000 МО hCG робиться через 24–48 годин після останньої ін’єкції Meriofert Kit, щоб викликати остаточне дозрівання фолікулів.
Збір яйцеклітин проводиться через 34-35 годин.
Ліки не призначене для педіатричного застосування.
Набір Меріоферт призначений для підшкірного та внутрішньом’язового введення.
Порошок слід відновити з доданим розчинником безпосередньо перед використанням.
Щоб запобігти хворобливим ін’єкціям та мінімізувати витікання з місця ін’єкції, набір Meriofert Kit слід вводити повільно підшкірно. Підшкірні шляхи введення необхідно чергувати, щоб уникнути ліпоатрофії. Будь-який невикористаний розчин потрібно викинути.
Пацієнт може самостійно вводити підшкірну ін’єкцію за умови, що вона точно виконує вказівки та рекомендації лікаря.
4.3 Протипоказання
· Підвищена чутливість до менотропіну або будь-якої з допоміжних речовин
· Збільшення яєчників або кіст яєчників, які не зумовлені синдромом полікістозу яєчників
· Гінекологічна кровотеча з невідомої причини
· Рак яєчників, матки або молочної залози
· Пухлини гіпоталамуса або гіпофіза
Набір Меріоферт протипоказаний, якщо неможливо отримати ефективну відповідь, таку як:
· Первинна недостатність яєчників
· Пороки розвитку статевих органів, несумісні з вагітністю
· Міоматозні пухлини матки, несумісні з вагітністю
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Можуть виникати анафілактичні реакції, особливо у пацієнтів з відомою гіперчутливістю до гонадотропінів. Перша ін'єкція Meriofert Kit завжди повинна бути зроблена під безпосереднім наглядом лікаря та в умовах, де є обладнання для серцево-легеневої реанімації.
Першу ін’єкцію Меріоферта Кіт слід робити під безпосереднім медичним контролем.
Тільки мотивовані, навчені та обізнані пацієнти можуть самостійно вводити набір Meriofert Kit. Перш ніж пацієнт розпочне самостійне введення, йому слід показати, як робити підшкірну ін’єкцію, де робити ін’єкції та як готувати розчин для ін’єкції.
Перед початком лікування слід визначити причини безпліддя у обох партнерів та оцінити передбачувані протипоказання вагітності. Зокрема, пацієнтів слід обстежувати на наявність гіпотиреозу, дефіциту адренокортикалу, гіперпролактинемії та пухлин гіпофіза чи гіпоталамуса, що потребують специфічного лікування.
Синдром гіперстимуляції яєчників (OHSS)
Ультразвукове дослідження фолікулярного розвитку та рівня естрадіолу слід проводити перед початком лікування та через рівні проміжки часу під час лікування. Це особливо важливо на початку стимуляції (див. Нижче).
На додаток до розвитку великої кількості фолікулів, рівень естрадіолу може зростати дуже швидко, напр. більше ніж удвічі збільшення добових рівнів протягом двох або трьох днів поспіль, і може досягти надмірно високих рівнів. Діагноз гіперстимуляції яєчників можна підтвердити за допомогою ультразвукового дослідження. Якщо виникає небажана гіперстимуляція яєчників (тобто яка не є частиною контрольованої гіперстимуляції яєчників у програмах лікування допоміжної репродукції), прийом препарату Меріоферт Кіт слід припинити. У цьому випадку слід уникати вагітності, а також не слід застосовувати ХГЧ, оскільки це може спричинити синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) на додаток до багатоплідної вагітності. Клінічними ознаками та симптомами легкого синдрому гіперстимуляції яєчників є біль у животі, нудота, діарея, легке та помірне збільшення яєчників та кісти яєчників. У рідкісних випадках може виникнути сильний синдром гіперстимуляції яєчників, який може загрожувати життю. Для цього характерні великі кісти яєчників (схильні до розриву), асцит, часто гідроторакс та збільшення ваги. У рідкісних випадках артеріальна тромбоемболія може виникати разом із СГЯ (див. Розділ 4.8).
У пацієнтів, яким проводиться АРТ, ризик багатоплідної вагітності головним чином пов’язаний із кількістю перенесених ембріонів. У пацієнтів, які проходять лікування з метою індукції овуляції, частота багатоплідних вагітностей збільшується порівняно з природним зачаттям. У більшості багатоплідних вагітностей це двійнята. Рекомендується ретельний моніторинг реакції яєчників, щоб мінімізувати ризик багатоплідної вагітності.
Частота викиднів у пацієнтів, які отримували ФСГ, вища, ніж у нормальної популяції, але порівнянна з випадками, які спостерігаються у жінок з іншими порушеннями фертильності.
Оскільки у безплідних жінок, які піддаються методам допоміжної репродукції, зокрема ЕКО, часто спостерігаються аномалії труб, частота позаматкової вагітності може бути збільшена. Тому важливо мати раннє підтвердження УЗД про те, що вагітність є внутрішньоутробною.
Пухлини репродуктивної системи
Пухлини в яєчниках та інших репродуктивних органах, як доброякісних, так і злоякісних, спостерігались у жінок, які перенесли багаторазові схеми безпліддя. Однак не встановлено, чи збільшує лікування гонадотропіном базовий ризик цих пухлин у безплідних жінок.
Частота вроджених вад розвитку після АРТ може бути дещо збільшена порівняно з природним зачаттям. Це може бути пов’язано з різницею в характеристиках батьків (наприклад, вік матері, характер сперми) та багатоплідної вагітності.
У жінок з добре відомими факторами ризику тромбоемболічних подій, таких як особиста або сімейна історія, важке ожиріння (індекс маси тіла> 30 кг/м2) або тромбофілія, може бути підвищений ризик венозних або артеріальних тромбоемболічних подій під час або після лікування. з гонадотропінами. У цих жінок користь від прийому гонадотропіну повинна бути порівняна з ризиками (див. Розділ 4.8).
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Спеціальних досліджень взаємодії з препаратом Меріоферт Кіт та іншими препаратами у людей не проводилось. Хоча клінічного досвіду немає, одночасний прийом Меріоферта Kit 75-150 ОД та кломіфен цитрату, як очікується, посилить фолікулярну відповідь. При введенні агоніста GnRH для десенсибілізації гіпофіза може знадобитися більша доза Meriofert Kit 75-150 МО для досягнення адекватної реакції яєчників.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Набір Меріоферт не слід застосовувати під час вагітності.
Не повідомлялося про тератогенний ризик при клінічному застосуванні сечових гонадотропінів для контрольованої стимуляції яєчників. На даний момент відсутні інші відповідні епідеміологічні дані.
Дослідження на тваринах не вказують на тератогенний ефект.
Набір Meriofert не слід застосовувати під час годування груддю.
Секреція пролактину під час грудного вигодовування може призвести до неадекватної реакції на стимуляцію яєчників.
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Жодних досліджень щодо впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилось.
Однак набір Meriofert навряд чи вплине на здатність пацієнта керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
4.8 Небажані ефекти
Найбільш суттєвою побічною реакцією на лікарські засоби у клінічних випробуваннях з набором Meriofert Kit є дозозалежна гіперстимуляція яєчників (OHSS), яка, як правило, є м’якою та характеризується легким збільшенням яєчників, дискомфортом у животі або болем. Лише один випадок СГЯ був серйозним.
Найпоширенішими побічними реакціями при застосуванні Меріоферто Кіт були головний біль та здуття живота, а також нудота, втома, запаморочення та біль у місці ін'єкції.
У таблиці нижче наведені основні побічні реакції (> 1%) у жінок, які отримували набір Meriofert Kit у клінічних випробуваннях за системою організму та частотою. У межах кожної групи частоти побічні реакції представлені в порядку зменшення їх серйозності.
У межах кожного системного класу органів побічні реакції на лікарські засоби класифікуються за частотою, використовуючи наступне узгодження:
Дуже часто (≥1/10); загальні (від ≥1/100 до ≤1/10); нечасто (від ≥1/1000 до ≤1/100); рідко (від ≥1/10000 до ≤1/1000); дуже рідко (≤1/10000), невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).