Вступ
Однією з цілей морських акваріумів є комерціалізація культурних зразків з метою забезпечення збереження коралових рифів (Calado et al, 2005a; Simões, 2004; Rhyne and Lin, 2004; Calado et al, 2003; Calado et al, 2005b).
Серед морських родів десятиногих рід Lysmata був одним з найбільш вивчених, оскільки вони усувають залишки, ектопаразити та шматочки відмерлої тканини риби (Rhyne and Lin, 2004; Calado et al, 2003; Simões et al, 2002).
Такі види, як Lysmata amboinensis, регулярно не доступні в комерційних кількостях через тривалість та мінливість їх личинкових періодів (Calado et al, 2005a). Один із способів скоротити їх - дієти з високим рівнем жирних кислот, що призводить до цикли линяння (Calado et al, 2005b; Sorgeloos et al, 2001).
У цьому дослідженні оцінено вплив двох типів дієт у личинок L. amboinensis.
Методологія
Личинок перенесли у 2 незалежні племінні акваріуми.
Їх годували 2 дієтами солоної артемії з різним вмістом ненасичених жирних кислот (HUFA):
- А. фізіологічний розчин 480 мкм і 25 мг/г HUFA
- А. фізіологічний розчин 430 мкм і 19 мг/г HUFA
Час розвитку личинок вимірювали, спостерігаючи за линьками кожні два дні, а статус зої п'яти випадково обраних личинок визначали на основі опису Коттера (1997) та Хардмана (1999).
Виживання та відсоток личинок на стадію зої обчислювали як функцію часу для кожного раціону окремо та спільно. Дані статистично обробляли за допомогою критерію хі-квадрат.
Результати
Суттєві відмінності спостерігались на 3-8-10 та 14 день (? 2>? 21-а), що свідчить про наявність залежності між харчуванням та відсотком личинок за стадією зоеї.
-
На 10 день (zoea V) виживання з A. salina 480 мкм є вищим, ніж отримане з A. salina 430 мкм.
Обговорення
Тенденція виживання та відсотка линьки свідчить про меншу здатність уловлювати великі розсольні креветки протягом перших 5 днів після вилуплення.
Індекс ковтання зростає з часом, як наслідок підвищення ефективності захоплення (розвитку плеопод) (Simões et al, 2002, Lysmata debelius). З цієї причини дієта, заснована на A. salina 480µ, з більшим вмістом ненасичених жирних кислот (HUFA) представляє збільшення виживання протягом днів після ZIII. І затримка линьки при цьому харчуванні відбувається на ранніх стадіях личинок (линька зої I до зої II), тоді як у A. salina 430µ це відбувається в розвинених стадіях личинок (линька від зої III до зої IV). Таким чином, пристосовуючи розмір здобичі до розвитку личинки, покращується виживання та уникає затримки линьки.
З іншого боку, хоча A. salina - найпоширеніший раціон, який використовується для годівлі личинок L. amboinensis, відсутність як штучного збагачення, так і мікроводоростей (вони зміцнюють травну систему та зменшують бактеріальні інфекції) призвело б до зменшення виживання обох дієти (Cunha et al, 2008; Simões et al, 2002; Rhyne and Lin, 2004).
- Цервіцити, ектопії та дисплазії шийки матки Artemedica в Мурсії
- Харчові переваги насіння конопель Fundación CANNA Дослідження та аналіз
- Деякі типи ожиріння можуть бути заразними, згідно з дослідженням Університету Вісконсіна
- Кислоти та луги реалії та міфи Хімія, повітря та навколишнє середовище SciLogs Дослідження та наука
- П’ять продуктів для зниження рівня холестерину - La Opini; російська Мурсія