tiva-tci

Пабло Еррера Анестезіологія ЗЕД. Лікарня H.U.V. Росіо з Севільї.

Альтернативні моделі: Сервін, Мінто

ПРОПОФОЛ

Розрахунок виправленої ваги передбачає іншу пропозицію підходу щодо дозування пацієнта із ожирінням. Спробуйте виправити збільшення обсяг розподілу додаючи змінний відсоток 20-40% надлишку IBW (Ідеальна маса тіла). Таким чином, Формула Сервіна Запропоновано як наближення до LBM (Lean Mass Index) для TCI Propofol відповідно до моделі Марша:

Виправлена ​​вага

МІНТО

Зі свого боку модель, запропонована Мінто Він найбільш широко застосовується для ТКІ реміфентаніл, розглядаючи вік та показники ЗСМ як змінні корекції популяції. Беручи до уваги PK (фармакокінетичну) поведінку реміфентанілу, тобто невеликий об'єм розподілу в V3 і незначний кінетичний вплив збільшення жирової маси, відносний ріст м'язової маси відіграє провідну роль у кінетиці відсіку V2, який включений в дистрибутивну модель Мінто в межах визначення LBM.

Основна м’язова тканина ожиріння має нелінійне розширення відносно TBW (загальної маси тіла). Застосування моделі Мінто передбачало, що чим більша вага пацієнта, додана маса починає зменшуватися, і причиною стало не хто інший, як прийняття рівняння Джеймса в групі населення, використання якої було обмеженим. З рівнянням Джеймса та прогресивним збільшенням TBW, розрахунок LBM став дійсним до значень ІМТ 35 у жінок та 40 у чоловіків, з цього моменту LBM почав зменшуватися, поки не став негативним. Отже, ІСН, підтриманий у цьому розрахунку (LBM James), передбачав поставки знеболюючого засобу, який був поступово нижчим при вищому ІМТ, як показано в наступному прикладі:

* Мезоморфний самець 40 років, 160 см і 65 кг: V1 4,4 л, V2 8,8 л і V3 5,4 л з Cl 144 л/год.

* Ожирілий чоловік 40 років, 160 см і 150 кг: V1 3,3 л, V2 7,2 л і V3 5,4 л з Cl 128 л/год.

Алометрична модель. Група Кортінеса

Алометрія вивчає розвиток або ріст певної частини організму в глобальному контексті. Група Кортінес та ін намагається екстраполювати цю концептуальну реальність на апроксимаційну модель CF у огрядній популяції з використанням TBW з перспективним майбутнім, але на сьогоднішній день мало досвіду та обмежень, таких як завищення обсягу розподілу та кліренсу анестетика.

Кортінес та ін

Традиційно рівняння y = b * x (a) застосовувалося там, де “y” ? це біологічний фактор алометричного передбачення, "х" ? маса тіла, "б" ? константа і "а" ? алометричний коефіцієнт. Зазначений коефіцієнт "а" ? Він був встановлений із значенням 0,75 відповідно до його емпіричного значення в широкому діапазоні фізіологічних, антропометричних та фармакологічних дескрипторів, таких як співвідношення споживання кисню, СО (серцевий викид), споживання глюкози та ін. Після цього напряму роботи зазначений алометричний коефіцієнт був застосований до моделі фармакологічного кліренсу у суб’єкта зі стандартною масою тіла:

Cl (i) = Cl (std) x (BWi) 0,75/BWstd, де Cl (i) - цільовий кліренс, що розраховується для даної маси тіла (BWi), а Cl std - кліренс, розрахований для особи зі стандартним тілом вага BWstd 70 кг.

Важливим елементом цієї алометричної апроксимаційної моделі є посилання на той факт, що вказане значення коефіцієнта 0,75 стає неточним, коли ми знаходимо пацієнтів без основної вимоги: BWstd. Тобто популяція ожиріння, далека від зазначеного BWstd за визначенням, має характеристики з точки зору обсягів розподілу, високої поведінки GC, регіонального судинного розподілу та параметрів кліренсу, які приблизно відповідають коефіцієнту 1.

V (i) = V (std) x (BWi) 1/BWstd, де V (i) та V (std) - це відповідні обсяги для ваг BWi та BWstd. Група Кортінес та ін намагається екстраполювати цю концептуальну реальність на FC-модель апоксимації серед ожиріння за допомогою TBW. За словами Кортінеза, зазначений алометричний коефіцієнт 1 може бути екстрапольований на будь-яку теорію обсягів, включаючи обсяги розподілу в організмі.

ВИСНОВКИ

Ознайомившись із запропонованими моделями та шкалами, ми знаємо, що Реміфентаніл та Пропофол є хорошими прикладами жиророзчинних препаратів з високим рівнем розподілу та кліренсу, з фармакокінетичними міркуваннями, застосовними до інших препаратів подібного профілю. Однак те, що ще не вказано, - це його дозування у такій групі населення, наскільки складною, як хворі на ожиріння, оскільки ми знаємо, що залежно від параметра, до якого ми подаємо розрахунок: TBW, LBM, IBW, алометричний коефіцієнт тощо, це є порівняно суперечливим. Дозування може коливатися від 140% до 200% залежно від того, застосовуємо ми підхід FFM або TBW.

ЧИСТІ ІДЕЇ
  1. Ожиріння множинної супутньої патології: специфічні моделі поведінки для HR
  2. Серцево-судинний профіль у порівнянні з мезоформним пацієнтом, що характеризується більшим вмістом СО та характерною судинною структурою регіонального розподілу, як основний фактор, що визначає фармакологічну поведінку знеболюючого засобу за чистими показниками розподілу та кліренсу у фазі навантаження або індукції.
  3. Фізико-хімічний профіль препарату, головним чином його ліпофільність як основний фактор, що визначає його поведінку на етапі підтримання.
  4. На сьогоднішній день дотримувались рекомендацій щодо дозування у вазі в кг, не маючи змоги точно визначити кінетичну поведінку агентів у цій групі населення. Як у TIVA, так і у TCI наближені моделі були постульовані без конкретного підтвердження.
  5. Класично, як поправочний коефіцієнт для фармакологічної кінетики, використовувався розрахунок худої маси тіла, включаючи рівняння Джеймса в моделях Шнідера (Пропофол) та Мінто (Реміфентаніл), що показує важливі обмеження у застосуванні у жіночої популяції з ІМТ > 35 та чоловіки> 40 кг/м2, враховуючи нелінійне зростання співвідношення LBM/TBW

Перлина GATIV

GATIV (Загальна група внутрішньовенної анестезії)